§ 5. Право справедливості та його співвідношення із загальним правом
зверненні до принципів права справедливості — його максим, які до-зволяють корегувати загальне право. Була вироблена досить значна кількість максим права справедливості, зокрема: справедливість не залишить неправильну поведінку без відповідальності; справедливість діє по совісті; справедливість є рівністю; справедливість діє щодо конкретних осіб; справедливість допомагає пильним; справедливість цікавлять наміри, а не форма; справедливість додержується права; хто шукає справедливості, сам має діяти справедливо; затримка з розглядом справи знищує справедливість;
6) праву справедливості притаманні деякі засоби судового реагу-вання і захисту, невідомі загальному праву. Ця особливість права справедливості з’ являється в Середні віки з метою виправлення по-милок і недоліків загального права. До найважливіших засобів судо-вого захисту, які невідомі загальному праву, але передбачені правом справедливості, належать судова заборона, виконання в натурі, ректи-фікація й анулювання. Серед інших заходів судового реагування в межах права справедливості, зокрема, можуть бути названі обов’язкове надання звіту, призначення отримувача, надання доступу до інформа-ції, передача документів.
Питання для самоконтролю
Визначте найбільш важливі особливості сім’ї англо-амери-канського права.
Які основні етапи розвитку пройшла англійська правова система?
Яким чином виникає англійське загальне право?
Яке значення має термін «загальне право»?
У чому полягає специфіка сучасної теорії загального пра-ва?
Як виникає і розвивається право справедливості?
Визначте співвідношення між загальним правом і правом справедливості.
149
Розділ 7
Д
жерела
права англо-американської
правової сім’ї
1. Поняття та види джерел англо-американського права
Поняття «джерело права» в англо-американській сім’ї значною мірою збігається з аналогічним поняттям, що використовується в інших правових сім’ях, перш за все у романо-германській. Зокрема, цим терміном у англо-американській сім’ї можуть позначатися:
літературне джерело — конкретний документ, звернувшись до якого можна знайти ту чи іншу норму права (наприклад, статут Парламенту, судовий звіт);
формальне джерело права — це орган влади, що приймає пра-вове рішення (наприклад, Парламент, уряд, суд);
історичне джерело права — те, звідкіля та чи інша норма пра-ва бере свій історичний зміст (наприклад, загальне право, право спра-ведливості, римське чи канонічне право);
юридичне джерело — ті конкретні процедури, форми та про-цеси, за допомогою яких право набуває реальності (законодавчий про-цес, судова практика, процес формування звичаїв тощо).
Усі джерела англо-американського права можуть бути поділені на первинні і вторинні.
Первинні джерела містять владні, обов’язкові правові приписи
у свою чергу поділяються на три групи: законодавство як право, створене Парламентом або за його згодою (статути та делеговане за-конодавство), прецедентне право як право, створене судами, та інші джерела (наприклад, правовий звичай, розум). Для англійського пра-ва первинним джерелом є також правові документи Європейського Союзу.
Вторинні джерела є коментарями первинних джерел. Такими джерелами права можна вважати правову доктрину, збірники преце-дентів та практики, підручники тощо.
150