§ 4. Зв’язок романо-германської правової сім’ї з римським правом

вими радниками , адміністративними службовцями, використовуючи єдиний метод та єдину термінологію.

3. Схоластичний метод, що використовувався в університетах, до-

зволяв будувати правові системи з різних суперечливих звичаїв і за-

конів. Прийоми гармонізації суперечностей, накладені на віру в іде-альний організм права, в єдину структуру правових принципів, до-зволили здійснити синтез канонічного, а потім феодального, міського, торговельного і королівського права.

3. Університети підняли аналіз права на рівень науки шляхом кон-

цептуалізації правових інститутів і систематизації права як єдиного зводу знань.

3. Університети створили клас професійних юристів¹.

• 4. Зв’язок романо-германської правової сім’ї з римським правом

Як вже згадувалося, головною особливістю романо-германського права вважається його органічний зв’язок із римським правом. Він обумовлений рецепцією римського права, яку здійснили всі країни романо-германської правової сім’ї.

Рецепція (від лат. receptio — сприйняття, сприймання) — це запо-зичення правовою системою основних засад і принципових підходів іноземного права.

Рецепція римського приватного права правовими системами романо-германської сім’ї відбувалась кілька разів. Ураховуючи це, можна ви-

окремити три етапи рецепції римського права:

перший етап рецепції припадає на XII–XIII ст. Рецепція в цей пе-ріод полягає головним чином у вивченні, коментуванні та викладанні римського права в університетах;

другий етап рецепції — XIV–XVІІ ст. У ці часи римське право активно застосовується на практиці;

третій етап рецепції пов’язується з грандіозним реформуванням законодавства, викликаним буржуазними революціями. Він сягає сво-го піку під час кодифікацій, що відбуваються в Європі в ХІХ ст.

¹ Див.: Берман, Г. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования [Текст] / Г. Дж. Берман : пер. с англ. – М. : Изд-во МГУ : Инфра-М – Норма, 1998. – С. 161–163.

77

Розділ 3. Загальна характеристика романо-германської правової сім’ї

Як зауважує Й. О. Покровський, після падіння Західної Римської імперії для римського права настає темна епоха¹. Проте з V по ХІ ст. римське право все ж таки не припиняло своєї дії у Західній Європі: підкорене населення — нащадки колишніх римських підданих — про-довжувало жити за римським правом. Деякі германські королі навіть видали для своїх римських підданих офіційні збірники римського права. Наприклад, у 506 р. король вестготів Аларіх ІІ видав Lex Romana Visigothorum (Закони римських вестготів). Зрозуміло, це було спроще-не, популяризоване і зіпсоване римське право — так зване римське вульгарне право.

Крім того, певний вплив із боку римського вульгарного права від-чули на собі й тексти германських законів². Збереженню римського права сприяло й те, що церква до спорів між церковними установами та її окремими служителями застосовувала саме римське право. На-гадаємо хоча б відомий афоризм тієї епохи: «Церква живе за римським законом»³. Слід зазначити, що римське право переважало у південних частинах Західної Європи (Італія, Іспанія, південна Франція), а гер-манське — у північних (теперішня Німеччина, північна Франція).

Втім, навряд чи можна погодитись з думкою, що рецепція римсько-го права відбувається на Європейському континенті, починаючи ще з утворення варварських королівств на місці Західної Римської імперії⁴. На наш погляд, рецепція римського права саме як запозичення іно-земною правовою системою його основних засад та інститутів усе ж таки не була проведена у ранньому Середньовіччі насамперед через нездатність варварів до сприйняття здобутків давньоримської цивілі-зації. На початку Середніх віків у західній половині європейського континенту римське та германське право існували як дві повні проти-лежності, як два зовсім чужих світи.

Проте відокремленість римського і германського права не могла існувати вічно. Поступово економічне життя в Європі розвивається та ускладнюється, відроджується міжнародна торгівля, розквітають тор-

1. Покровский, И. А. История римского права [Текст] / И. А. Покровский. – С. 245.

2. Див.: Аннерс, Э. История европейского права [Текст] / Э. Аннерс : пер. с швед. –

М. : Наука, 1994. – С. 132.

3. Антология мировой правовой мысли : в 5 т.— Т. ІІ. Европа : V–XVII вв. – М. :

Мысль, 1999. – С. 141.

1. Див.: Харитонов, Є. О. Рецепції приватного права: парадигма прогресу [Текст]