- •Міністерство охорони здоров'я україни н а к а з
- •Протокол лікування вродженого пілоростенозу
- •Протокол діагностики та лікування
- •Протокол діагностики та лікування дітей з кровотечею із варикозно-розширених вен стравоходу
- •1.Шифр мкх-10-і85.0
- •3.Діагностика на догоспітальному етапі:
- •5.Діагностика на госпітальному етапі:
- •6.Диференційна діагностика:
- •7.Лікування кровотеч
- •8.Післяопераційне лікування:
- •IV. Терапія на догоспітальному етапі:
- •V. Діагностика на госпітальному етапі
- •1. Анамнестічні і клінічні дані.
- •2) Обов’язкова лабораторна діагностика:
- •VII. Післяопераційне лікування:
- •4.Терапія на догоспітальному етапі:
- •5.Діагностика на госпітальному етапі:
- •6.Консервативне лікування:
- •7.Післяопераційне лікування:
- •8.Диспансерний нагляд:
- •Протокол лікування захворювань
- •Протокол лікування омфалоцелє
- •Протокол діагностики та лікування хронічного гематогенного остеомієліту
- •1. Шифр по мхк-10: м 86.3
- •3. Діагностика на догоспітальному етапі.
- •4. Терапія на догоспітальному етапі.
- •5. Діагностика на госпітальному етапі.
- •6. Хірургічне лікування.
- •7. Післяопераційне лікування.
- •8. Реабілітаційні заходи.
- •9. Санаторно-курортне лікування.
- •Протокол лікування відкритих пошкоджень черевної порожнини
- •1. 1. Шифр мкх- 10 - s - 30.8
- •2.Класификація відкритих пошкоджень черевної порожнини.
- •3.Діагностика на догоспітальному етапі.
- •4.Терапія на догоспітальному етапі.
- •5. Діагностика на госпітальному етапі.
- •6. Хірургічне лікування
- •7.Хірургічна тактика.
- •6. Хірургічне лікування.
- •7.Післяопераційне лікування.
- •8.Реабілітаційні заходи.
- •П р о т о к о л лікування злукової кишкової непрохідності у дітей
- •Протокол
- •4. Терапія на догоспітальному етапі.
- •5. Діагностика на госпітальному етапі.
- •6. Хірургічне лікування.
- •7. Післяопераційне лікування.
- •4. Терапія на догоспітальному етапі.
- •5. Діагностика на госпітальному етапі:
- •6. Хірургічне лікування.
- •7. Післяопераційне лікування.
- •Протокол лікуванння варикоцеле
- •Протокол лікування вродженої пахвинної грижі у дітей
- •5. Передопераційна підготовка.
- •Протокол лікуванння інвагінації кишечника
- •Протокол
- •Кількість контрасту залежно від віку
- •Характер причин закрепів у післяопераційному періоді та їх хірургічна корекція
- •Протокол лікування дітей з некротичним ентероколітом
- •1.Шифр мкх-10 - к 71.9
- •4.Терапія на догоспітальному етапі.
- •5.Діагностика на госпітальному етапі.
- •6. Показання до хірургічного лікування.
- •7.Передопераційна підготовка.
- •8. Хірургічне лікування.
- •9. Післяопераційне лікування.
- •5. Хірургічне лікування.
- •6. Післяопераційне лікування.
- •4.Терапія на догоспітальному етапі
- •5.Діагностика на госпітальному етапі:
- •6.Хірургічне лікування
- •7.Післяопераційне лікування:
- •8.Реабілітаційні заходи:
- •Протокол
- •6. Хірургічне лікування.
- •8. Реабілітаційні заходи.
- •9. Санаторно-курортне лікування.
- •Протокол лікування крипторхізму у дітей
- •Протокол діагностики да лікування гострого гематогенного остеомієліту
- •3. Діагностика на догоспітальному етапі.
- •8. Реабілітаційні заходи.
- •Протокол лікування дітей з гастрошизісом
- •4.Терапія на догоспітальному етапі.
- •5.Діагностика на госпітальному етапі:
- •6. Передопераційна підготовка.
