1,0 м

1,5м

П

К

1,5м 2,5 м 0,5м

ПК2

2,3 м

1,5М пк3

1,2 м

Рисунок 4.1 - Облаштованість робочих місць із ПК у плановому відділі ВП «Шахта ім. М.I. Калініна» ДП «ДВЕК»

При аналізі облаштованості робочих місць із ПК на прикладі планового відділу виявлені такі порушення:

1. Стіл ( №1,3,4,5) розташовуються від стіни на відстані менш одного метра;

2. Стіл ( №1,2,5) перебуває на відстоні від вікон менш 1,5 метра, що заборонено;

3. Стіл ( №3,4) перебувають на відстані менш 1,5 метра один від одного.

Відповідно до проведених досліджень рекомендується провести такі заходи щодо поліпшення робочих місць:

1.Перемістити робоче місце ( №1,3,4,5) від стін на відстань 1м;

2.Поставити стіл ( №1,2,5) на відстань 1,5м від вікна.

3. Також було запропоновано замінити спільну велику шафу для документів на особисті шафи для кожного робітника.

У такий спосіб робочі місця у «Плановому» відділі будуть розташовані згідно ГОСТ і будуть мати вигляд представлений на рис. 4.2.

1,0м 1 м

1,5м

ПК

ПК

1 м

2,3м

1,5м

ПК

2,3м

1,5м

ПК

1,2м

Рисунок 4.2 - Облаштованість робочих місць із ПК у «Плановому» відділу згідно ГОСТ

Облаштованість робочої кімнати планового відповідає ГОСТ.

У виробничих приміщеннях із ПК параметри мікроклімату повинні відповідати (табл. 4.1).

Таблиця 4.1 - Оптимальні норми мікроклімату для приміщень із пк

Період року	Категорія робіт	Температура повітря,	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, не більше м/с
Холодний	легка- 1 а	22-24	40-60	0,1
	легка- 1 б	21-23	40-60	0,1
Теплий	легка- 1 а	23-25	40-60	0,1
	легка- 1 б	22-24	40-60	0,2

В даному випадку усі показники мікроклімату відповідають нормативам.

Приміщення із ПК має природне й штучне висвітлення.

Штучне висвітлення повинне забезпечувати на робочих місцях із ПК освітленості не нижче 400-500 лк. у відповідності зі СНіП 11-4-79.

4.2.2 Розрахунок системи загального рівномірного освітлення з лампами розжарювання для приміщення, в якому використовуються зорові роботи високої точності

Розміри приміщення: довжина (а = 12 м), ширина (в = 5 м), висота (Н= 3,2 м). Приміщення має світлу побілку: коефіцієнт відбиття - Р_стелі = 70%, Р_стін = 50%. Висота робочих поверхонь (столів) h_р = 0,7 м. Для освітлення прийнято світильники типу УПМ-15, які підвищуються до стелі, відстань від світильника до стелі h_с = 0,5 м. Мінімальна освітленість за нормами Е = 400 лк.

1) Визначимо висоту підвісу світильників над підлогою:

h₀ = Н - h_С (4.1)

h₀ = 3,2 – 0,5 = 2,7 м.

Для світильників загального освітлення з лампами розжарювання потужністю до 200 вт мінімальна висота підвісу над підлогою відповідно до СНіП П-4-79 повинна бути у межах 2,5 - 4,0 м, залежно від характеристики світильника. В нашому випадку h₀ відповідає цій вимозі.

2) Визначимо висоту підвісу світильника над робочою поверхнею:

h = h₀ - h_р (4.2)

h = 2,7 – 0,7 = 2,0 м.

Рівномірність освітлення досягається при відповідному співвідношенні відстані між світильниками (L) і висоти їх підвісу (h) -Таб.3.13 [28].

3) Визначимо рекомендовану відстань між світильниками:

L = 0,7 * h (4.3)

L = 0,7 * 2 = 1,4 м.

