
- •§ 1. Порівняльне правознавство як метод, наука та навчальна дисципліна 10
- •1. Порівняльне правознавство як метод, наука та навчальна дисципліна
- •§ 1. Порівняльне правознавство як метод, наука та навчальна дисципліна
- •2. Виникнення порівняльного правознавства
- •§ 3. Об’єкт, предмет, метод і структура порівняльного правознавства
- •3. Об’єкт, предмет, метод і структура порівняльного правознавства
- •§ 3. Об’єкт, предмет, метод і структура порівняльного правознавства
- •§ 4. Функції порівняльного правознавства
- •§ 5. Місце порівняльного правознавства в системі юридичних наук
- •5. Місце порівняльного правознавства
- •§ 5. Місце порівняльного правознавства в системі юридичних наук
- •6. Значення порівняльного правознавства
- •§ 6. Значення порівняльного правознавства
- •7. Види досліджень у порівняльному правознавстві
- •§ 7. Види досліджень у порівняльному правознавстві
- •1. Поняття, риси та структура правової системи
- •§ 1. Поняття, риси та структура правової системи
- •§ 2. Загальна характеристика правової карти світу
- •2. Загальна характеристика правової карти світу
- •§ 3. Поняття «правова сім’я»
- •§ 3. Поняття «правова сім’я»
- •4. Класифікація та типологія правових систем
- •§ 4. Класифікація та типологія правових систем
- •§ 4. Класифікація та типологія правових систем
- •§ 4. Класифікація та типологія правових систем
- •§ 5. Мішані правові системи
- •§ 5. Мішані правові системи
- •§ 5. Мішані правові системи
- •§ 6. Європейське право
- •§ 6. Європейське право
- •§ 6. Європейське право
- •§ 6. Європейське право
- •§ 6. Європейське право
- •§ 6. Європейське право
- •7. Правова система України серед правових систем сучасності
- •§ 7. Правова система України серед правових систем сучасності
- •§ 7. Правова система України серед правових систем сучасності
- •§ 7. Правова система України серед правових систем сучасності
- •1. Особливості романо-германської правової сім’ї
- •2. Основні етапи розвитку романо-германської правової сім’ї
- •§ 2. Основні етапи розвитку романо-германської правової сім’ї
- •§ 2. Основні етапи розвитку романо-германської правової сім’ї
- •§ 2. Основні етапи розвитку романо-германської правової сім’ї
- •§ 2. Основні етапи розвитку романо-германської правової сім’ї
- •§ 3. Роль науки (університетів) у розвитку романо-германського права
- •§ 3. Роль науки (університетів) у розвитку романо-германського права
- •§ 3. Роль науки (університетів) у розвитку романо-германського права
- •§ 4. Зв’язок романо-германської правової сім’ї з римським правом
- •4. Зв’язок романо-германської правової сім’ї з римським правом
- •§ 4. Зв’язок романо-германської правової сім’ї з римським правом
- •§ 4. Зв’язок романо-германської правової сім’ї з римським правом
- •§ 5. Вплив канонічного права на формування романо-германського права
- •5. Вплив канонічного права на формування романо-германського права
- •§ 5. Вплив канонічного права на формування романо-германського права
- •§ 6. Публічне і приватне право
- •§ 6. Публічне і приватне право
- •1. Норми права в романо-германській сім’ї
- •§ 1. Норми права в романо-германській сім’ї
- •2. Джерела права в романо-германській сім’ї, їх види
- •§ 2. Джерела права в романо-германській сім’ї, їх види
- •3. Нормативно-правові акти в романо-германській правовій сім’ї
- •§ 3. Нормативно-правові акти в романо-германській правовій сім’ї
- •§ 4. Закон як джерело права в романо-германській сім’ї
- •4. Закон як джерело права в романо-германській сім’ї
- •§ 4. Закон як джерело права в романо-германській сім’ї
- •5. Загальні принципи в романо-германській правовій сім’ї
- •§ 5. Загальні принципи в романо-германській правовій сім’ї
- •6. Звичай у системі джерел романо-германського права
- •§ 6. Звичай у системі джерел романо-германського права
- •7. Доктрина в романо-германській правовій сім’ї
- •§ 8. Судова практика в романо-германській правовій сім’ї
- •8. Судова практика в романо-германській правовій сім’ї
- •§ 8. Судова практика в романо-германській правовій сім’ї
- •1. Правові системи Скандинавських країн
- •§ 1. Правові системи Скандинавських країн
- •§ 1. Правові системи Скандинавських країн
- •§ 1. Правові системи Скандинавських країн
- •§ 1. Правові системи Скандинавських країн
- •2. Правові системи держав Латинської Америки
- •§ 2. Правові системи держав Латинської Америки
- •I етап — Латинська Америка з давніх часів і до початку XVI ст.
