
- •§ 1. Порівняльне правознавство як метод, наука та навчальна дисципліна 10
- •1. Порівняльне правознавство як метод, наука та навчальна дисципліна
- •§ 1. Порівняльне правознавство як метод, наука та навчальна дисципліна
- •2. Виникнення порівняльного правознавства
- •§ 3. Об’єкт, предмет, метод і структура порівняльного правознавства
- •3. Об’єкт, предмет, метод і структура порівняльного правознавства
- •§ 3. Об’єкт, предмет, метод і структура порівняльного правознавства
- •§ 4. Функції порівняльного правознавства
- •§ 5. Місце порівняльного правознавства в системі юридичних наук
- •5. Місце порівняльного правознавства
- •§ 5. Місце порівняльного правознавства в системі юридичних наук
- •6. Значення порівняльного правознавства
- •§ 6. Значення порівняльного правознавства
- •7. Види досліджень у порівняльному правознавстві
- •§ 7. Види досліджень у порівняльному правознавстві
- •1. Поняття, риси та структура правової системи
- •§ 1. Поняття, риси та структура правової системи
- •§ 2. Загальна характеристика правової карти світу
- •2. Загальна характеристика правової карти світу
- •§ 3. Поняття «правова сім’я»
- •§ 3. Поняття «правова сім’я»
- •4. Класифікація та типологія правових систем
- •§ 4. Класифікація та типологія правових систем
- •§ 4. Класифікація та типологія правових систем
- •§ 4. Класифікація та типологія правових систем
- •§ 5. Мішані правові системи
- •§ 5. Мішані правові системи
- •§ 5. Мішані правові системи
- •§ 6. Європейське право
- •§ 6. Європейське право
- •§ 6. Європейське право
- •§ 6. Європейське право
- •§ 6. Європейське право
- •§ 6. Європейське право
- •7. Правова система України серед правових систем сучасності
- •§ 7. Правова система України серед правових систем сучасності
- •§ 7. Правова система України серед правових систем сучасності
- •§ 7. Правова система України серед правових систем сучасності
- •1. Особливості романо-германської правової сім’ї
- •2. Основні етапи розвитку романо-германської правової сім’ї
- •§ 2. Основні етапи розвитку романо-германської правової сім’ї
- •§ 2. Основні етапи розвитку романо-германської правової сім’ї
- •§ 2. Основні етапи розвитку романо-германської правової сім’ї
- •§ 2. Основні етапи розвитку романо-германської правової сім’ї
- •§ 3. Роль науки (університетів) у розвитку романо-германського права
- •§ 3. Роль науки (університетів) у розвитку романо-германського права
- •§ 3. Роль науки (університетів) у розвитку романо-германського права
- •§ 4. Зв’язок романо-германської правової сім’ї з римським правом
- •4. Зв’язок романо-германської правової сім’ї з римським правом
- •§ 4. Зв’язок романо-германської правової сім’ї з римським правом
- •§ 4. Зв’язок романо-германської правової сім’ї з римським правом
- •§ 5. Вплив канонічного права на формування романо-германського права
- •5. Вплив канонічного права на формування романо-германського права
- •§ 5. Вплив канонічного права на формування романо-германського права
- •§ 6. Публічне і приватне право
- •§ 6. Публічне і приватне право
- •1. Норми права в романо-германській сім’ї
- •§ 1. Норми права в романо-германській сім’ї
- •2. Джерела права в романо-германській сім’ї, їх види
- •§ 2. Джерела права в романо-германській сім’ї, їх види
- •3. Нормативно-правові акти в романо-германській правовій сім’ї
- •§ 3. Нормативно-правові акти в романо-германській правовій сім’ї
- •§ 4. Закон як джерело права в романо-германській сім’ї
- •4. Закон як джерело права в романо-германській сім’ї
- •§ 4. Закон як джерело права в романо-германській сім’ї
- •5. Загальні принципи в романо-германській правовій сім’ї
- •§ 5. Загальні принципи в романо-германській правовій сім’ї
- •6. Звичай у системі джерел романо-германського права
- •§ 6. Звичай у системі джерел романо-германського права
- •7. Доктрина в романо-германській правовій сім’ї
- •§ 8. Судова практика в романо-германській правовій сім’ї
- •8. Судова практика в романо-германській правовій сім’ї
- •§ 8. Судова практика в романо-германській правовій сім’ї
- •1. Правові системи Скандинавських країн
- •§ 1. Правові системи Скандинавських країн
- •§ 1. Правові системи Скандинавських країн
- •§ 1. Правові системи Скандинавських країн
- •§ 1. Правові системи Скандинавських країн
- •2. Правові системи держав Латинської Америки
- •§ 2. Правові системи держав Латинської Америки
- •I етап — Латинська Америка з давніх часів і до початку XVI ст.