4) Розрахуємо необхідну кількість світильників:

(4.4)

Приймаємо 14 світильників, враховуючи розміри приміщення розміщуємо їх у два ряди по 7 штук.

5) Світловий потік лампи світильника визначається за формулою:

(4.5)

де Е - нормативна освітленість, лк;

К_з - коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості в результаті забруднення та старіння ламп (табл. 3.24) [28];

S - площа приміщення, що освітлюється, м²;

Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення для ламп розжарювання (=1,15);

N - кількість світильників;

n - кількість ламп у світильнику;

η - коефіцієнт використання світового потоку, який визначається за світлотехнічними таблицями залежно від показника приміщення (і) та коефіцієнтів відбиття стін та стелі.

6) Визначимо показник приміщення:

(4.6)

7) З табл. 3.25 [40] знаходимо коефіцієнт використання (η = 0,58) для світильника УПМ-15 (при і= 1,76, Р_стелі =70%, Р_стін =50%.

8) Світловий потік одного світильника, а значить і лампи, оскільки за конструктивним виконанням у світильнику цього типу встановлена лише одна лампа, дорівнює:

(4.7)

9) 3 табл. 3.27 [40] обираємо лампу Г – потужністю 300 вт, світловий потік якої становить 4600 лм. Хоча це значення на 19% більше розрахованого, однак не перевищує встановлену норму (-0%<ΔФ_л<+20%).

Сумарна електрична потужність усіх світильників, встановлених у приміщенні становить:

ΣР_св=Р∙Ν (4.8)

ΣР_св = 300 * 14 = 4200 вт.

4.3 Пожежна безпека ВП «Шахта ім. М.I. Калініна» ДП «ДВЕК»

Найважливішою умовою роботи будь-якого підприємства є дотримання правил пожежної охорони. У приміщенні відділ фінансового контролю основні міри для забезпечення пожежної безпеки визначає Інструкція про заходи пожежної безпеки для службових приміщень. Вона є обов’язковою для виконання всіма співробітниками. В інструкції про засоби пожежної безпеки для службових приміщень забороняється:

- улаштовувати тимчасові електромережі, застосовувати саморобні плавкі вставки в запобіжниках, прокладати електричні проводи безпосередньо по пальній основі, експлуатувати світильники зі знятими ковпаками (розсіювачами), використовувати саморобні подовжувачі, що не відповідають вимогам Правил пристрою електроустановок; пристосовувати вимикачі, штепсельні розетки для підвішування одягу й інших предметів, обгортати електролампи і світильники, заклеювати ділянки електромережі пальною тканиною, папером; використовувати побутові електрокип'ятильники, чайники без непальних підставок, залишати без нагляду включеними в електромережу кондиціонери, комп'ютери, рахункові і друкарські машинки і т.п.; захаращувати підступи до засобів пожежогасіння, використовувати пожежні крани, рукави і пожежний інвентар не по призначенню;зберігати документи, різні матеріали, предмети й інвентар у шафах (нішах) інженерних комунікацій; курити (крім спеціально відведених для цього адміністрацією місць, позначених написом «Місце для паління» і забезпечених урною чи попільницею з непального матеріалу), проводити зварювальні й інші вогневі роботи без оформлення відповідного дозволу, застосовувати легкозаймисті рідини.

Первинні засоби пожежогасіння (зокрема вогнегасники) призначені для гасіння пожеж у початковій стадії їхнього розвитку силами персоналу об’єкта до прибуття штатних підрозділів пожежної охорони. Визначення видів та кількості вогнегасників слід проводити з врахуванням фізико-хімічних та пожежонебезпечних властивостей горючих речовин, площ і категорії виробничих приміщень за вибухопожежною небезпекою, а також класу можливої пожежі.

В моєму випадку виробниче приміщення, де розташовані комп’ютери займає площу 35 м². Категорія приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою – В, оскільки в ньому знаходяться тверді горючі матеріали (папір, меблі, тощо). Клас можливої пожежі – А. Згідно даних таблиці це приміщення, з огляду на мінімальне псування комп’ютерної техніки під час гасіння пожежі бажано оснастити двома вуглекислотними вогнегасниками типу ВВ – 5.