- •II етап — завоювання територій індіанських племен європей-ськими державами і формування колоніального права (XVI–XVIII
- •§ 2. Правові системи держав Латинської Америки
- •§ 2. Правові системи держав Латинської Америки
- •§ 2. Правові системи держав Латинської Америки
- •1. Особливості англо-американської правової сім’ї
- •§ 1. Особливості англо-американської правової сім’ї
- •2. Основні етапи розвитку англійської правової системи
- •§ 2. Основні етапи розвитку англійської правової системи
- •§ 2. Основні етапи розвитку англійської правової системи
- •3. Виникнення та реформування загального права
- •§ 3. Виникнення та реформування загального права
- •§ 3. Виникнення та реформування загального права
- •§ 3. Виникнення та реформування загального права
- •4. Загальне право: поняття та особливості
- •§ 4. Загальне право: поняття та особливості
- •5. Право справедливості та його співвідношення із загальним правом
- •§ 5. Право справедливості та його співвідношення із загальним правом
- •§ 5. Право справедливості та його співвідношення із загальним правом
- •1. Поняття та види джерел англо-американського права
- •§ 2. Прецедент як джерело права в сім’ї англо-американського права
- •2. Прецедент як джерело права в сім’ї англо-американського права
- •§ 2. Прецедент як джерело права в сім’ї англо-американського права
- •§ 2. Прецедент як джерело права в сім’ї англо-американського права
- •3. Закон як джерело права
- •§ 3. Закон як джерело права в сім’ї англо-американського права
- •§ 3. Закон як джерело права в сім’ї англо-американського права
- •4. Делеговане законодавство в сім’ї англо-американського права
- •5. Звичай в англо-американському праві
- •§ 5. Звичай в англо-американському праві
- •6. Інші джерела англо-американського права
- •1. Формування правової системи сша
- •§ 2. Сучасна правова система сша
- •§ 2. Сучасна правова система сша
- •§ 2. Сучасна правова система сша
- •§ 3. Правові системи країн Співдружності Націй
- •3. Правові системи країн Співдружності Націй
- •§ 3. Правові системи країн Співдружності Націй
- •§ 3. Правові системи країн Співдружності Націй
- •§ 3. Правові системи країн Співдружності Націй
- •§ 3. Правові системи країн Співдружності Націй
- •§ 3. Правові системи країн Співдружності Націй
- •§ 3. Правові системи країн Співдружності Націй
- •§ 3. Правові системи країн Співдружності Націй
- •1. Загальна характеристика правових систем релігійного типу
- •2. Мусульманське (ісламське) право
- •§ 2. Мусульманське (ісламське) право
- •§ 2. Мусульманське (ісламське) право
- •§ 2. Мусульманське (ісламське) право
- •§ 2. Мусульманське (ісламське) право
- •§ 2. Мусульманське (ісламське) право
- •§ 2. Мусульманське (ісламське) право
- •3. Індуське право
- •§ 3. Індуське право
- •§ 3. Індуське право
- •§ 3. Індуське право
- •§ 4. Іудейське (єврейське) право
- •§ 4. Іудейське (єврейське) право
- •§ 4. Іудейське (єврейське) право
- •§ 4. Іудейське (єврейське) право
- •§ 4. Іудейське (єврейське) право
- •§ 5. Канонічне право
- •§ 5. Канонічне право
- •§ 5. Канонічне право
- •§ 5. Канонічне право
- •§ 5. Канонічне право
- •1. Загальна характеристика правових систем традиційного типу
- •2. Правові системи країн Далекого Сходу
- •§ 2. Правові системи країн Далекого Сходу
- •§ 2. Правові системи країн Далекого Сходу
- •§ 2. Правові системи країн Далекого Сходу
- •§ 2. Правові системи країн Далекого Сходу
- •§ 2. Правові системи країн Далекого Сходу
- •§ 2. Правові системи країн Далекого Сходу
- •§ 2. Правові системи країн Далекого Сходу
- •§ 2. Правові системи країн Далекого Сходу
- •§ 3. Правові системи держав Африки
- •§ 3. Правові системи держав Африки
- •§ 3. Правові системи держав Африки
§ 8. Судова практика в романо-германській правовій сім’ї
ційний суд Німеччини сформулював «теорію трьох стадій», яка за-стосовується при оцінці правомірності втручання законодавця в процес вільної реалізації професії. На першій стадії законодавець ніби здій-снює загальне регулювання професійної діяльності, на другій стадії він визначає суб’єктивні умови вибору професії (наприклад, вимоги щодо вікового цензу, освіти тощо), а на третій — об ’єктивні умови цього вибору (наприклад, обмеження кількості осіб, які можуть за-йматися певною професією). Суд вважає, що на кожній стадії законо-давцю дозволена різна сила втручання. Так, на першій стадії втручан-ня законодавця є правомірним , якщо воно виправдане розумними міркуваннями загального блага; на другій — якщо цього нагально ви-магає захист загального блага особливої важливості; на третій — якщо це виправдано захистом загального блага першорядної важливості
метою попередження небезпеки, яка підтверджена чи може настати
високим ступенем імовірності.