- •II етап — завоювання територій індіанських племен європей-ськими державами і формування колоніального права (XVI–XVIII
- •§ 2. Правові системи держав Латинської Америки
- •§ 2. Правові системи держав Латинської Америки
- •§ 2. Правові системи держав Латинської Америки
- •1. Особливості англо-американської правової сім’ї
- •§ 1. Особливості англо-американської правової сім’ї
- •2. Основні етапи розвитку англійської правової системи
- •§ 2. Основні етапи розвитку англійської правової системи
- •§ 2. Основні етапи розвитку англійської правової системи
- •3. Виникнення та реформування загального права
- •§ 3. Виникнення та реформування загального права
- •§ 3. Виникнення та реформування загального права
- •§ 3. Виникнення та реформування загального права
- •4. Загальне право: поняття та особливості
- •§ 4. Загальне право: поняття та особливості
- •5. Право справедливості та його співвідношення із загальним правом
- •§ 5. Право справедливості та його співвідношення із загальним правом
- •§ 5. Право справедливості та його співвідношення із загальним правом
- •1. Поняття та види джерел англо-американського права
- •§ 2. Прецедент як джерело права в сім’ї англо-американського права
- •2. Прецедент як джерело права в сім’ї англо-американського права
- •§ 2. Прецедент як джерело права в сім’ї англо-американського права
- •§ 2. Прецедент як джерело права в сім’ї англо-американського права
- •3. Закон як джерело права
- •§ 3. Закон як джерело права в сім’ї англо-американського права
- •§ 3. Закон як джерело права в сім’ї англо-американського права
- •4. Делеговане законодавство в сім’ї англо-американського права
- •5. Звичай в англо-американському праві
- •§ 5. Звичай в англо-американському праві
- •6. Інші джерела англо-американського права
- •1. Формування правової системи сша
- •§ 2. Сучасна правова система сша
- •§ 2. Сучасна правова система сша
- •§ 2. Сучасна правова система сша
- •§ 3. Правові системи країн Співдружності Націй
- •3. Правові системи країн Співдружності Націй
- •§ 3. Правові системи країн Співдружності Націй
- •§ 3. Правові системи країн Співдружності Націй
- •§ 3. Правові системи країн Співдружності Націй
- •§ 3. Правові системи країн Співдружності Націй
- •§ 3. Правові системи країн Співдружності Націй
- •§ 3. Правові системи країн Співдружності Націй
- •§ 3. Правові системи країн Співдружності Націй
- •1. Загальна характеристика правових систем релігійного типу
- •2. Мусульманське (ісламське) право
- •§ 2. Мусульманське (ісламське) право
- •§ 2. Мусульманське (ісламське) право
- •§ 2. Мусульманське (ісламське) право
- •§ 2. Мусульманське (ісламське) право
- •§ 2. Мусульманське (ісламське) право
- •§ 2. Мусульманське (ісламське) право
- •3. Індуське право
- •§ 3. Індуське право
- •§ 3. Індуське право
- •§ 3. Індуське право
- •§ 4. Іудейське (єврейське) право
- •§ 4. Іудейське (єврейське) право
- •§ 4. Іудейське (єврейське) право
- •§ 4. Іудейське (єврейське) право
- •§ 4. Іудейське (єврейське) право
- •§ 5. Канонічне право
- •§ 5. Канонічне право
- •§ 5. Канонічне право
- •§ 5. Канонічне право
- •§ 5. Канонічне право
- •1. Загальна характеристика правових систем традиційного типу
- •2. Правові системи країн Далекого Сходу
- •§ 2. Правові системи країн Далекого Сходу
- •§ 2. Правові системи країн Далекого Сходу
- •§ 2. Правові системи країн Далекого Сходу
- •§ 2. Правові системи країн Далекого Сходу
- •§ 2. Правові системи країн Далекого Сходу
- •§ 2. Правові системи країн Далекого Сходу
- •§ 2. Правові системи країн Далекого Сходу
- •§ 2. Правові системи країн Далекого Сходу
- •§ 3. Правові системи держав Африки
- •§ 3. Правові системи держав Африки
- •§ 3. Правові системи держав Африки
§ 4. Закон як джерело права в романо-германській сім’ї
нормативні акти, що мають силу закону. У надзвичайних та термінових випадках Уряд може видати декрети-закони — тимчасові законодавчі акти, що повинні негайно передаватися Конгресу на обговорення та голосування. Відповідно до ст. 86 Конституції Конгрес повинен про-тягом 30 днів затвердити або скасувати декрет-закон.