4.4 Безпека при надзвичайних ситуаціях на підприємстві ВП «Шахта ім. М.І.Калініна» ДП «ДВЕК»

Об’єктом розгляду на предмет визначення надзвичайних небезпек та їх наслідків є. Однією із вірогідних загроз може бути раптове виникнення пожару внаслідок короткого замикання в електромережах або розрядів статистичної електрики, що може привести до пошкодження і руйнування будівлі, устаткування, комунікацій, виділення токсичних продуктів горіння.

Тому на підприємстві розроблено оперативний план гасіння пожежі, який визначає порядок дії персоналу при пожежі, порядок її гасіння в електроустановках, взаємодію з власним складом пожежних підрозділів, а також застосування схем и засобів пожежогасіння з урахуванням заходів безпеки.

Корпус повинен бути обладнаним мережею протипожежного водо забезпечення, установками виявлення та гасіння пожеж відповідно вимогам нормативно-технічних документів. Кожний працівник повинен чітко знати та виконувати вимоги ППБ та протиаварійний режим на об’єкті, уміти користуватися наявними вогнегасниками, іншими первинними засобами пожежогасіння і знати місце їхнього перебування [39].

Меблі й устаткування повинні розміщатися таким чином, щоб забезпечувався вільний евакуаційний прохід до дверей виходу з приміщення (шириною не менше 1 м). Евакуаційні шляхи і виходи необхідно постійно держати вільними, нічим не захаращувати. Засоби протипожежного захисту в приміщеннях потрібні триматися у справному стані.

У випадку виявлення пожежі слід: негайно повідомити державну пожежну охорону за телефоном «101», вказати при цьому адресу, кількість поверхів, місце виникнення пожежі, наявність людей, своє прізвище; повідомити про пожежу керівництву, а в нічний час черговому охоронцю;у разі можливості почати гасіння пожежі наявними засобами, організувати зустріч пожежних підрозділів.

При виникненні пожежі у початковій стадії його розвитку випромінюється тепло, накопичуються токсичні продукти згоряння, імовірні руйнування будівельних споруд. Тому слід як можна швидше провести евакуацію людей із палаючої будівлі. Показником ефективності евакуації є час, протягом якого працівники можуть при потрібності залишити окремі приміщення і будівлю в цілому. Безпека евакуації досягається тоді, коли час евакуації не перевищує час настання критичної фази розвитку пожежі, тобто часу від початку пожежі до досягнення граничних для людини впливів факторі пожежі (критичних температур, ступені задимлення, зниження концентрації кисню и т.п.).

Число евакуаційних виходів повинно бути не менш двох. Вони повинні розташовуватися розосереджено. Мінімальна відстань l між найбільш віддаленими один від одного евакуаційними виходами із приміщення визначається за формулою:

(4.9)

де Р – периметр приміщення, 24 м.

Двері на шляхах евакуації повинні відкриватися у напрямку виходу із будівлі (приміщення). У кожному приміщенні на видному місці повинен бути вивішений план евакуації при пожежі. При пожежі обов'язково необхідно враховувати небезпечні чинники і механізм їх дії на людину. При виникненні пожежі, після виклику пожежної охорони, необхідно попередити про це усіх, хто знаходиться поруч, після чого евакуюватися самому і по можливості допомогти евакуюватися іншим, особливо особам літнього віку і дітям, попереджаючи при цьому виникнення паніки. З метою обмеження циркуляції повітря, яке здатне збільшувати швидкість горіння, покидаючи приміщення, закрийте за собою усі двері, якщо це можливо. Якщо пожежа виникла в приміщенні над вами і безпосередньої загрози для вас не спостерігається, то бажано виконати заходи по зниженню можливих втрат від води яку проливають при гасінні пожежі. Для цього необхідно відключити всі електроприводи та прикрити їх поліетиленовою плівкою. Значно гірше, якщо пожежа виникла в приміщенні під вами – потрібно оцінити обстановку и якщо є впевненість, що ще не має сильної задимленості з високою температурою, потрібно негайно покинути приміщення, рухаючись до виходу по коридорам і сходовим кліткам. Користуватися ліфтом категорично забороняється, за винятком ліфтів, які спеціально призначені для транспортування пожежної охорони. Шахта ліфта є шляхом для поширення диму і отруйних продуктів горіння, до того ж при пожежі ліфт часто відключають і можна опинитися в пастці при пожежі.