Зрозуміло, що ступінь впливу правових доктрин на правотворчість і правозастосування, так само як і форми його прояву в різних країнах романо-германського права, далеко не завжди є однаковими. У Франції, наприклад, досить високо цінуються доктрини, що стосуються суто при-кладних, практичних аспектів права, у той час як у Німеччині та Італії перевага віддається скоріше фундаментальним доктринам, доктринам академічного, а не прагматичного плану. Природно, що в ієрархії юридич-них професій найпочесніші позиції у Франції займають відомі судді, а в Німеччині та Італії першість належить професорам права і науковцям. Німецькі й швейцарські правознавці віддають перевагу постатейним ко-ментарям, що існують і у Франції, але в останній призначені лише для практиків. Кращим інструментом французьких юристів є курси або сис-тематизовані підручники. Виняток становить, мабуть, лише кримінальне право через особливу роль закону в цій галузі права.
8. Судова практика в романо-германській правовій сім’ї
сучасній юридичній літературі відзначається, що суди у країнах романо-германського права досить активно впливають на норми права
прямій та непрямій формах. Так, суди безпосередньо впливають на саме існування норми права, коли заважають набранню її чинності,
107
Розділ 4. Джерела права романо-германської правової сім’ї
визнають її нечинною або такою, що не підлягає застосуванню. Ідеть-ся переважно про роботу конституційних судів, що здійснюють по-передній та наступний контроль за конституційністю нормативних актів. Непрямий вплив полягає в тому, що вищі судові інстанції конт-ролюють тлумачення норм права звичайними судами під час розгляду конкретних справ.
Судова практика, так само як і правова доктрина, розглядається як неформальне, вторинне джерело романо-германського права. Вона може надати переконливе обґрунтування для судового рішення, однак посилання на судову практику недостатньо: таке посилання необхідно поєднати з посиланням на відповідний закон чи інше формальне дже-рело права. Інакше кажучи, відповідно до офіційної позиції судова практика не може породжувати норми права, а може лише доказувати їх існування. Судову практику нерідко розглядають як свого роду «м’яке» право, що дозволяє відокремити її від «жорсткого» права — позитивних нормативно-правових актів, які характеризуються більш високим рівнем обов’язковості.
Питання про можливість судової правотворчості вирішується у країнах романо-германського права по-різному. Це обумовлено істо-ричними традиціями (деякі країни заохочували розвиток прецедент-ного права, інші — обмежували його), а також відповідною сучасною законодавчою регламентацією.
Так, характерною рисою французької доктрини, що виникла ще за часи Французької революції, є заборона на створення в судовому рі-шенні норми права, яка буде застосовуватися в аналогічних випадках. Згідно зі ст. 5 Цивільного кодексу судді заборонено виносити рішення у вигляді положень загального або регламентарного характеру.
Проте заборона обов’язкової сили прецеденту не свідчить про не-значну роль судової практики у правовій системі Франції. Відповідно до доктрини усталеної судової практики (jurisprudence constante) низ-ка раніше прийнятих та узгоджених судових рішень розглядається як переконливий доказ правильного тлумачення правової норми. Роль судді є основною в застосуванні закону, його інтерпретації, заповненні існуючих прогалин, а також у його оновленні, оживленні чи згладжу-ванні , тобто ігноруванні та протидії йому. Незважаючи на те що місія судді передбачає підкорення закону, його застосування, суддя, викону-ючи роль необхідної об’єднувальної ланки між виданням норми права та його ефективним застосуванням, насправді може дискримінувати
108