4. Закон як джерело права в романо-германській сім’ї
Як зазначалося, закон є найважливішим джерелом серед нормативних актів. Особливостями закону в сім’ї романо-германського права є:
розуміння закону в широкому і вузькому значеннях. У широкому
(матеріальному) значенні закон у країнах романо-германського права протиставляється звичаю. У цьому випадку законом називають будь-який нормативно-правовий акт — акт, що містить правові приписи загального характеру і виходить від уповноважених на їхнє видання центральних і місцевих, законодавчих і виконавчих державних органів.
вузькому (формальному) значенні закон — це акт, що виходить від законодавчого органу країни, прийнятий відповідно до встановленої процедури і має вищу юридичну силу;
регулювання законами найважливіших суспільних відносин;
перебування законів на вищому щаблі в ієрархії джерел права;
наявність загальних принципів побудови системи законів. Так,
практично у всіх країнах романо-германського права вирізняють кон-ституційні закони (конституції), кодекси та поточні закони.
У всіх країнах романо-германського права існують писані кон-ституції, за нормами яких визнається особливий авторитет. Вони є основним планом правового оформлення життя суспільства, що ба-зується на певних продуманих принципах. Конституція розглядаєть-ся як основний закон певної держави, ядро всієї правової системи, юридична база для поточного законодавства, образно кажучи, як за-кон законів. Вона містить сукупність конституційних норм, інститу-тів та принципів, що регулюють організацію державної влади, взаємо-відносини цієї влади, суспільства та індивідів. Важливе завдання конституції — обмежити державну владу і забезпечити захист прав людини і громадянина. Конституції створюються суб’єктами уста-новчої влади і є легітимними завдяки народному суверенітету і основним
97
Розділ 4. Джерела права романо-германської правової сім’ї
правам людини. Основна юридична риса конституції як Основного закону — її верховенство, що означає пріоритетне становище кон-ституції в системі джерел права, яке забезпечується особливим по-рядком її прийняття і зміни, а також наданням їй найвищої юридичної сили.
Особливий характер конституції підтверджується зокрема тим, що видання і застосування законів у більшості країн романо-германського права незмінно супроводжується судовим контролем за їх конституційністю . На початку 90-х років ХХ ст. лише дві єв-ропейські держави, що належать до романо-германської правової сім’ї , — Люксембург та Нідерланди — не мали жодної форми судо-вого контролю за конституційністю законів. Однак у цих країнах, особливо в Нідерландах після перегляду Конституції в 1982 р., мір-кування предметної конституційності посідають чільне місце у пар-ламентських дебатах.
У XIX–XX ст. значного поширення у країнах романо-германського права набула кодифікація. Наприклад, приблизно 70 % французьких законів систематизовані в кодекси. Кодифікація дозволяє упорядкува-ти норми права шляхом переробки чинного законодавства і створення в процесі правотворчості єдиного логічно, юридично і соціально ці-лісного, внутрішньо і зовнішньо узгодженого нормативно-правового акта, зробити їх більш доступними для громадян . Практично в усіх країнах романо-германського права ми знаходимо п’ять основних ко-дексів: кримінальний, цивільний, кримінально-процесуальний, цивільно-кримінальний та комерційний (торговельний).
Розглядаючи питання про статус кодексів у романо-германському праві, слід зазначити, що юридично кодекси не мають пріоритету по-рівняно з поточними законами ( крім випадків, коли законодавець прямо не передбачив інше у тексті кодексу). Проте кодекси традиційно користуються серед юристів підвищеним авторитетом. Це пояснюєть-
ся низкою їх характерних рис:
у кодифікованому акті зазвичай формулюються норми, що регу-люють найважливіші питання суспільного життя, які визначають нормативні основи тієї чи іншої галузі (інституту) законодавства;
кодекс регулює значну і досить велику сферу відносин;
кодекс є підсумком удосконалення законодавства, зведеним ак-том, упорядкованою сукупністю взаємозалежних приписів. Він є єди-ним, внутрішньо пов’язаним документом, що містить як перевірені
98