Якщо ви знаходитеся в приміщенні де немає пожежі, але відрізани вогнем, димом, високою температурою від головних шляхів евакуації, то в першу чергу необхідно заважити доступу диму и продуктів горіння в це приміщення. Для чого необхідно негайно закрити усі щілини у дверях та під ними змоченими водою ганчірками, рушниками, робочими халатами та інші.

Якщо приміщення все ж заповнено димом, необхідно підповзти до вікна, закрити при цьому рот та ніс змоченою тканиною, яка грає роль фільтру та в певної мірі захищає від продуктів горіння.

Рухатись у задимленій зоні поповзом або максимально пригнувшись, необхідно тому що більшість нагрітих газоподібних отруйних речовин та дим збираються у верхній зоні приміщення, окрім цього, в приміщенні при горінні температура на рівні очей людини у 6 разів вище за температуру на рівні полу, до того ж внизу завжди зберігається більша концентрація кисню. Коли ви опинились біля вікна трохи відкрийте його та дихайте через щілину, очікуючи прибуття пожежників. При їх прибутті негайно зверніть на себе увагу. Ніколи не стрибайте через вікно без відомої на це необхідності (кожний другий стрибок з 4-г поверху при пожежі смертельний).

Висновки до розділу 4

Служба охорони праці створюється на кожному підприємстві для організації виконання правових, організаційно–технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, направлених на запобігання нещасних випадків, професійних захворювань і аварій в процесі праці у всіх структурних підрозділах підприємства.

Служба охорони праці ВП «Шахта ім. М.I. Калініна» ДП «ДВЕК» спільно з іншими структурними підрозділами вирішує наступні задачі:

1. Контроль по забезпеченням безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд, нормалізації санітарно - гігієнічних умов праці у всіх структурних підрозділах;

2. Забезпечення працюючих засобами індивідуального і колективного захисту;

3. Професіональний відбір працівників для робіт з великою напругою;

4. Вибір оптимальних режимів праці і відпочинку працюючих;

5.Контроль за створенням ремонтної служби і становленням порядку профосмотрів і ремонтів;

Основними функціями служби охорони праці ВП «Шахта ім. М.I. Калініна» ДП «ДВЕК» є: розробка ефективної цілісної системи управління охороною праці на виробництві, сприяння вдосконаленню діяльності в цьому напрямі кожного структурного підрозділу і кожного посадовця підприємства; організація перевірки знань працівниками позицій плану ліквідації аварій, а також засобами аварійного, колективного і індивідуального захисту; організація оперативного обліку і аналізу нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також збитку від цих подій; підготовка статистичний звітів підприємства з питань охорони праці;

За матеріалами переддипломної практики на ВП «Шахта ім. М.I. Калініна» ДП «ДВЕК», був зроблений аналіз травматизму й профзахворювань за останні 2 роки по формах статистичної звітності й актам за формою Н -1 про нещасні випадки, які трапились із працівниками.

Державне, регіональне і галузеве управління охороною праці, численні наглядові і контрольні інспекції не забезпечать безпечне ведення робіт, якщо це не стане головним повсякденним завданням і моральним обов’язком для усіх без винятку − роботодавців, керівників, інженерно-технічних працівників, кожного працюючого.

