- •Міністерство охорони здоров'я україни н а к а з
- •Протокол лікування вродженого пілоростенозу
- •Протокол діагностики та лікування
- •Протокол діагностики та лікування дітей з кровотечею із варикозно-розширених вен стравоходу
- •1.Шифр мкх-10-і85.0
- •3.Діагностика на догоспітальному етапі:
- •5.Діагностика на госпітальному етапі:
- •6.Диференційна діагностика:
- •7.Лікування кровотеч
- •8.Післяопераційне лікування:
- •IV. Терапія на догоспітальному етапі:
- •V. Діагностика на госпітальному етапі
- •1. Анамнестічні і клінічні дані.
- •2) Обов’язкова лабораторна діагностика:
- •VII. Післяопераційне лікування:
- •4.Терапія на догоспітальному етапі:
- •5.Діагностика на госпітальному етапі:
- •6.Консервативне лікування:
- •7.Післяопераційне лікування:
- •8.Диспансерний нагляд:
- •Протокол лікування захворювань
- •Протокол лікування омфалоцелє
- •Протокол діагностики та лікування хронічного гематогенного остеомієліту
- •1. Шифр по мхк-10: м 86.3
- •3. Діагностика на догоспітальному етапі.
- •4. Терапія на догоспітальному етапі.
- •5. Діагностика на госпітальному етапі.
- •6. Хірургічне лікування.
- •7. Післяопераційне лікування.
- •8. Реабілітаційні заходи.
- •9. Санаторно-курортне лікування.
- •Протокол лікування відкритих пошкоджень черевної порожнини
- •1. 1. Шифр мкх- 10 - s - 30.8
- •2.Класификація відкритих пошкоджень черевної порожнини.
- •3.Діагностика на догоспітальному етапі.
- •4.Терапія на догоспітальному етапі.
- •5. Діагностика на госпітальному етапі.
- •6. Хірургічне лікування
- •7.Хірургічна тактика.
- •6. Хірургічне лікування.
- •7.Післяопераційне лікування.
- •8.Реабілітаційні заходи.
- •П р о т о к о л лікування злукової кишкової непрохідності у дітей
- •Протокол
- •4. Терапія на догоспітальному етапі.
- •5. Діагностика на госпітальному етапі.
- •6. Хірургічне лікування.
- •7. Післяопераційне лікування.
- •4. Терапія на догоспітальному етапі.
- •5. Діагностика на госпітальному етапі:
- •6. Хірургічне лікування.
- •7. Післяопераційне лікування.
- •Протокол лікуванння варикоцеле
- •Протокол лікування вродженої пахвинної грижі у дітей
- •5. Передопераційна підготовка.
- •Протокол лікуванння інвагінації кишечника
- •Протокол
- •Кількість контрасту залежно від віку
- •Характер причин закрепів у післяопераційному періоді та їх хірургічна корекція
- •Протокол лікування дітей з некротичним ентероколітом
- •1.Шифр мкх-10 - к 71.9
- •4.Терапія на догоспітальному етапі.
- •5.Діагностика на госпітальному етапі.
- •6. Показання до хірургічного лікування.
- •7.Передопераційна підготовка.
- •8. Хірургічне лікування.
- •9. Післяопераційне лікування.
- •5. Хірургічне лікування.
- •6. Післяопераційне лікування.
- •4.Терапія на догоспітальному етапі
- •5.Діагностика на госпітальному етапі:
- •6.Хірургічне лікування
- •7.Післяопераційне лікування:
- •8.Реабілітаційні заходи:
- •Протокол
- •6. Хірургічне лікування.
- •8. Реабілітаційні заходи.
- •9. Санаторно-курортне лікування.
- •Протокол лікування крипторхізму у дітей
- •Протокол діагностики да лікування гострого гематогенного остеомієліту
- •3. Діагностика на догоспітальному етапі.
- •8. Реабілітаційні заходи.
- •Протокол лікування дітей з гастрошизісом
- •4.Терапія на догоспітальному етапі.
- •5.Діагностика на госпітальному етапі:
- •6. Передопераційна підготовка.
- •7. Хірургічне лікування:
- •8. Післяопераційне лікування.
- •9.Реабілітаційні заходи.
Протокол лікуванння варикоцеле
1. Шифр МКХ-10 – I 86.0
2. Клінічні форми за рекомендацією ВООЗ, 1997р.:
- варікоцеле I ступеню, коли розширені вени у мошонці не візуалізуються і не пальпуються, проте розширюються при пробі Вальсальва,
- варікоцеле II ступеню, коли розширені вени візуалізуються, пальпуються і займають верхню третину мошонки,
варікоцеле III ступеню, коли розширені венозні сплетіння вип’ячують крізь шкіру, легко візуалізуються і пальпуються та займають всю порожнину калитки,
субклінічне варикоцеле, коли нема клінічно вираженого варикоцеле, але його ознаки виявляються при допплерівському дослідженні.
3. КЛІНІЧНА КАРТИНА НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ
наявність розширених вен сім’яного канатика і яєчка зліва
можливі неприємні відчуття або біль по ходу сім’яного канатика і яєчка
витончена, дрябла шкіра мошонки
лівобічний орхіоптоз
позитивний прийом Segond – якщо у хворого лежачи притиснути пальцями зовнішнє пахвинне кільце, а потім запропонувати йому піднятися, то при варикоцеле відбудеться наповнення вен
позитивна проба Вальсальва – збільшення вен сім’яного канатика при затримці дихання і натужуванні.
3.1 Терапія на догоспітальному етапі:
Будь-яка терапія на догоспітальному етапі недоцільна, оскільки не містить патогенетичної направленості.
При варикоцеле субклінічної стадії і І ступеня доцільно спостереження на протязі 1 року з рекомендаціями обмеження фізичних навантажень.
Варикоцеле П-Ш ступеня є показанням для хірургічного лікування.
3.2. Додаткові методи обстеження:
- УЗД яєчка і його судин за допомогою ефекта Допплера
- трансфеморальна селективна ретроградна ниркова венографія
- антеградная тестикулофлебографія.
4.ПЕРЕДОПЕРАЦІЙНА ПІДГОТОВКА:
- психологічна підготовка пацієнта;
- підготовка операційного поля;
- скринінгова лабораторна діагностика для планового оперативного втручання.
5. ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ
Операцією вибору є операція Бернарді – варикоцелектомія з використанням надпахового доступа і пересіканням вен вище внутрішнього пахового кільця.
Операція Іванисевича, що виконується з пахвинного доступа, і при якій перетинаються вени пахового каналу, вважається більш ризикованою.
7.ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНЕ ЛІКУВАННЯ
хворий знаходиться в загальній палаті;
за умов відсутності супутніх захворювань -- стіл №15;
- перв’язки із зміною асептичних пов’язок
- вітамінотерапія з метою стимуляції гонадотропної функції (вітаміни А,С,В1,В6,Є)
- реологічна терапія (аспірин 50 мг/кг на протязі 15 днів, кверцетин, венотонік „ детралекс”, оксигенотерапія у режимі 1.5 атм з експозицією 20 хвилин щоденно на протязі 4-5 днів)
- зняття швів на 7 добу
- обмеження фізичних навантажень і занять спортом строком до 6 місяців
7. ДИСПАНСЕРНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ
Диспансерне спостереження проводиться протягом перших 6 місяців – 1 раз в місяць, до 1 року – і раз в 3 місяці, від 1 до 3 років – 1 раз в півроку.
Спеціалізоване санаторно-курортне лікування не проводиться, рекомендується з оздоровчою ціллю перебування в санаторно-курортних
закладах загально-терапевтичного типу.