- •7. Хірургічне лікування:
- •8. Післяопераційне лікування.
- •9.Реабілітаційні заходи.
6. Хірургічне лікування.
I. Передопераційна підготовка: зміцнення загального стану і корекція вторинних змін обміну:
дієта з мінімальним вмістом шлаків, багата на білки і вітаміни, білкові і вітамінні інпіти, що включають вітаміни А, Е, D, С, РР, В1, В2, В5, В6, В12, біотин і мінеральні речовини: кальцій, фосфор, калій, натрій, магній, мідь, марганець, залізо, цинк, йод, селенів; енергетична цінність складала 1884-2177 кДж;
при наявності залізодефіцитної анемії – препарати заліза (ферроплекс, ферамід, актиферин);
стимуляція синтезу власного білка, імунокоригуюча і метаболічна терапія – негормональна анаболічна терапія (рибоксин); похідні піримідину (пентоксил, метилурацил);
детоксикація – ентеросорбція (вугільні сорбенти марки СКН із розрахунку 1 г/кг маси тіла у дітей до 1 року життя і 3 г/кг у дітей старше 1 року. Ентеросорбцію проводити протягом 10 днів у сполученні з ферментною терапією (фестал, ензистал, панкреатин, мезим-форте, креон) і селективною деконтамінацією з використанням аміноглікозидів, цефалоспоринів за 4 доби до операції per os під контролем аналізу калу на дисбактеріоз; за 30 хвилин до початку операції одноразово внутрішньовенно вводили добову дозу антибіотиків цефалоспоринового ряду;
протигрибкова терапія – фунгіцидні препарати (ністатин, леворин, нізорал);
лікування дисбактеріозу – еубіотики, біфідум-колібактерин;
очищення товстої кишки від калових мас: кефирно-ацидофільна дієта за 2 доби до операції, очисні гіпертонічні клізми 10 % розчином хлориду натрію 2 рази в день протягом 2 діб перед операцією;
корекція вторинного комбінованого імунодефіцитного стану (тактивін, інтерферон) у сполученні з мембраностабілізуючою терапією (ессенціале).
Препарати застосовували у вікових дозуваннях, а також у залежності від стану кожного, окремо узятого, пацієнта.
II. Оперативне лікування:
|
Види аноректальних вад |
Терміни оперативного лікування |
Способи оперативного лікування |
|
I – Атрезії ануса і прямої кишки без нориць | ||
|
1. Низькі форми: | ||
|
а) прикритий анальний отвір |
з 2-ї доби життя |
Висічення анальної мембрани |
|
б) атрезія анального каналу |
з 2-ї доби життя |
МСАРП |
|
2. Інтермедіальні форми: а) атрезія анального каналу і прямої кишки; б) атрезія прямої кишки при нормально сформованому анальному отворі. |
з 2-ї доби життя |
Розділова колостомія на низхідну кишку |
|
з 3 до 4 місяців |
Задньосагітальна проктоанопластика | |
|
3. Високі форми : а) атрезія анального каналу і прямої кишки; б) атрезія прямої кишки при нормально сформованому анальному отворі. |
з 2-ї доби життя |
Розділова колостомія на низхідну кишку |
|
з 3 до 4 місяців |
Задньосагітально-черевно-промежинна проктоанопластика | |
|
II – Атрезії ануса і прямої кишки з норицями | ||
|
1. Низькі форми: |
|
|
|
а) на промежину: - дівчинки
- хлопчики |
з 6 до 12 місяців |
Передньопромежинна мінімальна проктопластика або ЗСАР |
|
з 6 до 12 місяців |
Задньосагітальна проктопластика | |
|
б) у присінок піхви |
з 3 до 4 місяців |
Задньосагітальна проктопластика |
|
в) на статевий член, мошонку |
з 3 до 4 місяців |
Задньосагітальна проктопластика |
|
2. Інтермедіальні форми: | ||
|
а) у піхву (у нижню третину) |
з 2 дня життя |
Колостомія |
|
з 3 до 4 місяців |
Задньосагітальна проктопластика | |
|
б) в уретру (мембранозну частину) |
з 2-ї доби життя |
Розділова колостомія на низхідну кишку |
|
з 3 до 4 місяців |