Питання з охорони праці на ВП «Шахта ім. М.I. Калініна» ДП «ДВЕК» є одним з найважливіших, з допомогою якого підприємство функціонує.

_{ВИСНОВКИ}

_{В узагальненому вигляді результатами дипломної роботи зводяться до дослідження теоретичних положень, аналізу методичних підходів і практичних засад щодо покращення використання основних ресурсів промислових підприємств вугледобувної промисловості в сучасних умовах зовнішнього середовища.}

В ході виконання дипломної роботи були вирішені наступні завдання:

1. Досліджені теоретичні основи аналізу використання основних виробничих ресурсів.

2. Проаналізовані показники використання основних виробничих ресурсів підприємства.

3. Розраховані та проаналізовані показники технічного стану і рух основних виробничих ресурсів промислового підприємства.

4. Розроблені заходи щодо поліпшення показників використання основних виробничих ресурсів підприємства.

5. Визначені резерви збільшення випуску продукції, фондовіддачі (ВП «Шахта ім. М.І.Калініна» ДП «ДВЕК»).

6. Були розглянуті основні питання стосовно охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях на вугледобувному підприємстві та розроблені заходи щодо поліпшення умов праці робітників.

Дослідження показали, що основні засоби становлять головну частину матеріально-технічної бази будь-якої галузі чи підприємства. На основі підвищення ефективності їх використання збільшується економічний потенціал і виробничі можливості галузі, підвищується технічний рівень виробництва. Це, у свою чергу, підвищує темпи випуску продукції, що вирішальним чином сприяє вдосконаленню розширеного відтворення й правильному формуванню найважливіших пропорцій господарювання.

В першому розділі дипломної роботи було досліджено теоретичні основи аналізу використання основних виробничих ресурсів, а саме: поняття та класифікація основних виробничих ресурсів, показники використання та методика аналізу використання основних виробничих ресурсів. Другий розділ присвячено аналізу показників використання основних виробничих ресурсів підприємства, а саме: економіко-виробничій характеристики підприємства шахти ВП «Шахта ім.. М.І.Калініна» ДП «ДВЕК», розрахунку та аналізу узагальнюючих показників ефективності використання основних ресурсів підприємства, а також розрахунку та аналізу показників технічного стану і руху основних виробничих ресурсів підприємства. У третьому розділі була проведена розробка заходів щодо поліпшення показників використання основних виробничих ресурсів підприємства. Отже, було встановлено, що протягом періоду, який аналізується на величину використання основних засобів підприємства, тобто на величину фондовіддачі впливали: зменшення обсягу випуску продукції, внаслідок чого фондовіддача знизилася на 0,0733 (81,9%), підвищення затрат, пов'язане з основними фондами, що призвело до зменшення фондовіддачі на 0,000549 (0,61%), підвищення цін на продукцію, яке не обумовлене зростанням її якості спричинило зниження фондовіддачі на 0,002181 (2,42%), а також непродуктивним збільшенням основних засобів призвело до зниження показника фондовіддачі на 0,0587 (36,76%). Загальна величина зниження фондовіддачі, яка зумовлена впливом вищезазначених причин складає 0,13473 (121,69%) від фактичної величини фондовіддачі за період 2012 - 2013 року, а величина основних фондів з 0,08 грн/грн. до 0,13473 грн./грн.

Були розглянуті напрями підвищення ефективності використання основних ресурсів підприємств вугільної промисловості, визначення резервів збільшення випуску продукції, фондовіддачі підприємства шахти ВП «Шахта ім.. М.І.Калініна» ДП «ДВЕК» та заходи що спрямовано на поліпшення використання основних фондів підприємства. Четвертий розділ присвячений охороні праці та безпеці в надзвичайних ситуаціях, а саме: стан охорони праці на підприємстві, заходи щодо поліпшення умов праці робітників економічних служб підприємства, був проведен розрахунок системи загального рівномірного освітлення з лампами розжарювання для приміщення, в якому використовуються зорові роботи високої точності та розглянута пожежна безпека і безпека при надзвичайних ситуаціях на підприємстві шахти ВП «Шахта ім. М.І.Калініна» ДП «ДВЕК».

