§ 2. Правові системи держав Латинської Америки
соціально-економічних перетворень. У більшості країн була забороне-на работоргівля, обмежене або скасоване рабство, скасована подушна подать з індіанців, церковна десятина тощо. Також були скасовані становий лад, дворянські титули, численні феодальні монополії, від-булася відмова від регламентації виробництва, були задекларовані приватна власність, свобода підприємництва і торгівлі.
Уже в ранніх документах латиноамериканського конституціоналіз-му знайшли своє відбиття передові політико- правові ідеї і інститути свого часу, що були закріплені в конституційній практиці Іспанії, Англії, США і Франції. Так, практично всі вони містили декларації прав лю-дини і громадянина та інші демократичні положення.
Водночас ці перетворення в жодній з новоутворених країн не привели до докорінної зміни їх соціально-економічної і правової струк-тури. Так, політичні сили, що стали у влади, зберегли свої основні традиційні привілеї і величезні земельні латифундії.
IV етап –– розвиток правових систем країн Латинської Америки
після здобуття незалежності (середина XIX ст. — початок XXI ст.).
У правовому відношенні цей етап характеризується запроваджен-ням романо-германської моделі права, що обумовлено історичним впливом європейської колонізації.
На даному етапі відбувалися такі процеси:
заміна колоніального права національним, розвиток основних галузей публічного і приватного права (конституційного, адміністра-тивного, цивільного, кримінального, трудового, екологічного, права соціального забезпечення та ін.), формування антимонопольного за-конодавства;
кодифікація законодавства за романо-германським типом.
більшості країн приймаються торговельний і цивільний, криміналь-ний, кримінально-процесуальний і цивільно-процесуальний, трудовий та інші кодекси. Кодифікація сприяла правовій експансії французьких, іспанських, португальських, німецьких та італійських кодексів;
проведення земельної реформи (починаючи з 60-х років ХХ ст.), спрямованої на витіснення латифундій і мініфундій;
подальші затвердження і практична реалізація демократичних політико-правових інститутів. Тривалий час у латиноамериканських країнах набуло поширення таке явище, як каудалізм (військовий вож-дізм), коли той або інший латифундист із воєнно-диктаторськими амбіціями спирався на напівнайману армію пеонів і вільних бідняків.
123
Розділ 5. Правові системи, що тяжіють до романо-германського типу
Результатом каудалізму стали політична і конституційна нестабільність, формування недемократичних політичних режимів. Наприклад , із 72 урядів Мексики в XIX ст. лише 12 прийшли до влади відносно за-конним шляхом; у Колумбії за 70 перших років існування Республіки відбулося 27 громадянських війн; у Венесуелі з 1811 до 1961 р. було прийнято 26 конституцій1.
Зараз у регіоні спостерігається тенденція переходу до демократич-ного правління. Чимало латиноамериканських держав є новими демо-кратіями, які виникли після явного або таємного воєнного правління. Через ці причини тут існує очевидна проблема додержання прав лю-дини та небезпека воєнних переворотів.
У ХХ ст. французький вплив, особливо у сфері торговельного пра-ва, зменшився, оскільки законодавець дедалі частіше почав звертатися до інших джерел, особливо до італійського, німецького і швейцарсько-го права, а в окремих випадках — і до англо-американського права. Посилюється також правовий вплив Іспанії.
Особливості правових систем латиноамериканських держав
Характеризуючи правові системи латиноамериканських держав, слід виокремити дві групи ознак: а) ознаки, наявність яких дає під-стави розглядати латиноамериканське право як таке, що входить до романо-германської правової сім’ї; б) ознаки, які дають підстави для ідентифікації правових систем країн Латинської Америки як окремої підгрупи романо-германської правової сім’ї.
До першої групи ознак слід віднести такі.
Правові системи латиноамериканських країн — це системи коди-фікованого права. У технічному плані правові норми є кодифіковани-ми або включаються в закони, які в своїй редакції більше нагадують європейські закони, ніж англійські закони або закони США. Наявні кодифікації цивільного, торговельного, процесуального, кримінально-го та інших галузей законодавства забезпечують комплексне регулю-вання суспільних відносин. Кодекси побудовані за європейськими зразками. Звідси й інші риси схожості — приблизно аналогічна систе-ма права, абстрактний характер правової норми. До сприйняття саме континентальної європейської моделі права латиноамериканські краї-ни були підготовлені характером колоніального (іспанського і порту-гальського) права, тобто права, перенесеного на Американський кон-
1 Див.: Малько, А. В. Сравнительное правоведение / А. В. Малько, А. Ю. Салама-тин. – М. : Норма, 2008. – 352 с. (Серия учебно-методических комплексов).
124