Задньосагітальна проктопластика | |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Високі форми: а) у піхву (у середню і нижню третину) б) у матку в) у простатичну частину уретри г) у сечовий міхур д) клоакальні форми атрезії ануса і прямої кишки |
з 2-ї доби життя |
Розділова колостомія на низхідну кишку |
|
|
| |
|
|
| |
|
з 6 до 12 місяців |
Задньосагітально-черевно-промежинна проктоанопластика | |
|
III – Уроджені нориці при нормально сформованому анусі | ||
|
1. Низькі форми: | ||
|
а) на промежину |
з 1 до 2 років |
Екстирпація нориці |
|
б) у присінок піхви |
з 1 до 2 років |
Інвагінаційна екстирпація нориці |
|
2. Інтрамедіальні форми: а) у піхву б) в уретру |
з 3 до 4 місяців |
Усунення нориць передньо-промежинним доступом |
|
3. Високі форми: а) у матку б) у сечовий міхур |
з 3 до 4 місяців |
Усунення нориць через лапаротомічний доступ |
|
IV – Уроджені звуження | ||
|
1. Низькі форми: а) анального отвору |
З моменту виявлення |
Бужування стенозу |
|
з 3 до 4 місяців |
При неефективності консерва-тивного лікування промежинна проктопластика | |
|
2. Інтермедіальні форми: а) анального отвору і прямої кишки
|
З 2 дня |
Колостомія |
|
з 3 до 4 місяців |
При неефективності консерва-тивного лікування задньо-сагітальна проктопластика | |
|
3. Високі форми: а) прямої кишки
|
З 2 дня |
Колостомія |
|
з 3 до 4 місяців |
При неефективності консерва-тивного лікування черевно-промежинна проктопластика за Ромуальді-Ребейном | |
|
V – Ектопія анального отвору | ||
|
1. Низькі форми: | ||
|
а) промежинна |
з 3 до 4 місяців |
Передньопромежинна проктопластика |
|
б) вестибулярна |
з 3 до 4 місяців |
Задньосагітальна проктопластика |
Післяопераційне лікування.
Після закінчення операції дитина переводиться у ВРІТ.
Ціль лікування – боротьба з хірургічною агресією та її наслідками.
Засоби – інфузійна посиндромна, симптоматична терапія, парентеральне, лікувальне ентеральне харчування з 2-ї доби після операції (білкові, вітамінні інпіти).
Комплексна антибактеріальна терапія протягом 10 діб (аміноглікозид, цефалоспорин, метрогіл).
Заходи місцевого характеру, що забезпечують догляд за раною, профілактику нагноєння, рецидив нориць й ін. Положення дитини: на спині, ноги фіксовані в розведеному положенні, підвішені на пелюшках за бічні поперечини ліжка, під сідниці м'який валик. Догляд за раною: дві
обов'язкові планові перев'язки в день з обробкою рани антисептичними розчинами (1,5 % розчин йоду, 70 % розчин етилового спирту), замінювати пов'язки й обробляти рани розчинами антисептиків. У хворих з ректоуретральними норицями велику увагу приділяти контролю за нормальним функціонуванням епіцистостом й уретральних катетерів. Для боротьби з інфекцією сечових шляхів застосовувати уросептики (фурагін, палін).
Профілактика стенозу заднього проходу: бужування неоануса, іонофорез із препаратами, що розсмоктують, опромінення неоануса ультразвуком з 9-го дня після операції.
Тренування новоствореної кишки, вироблення нормального позиву до дефекації: регулярне спорожнювання кишечнику за допомогою очисних і контрастних тренувальних клізм, які здійснювати з 30-го дня післяопераційного періоду протягом 20-30 днів підряд. Одночасно спонукати дитину робити «вправу на утримання»: спочатку дитину спонукають утримувати 100-150 мл рідини, а потім кількість рідини збільшувати до появи позиву до дефекації. Спорожняти кишечник порціонно, для чого маленьких дітей періодично піднімати з горщика. Тривалість післяопераційного лікування складає в середньому 2 місяці.