§ 2. Правові системи держав Латинської Америки

тинент завойовниками і близького за своїм історичним розвитком французькому праву.

Латиноамериканські правові системи визнають розподіл права на публічне і приватне.

Праву латиноамериканських держав властива чітка галузева кла-сифікація. Практично в усіх країнах існують такі галузі права, як ци-вільне, торговельне, сімейне, цивільно-процесуальне, трудове, еколо-гічне, конституційне, адміністративне, кримінальне і кримінально-процесуальне право.

Приватне право латиноамериканських країн сформоване під впливом романо-германського права. Цивільні кодекси латиноамери-

канських країн у цілому несуть на собі відбиток ЦК Франції, хоча й різною мірою. Крім того, мали вплив законодавчі акти приватного права інших держав , правові системи яких входять до романо-германської правової сім’ї, − Італії, Німеччини, Австрії, Португалії тощо.

Дуалістична система приватного права, яка полягає в тому, що в багатьох країнах Латинської Америки діють цивільний і торговельний кодекси (Аргентина, Болівія, Бразилія, Венесуела, Гватемала, Гондурас, Колумбія, Мексика, Нікарагуа, Перу, Чилі, Еквадор).

У всіх країнах прийняті і діють писані конституції, які очолюють ієрархію джерел права.

Система джерел латиноамериканського права аналогічна системі джерел романо-германського права. Головним джерелом права є за-конодавство. Важливим джерелом права є міжнародно-правові акти.

Широкого поширення набуло делеговане законодавство (Бразилія, Венесуела, Колумбія , Мексика, Перу, Чилі, Еквадор), що часто пов’язане, по-перше, з президентською формою правління, і по-друге, з тривалими формами правління військових, коли нормальна законо-давча діяльність фактично зводилася нанівець.

Судова практика, як правило, не визнається джерелом права у формальному значенні і відіграє допоміжну роль. Деякими винятками є правові системи Аргентини і Мексики, в яких за певних умов визна-ється прецедентний характер судових рішень. Водночас такі рішення нетотожні прецедентам у країнах загального права і не означають від-ходу від традиційного для континентальної системи права погляду на систему джерел права, оскільки стосуються, головним чином, тлума-чення правових норм.

125

Розділ 5. Правові системи, що тяжіють до романо-германського типу

Роль звичаю як джерела права в різних країнах є неоднаковою. У цілому це субсидіарне джерело, яке використовується у випадках, передбачених у законі. Наприклад, ЦК Бразилії передбачає можли-вість застосування звичаю при «мовчанні » закону. Норми індіансько-го звичаєвого права визнаються офіційно в частині, яка не суперечить конституції і законам, у Болівії, Венесуелі, Колумбії, Парагваї, Перу, Еквадорі. Головним чином, це норми, які регулюють внутрішнє жит-тя всередині індіанських общин, які займаються сільськогосподар-ським виробництвом.

Розглянуті ознаки дають підстави відносити право країн Латинської Америки до романо-германської правової сім’ї. Водночас, латиноаме-риканське право заслуговує на те, щоб його через деякі особливі риси класифікувати в рамках цієї сім’ї як окрему групу.

Своєрідність історичних джерел формування сучасного права країн Латинської Америки. До них належать: а) деякою мірою доколо-ніальне звичаєве індіанське право; б) колоніальне право, яке склада-лося з двох нормативно-правових блоків: право метрополії (закони Іспанії, Португалії, Франції) і власне колоніальне право, яке розробля-лося в Новій Іспанії упродовж 300 років, виходячи з потреб колоніаль-ного суспільства; в ) римське і канонічне право; г) політико-правові погляди, інститути і практика європейських держав у період буржуазно-демократичних революцій; д) загальне право.

Еклектизм правових впливів. Хоча в цілому латиноамериканське право сприйняло романо-германську модель, досить відчутним у пев-них сферах є вплив загального права (США ). Від останнього були сприйняті такі елементи: федеральна система і система конституцій-ного контролю; закріплення права на недоторканність особистості і заснування великих регулюючих комісій (вони є незалежними юри-дичними особами, володіють прерогативами публічної влади і регу-люють важливі сектори економічного і соціального життя: конкурен-цію, енергетику, телекомунікації); у приватному праві виділяють запо-зичення англійського трасту і адаптацію деяких аспектів американ-ського договірного права. Певного впливу системи загального права зазнало доказове право латиноамериканських країн.

Конституційне правосуддя побудоване переважно за американською моделлю, як, наприклад, в Аргентині, Гаїті, Гайані, Гондурасі, Доміні-канській Республіці, Коста-Риці, Нікарагуа, Панамі, Парагваї, Уругваї. Там конституційні спори розглядають суди загальної юрисдикції, а сам

126