Вирішення проблеми підвищення ефективності використання основних засобів є одним з основних завдань виробничої діяльності підприємств, від результату якого залежить їх фінансовий стан та конкурентоспроможність. Підвищення ефективності використання основних засобів є одним із головних чинників, який зможе забезпечити в майбутньому ефективне функціонування підприємства в цілому.

_{ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ}

1. Економіка підприємства: підручник /Й.М.Петрович, А.Ф. Кіт, за заг.ред. Й.М. Петровича. – 2-ге вид., випр.. – Л.: Магнолія, 2007. – 580с.

2. Економіка підприємства: навч. пособ/ В.П.Волков, А.І. Ільін, В.І.Станкєвич і др.; під. заг.ред., А.І.Ільіна. – М.: Нове знання 2003. – 677с.

3. Калініна А.Е. Економіка фірми: Виробничі ресурси і результат господарської діяльності: навч.пос./А.Є.Калініна – Волгоград: вид-во, 2004-172с.

4. ПСБО 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 № 92 від 27.04. 2000 м. Київ.

5.Горобинская М.В. Проблеми ефективності використання основних фондів в умовах перехідної економіки // Зб. доп. Першою Міжнар. наук.- практ. конф. молодих економістов "Сучасні проблеми розвитку виробництва". - Харків: Форт, 1996. - С.40-41.

6. Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – 412 с.

7. Самсонов Н.Ф. , Баранніков Н.П. Фінансовий менеджмент: Підручник для вузов.-М.: Фінанси, ЮНИТИ, 2000.- 495с.

8. Григор'єва В.В. Оцінка та переоцінка основних фондов.-М.: ИНФРА-М, 1997.-317с.

9. Вовк І. Управління інноваційними конфліктами при впровадженні ресурсоощадних заходів на машинобудівних підприємствах / Ірина Вовк, Юрій Вовк // Соціально-економічні проблеми і держава. — 2010. — Випуск 1 (3). — С. 39-50.

10. Горобінська М.В. Перехідній стан и внутрішня структура категорій "основні фонди" і "основний капітал" в умовах трансформації Економіки // Економіка: проблеми Теорії та практики: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. - Вип. 110. - С.108-112.

11. Богатко А.Н.Основи економічного аналізу господарюючого суб'єкта. - М .: Фінанси і статистика, 2001. - 208 с.

12. В. Лутченко, В. Соколов. Кризовий стан підприємства. Як подолати і не допустити його. У журналі "Сприяння" №3-4, 2000 Економіка підприємства: Навчальний посібник / В.С. Рижиков, В.А.

13. Основні фонди промислових підприємств. / Є.Кантор, А. Гінзбург, У.Кантор - СПб: Пітер, 2002. - 240 з.

14. Гусачева О. Вибираємо метод нарахування амортизації основних засобів // Бухгалтерський облік і аудит .- 2000.- №11-С.42-48.

15. Безуглий А. Основні фонди та наслідки державної амортизаційної політики// Єкономіст . Фінанси . Право. – 2000. - №8.- С.5-12.

16. Янченко Ю.В. Нарахування амортизації на основні фонди, внесені до статутного фонду // Економіка підприємства. - 2000.№12с.43.

17. Сафронова Н.А. Основні фонди підприємства. Економіка підприємства: Підручник. - М .: «МАУП», 1999. - 584с.

18. Аналіз і діагностика фінансово-господарської діяльності підприємства: Навчальний посібник / П.П. Табурчак, А.Є Вакуленко, Л.А. Овчинникова та ін .: під ред. П.П. Табурчак, В.М. Туліна і М.С. Саприкіна. - Ростов н / Д .: Фенікс, 2002. - 352 с.

19. ГорфінкельВ.Я., Швандар В.А. Економіка підприємства: Підручник для вузов.-М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2001.- 718с.

20. Зайцев Н.Л. Економіка промислового підприємства. Підручник. - М.: Іспит, 1998. - 336с.

21. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства. – К.: Хвиля – Прес, 1995. – 482с.

22. Ковальов О.П. Оцінка вартості активної частини основних фондов.-М .: Финстатинформ, 1997.-175с.

23. Селезньова М.М., Іонова А.Фінансовий аналіз: навчальний посібник.-М: ЮНИТИ - ДАНА, 2002.-479с.

24. А.А.Кравченко, В. Харченко Зовнішнє фінансування як засіб вірівнювання копійчаних потоків вугільних шахт // "Економіка". - 2009. - №9. [Електроний ресурс]/ Режим доступу http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle

/123456789/20887/04-Kravchenko.pdf?sequence=1

25. Павліковський А.М., Вакуленко Є.В. Ліквідність і платоспроможність підприємницьких структур // Фінанси України. - 1999. - №6. - с. 87.

26. Хрипач В.Я. Основні виробничі фонди // Економіка підприємства .- Мн: Виш.шк., 1997.-446с.

27. Основні фонди промислових підприємств. Покращення ефективності/ Є.Кантор, А. Гінзбург, У.Кантор - СПб: Пітер, 2002. - 240 з.

28. Савицька Г.В. Аналіз використання основних виробничих фондів // Аналіз господарської діяльності підприємства: Навчальний посібник М: ИНФРА., 2001.-336с.

29. Костенко Т.Д. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства : Навч. посібник для внз. / Костенко Т.Д. – [2-ге вид., перероб. І доп.]. – К. : Центр навчальної літератури, 2007. – 400 с.

30. Офіційний сайт Міністерства енергетики та вугільної промисловості України [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://mpe.kmu.gov.ua/

31. Статистичний щорічник України за 2012 рік: стат. збірник / [під ред. О.Г. Осауленко]. - К .: Державна служба статистики України, 2013. - 552 с.

32. Стариченко Л.Л. Актуальні питання державної політики щодо вугільної промисловості / Л.Л. Стариченко // Економіка промисловості. – 2012. - №1-2. – С. 34-38.

33. Звягільський Е.Л. Про необхідність широкої модернізації вугільної промисловості України: наук. доповідь / Є.Л. Звягільський, Ю.Л. Залознова // НАН України, Ін-т економіки промисловості. - Донецьк, 2012. - 68 с.

34. Бархатов А. П., Назарян Е. Н., Малигіна А. Н. Процедура банкрутства: бухгалтерський облік. - М .: Маркетинг. - 1999 - 132 с.

35. Андрєєв С.В. Неспроможність (банкрутство) підприємств. Проблеми та шляхи реформування економічного кадрового потенціалу: Учеб. посіб. - М .: РУЦ, 1996.

36. Організація бухгалтерського обліку основних засобів і фінансових інвестицій // Бухгалтерський облік і аудит, 2000.-№11.- С.3-11.

37. Залознова Ю.С. Оцінка стану охорони та безпеки праці й соціально-економічних наслідків їх незабезпечення у вугільній промисловості України / Ю.С. Залознова, І.Г. Брага // Економіка промисловості. – 2011. - №2. – С. 271-279. 

38. Джигирей В.С., Сторожук В.М., Лико Х.I., Туряб Л.В. За ред. В.Ц. Жидецького. Практикум з охорони праці.: Навчальний посібник (Укр. яз.). Львів: Афіша, 2000. 352 с.: ил.

39. Наказ Міністерства вугільної промисловості України від 2 квітня 1997 року № 126.

40. Наказ Міністерства вугільної промисловості України від 2 квітня 1997 року № 126.

ДОДАТКИ

Додаток А

Перелік зауважень нормоконтролера

Означення документа	Документ	Умовна відмітка	Зміст зауваження

Дата_____________ Підпис__________________

Додаток Б

Декану заочного факультету