§ 4. Класифікація та типологія правових систем
Неважко побачити, що перший критерій по суті, є технічним, а другий — ідеологічним.
Пояснюючи перший критерій, Р. Давид зазначає, що правові сис-теми належать до однієї правової сім’ї тоді, коли методи роботи юрис-тів, способи створення, систематизації, тлумачення норм права, дже-рела права і юридичний словник різних правових систем є ідентичними або в цілому збігаються. У іншому випадку ці правові системи належать до різних правових сімей.
Однак першого критерію недостатньо. Наприклад, якщо керувати-ся лише цим критерієм, то можна зробити висновок про те, що право-ві системи ФРН та НДР (йдеться про ситуацію до об’єднання цих держав) належать до однієї правової сім’ї. А це правильно, оскільки перша входить до романо-германської сім’ї, а друга входила до соціа-лістичної. Правові системи, що належать до однієї правової сім’ї, по-винні спиратися на однакові філософські, політичні й економічні принципи.
На підставі цих критеріїв, Р. Давид висунув ідею трихотомії — ви-окремлення трьох правових сімей (романо-германської, англосаксон-ської, соціалістичної), до яких примикає весь інший юридичний світ, що охоплює чотири п’ятих планети за назвою «релігійні і традиційні системи». У своїх більш пізніх роботах Р. Давид розподілив релігійно-традиційну правову сім’ю на окремі підвиди: мусульманську, індуську, іудейську сім’ї, а також на правові сім’ї країн Далекого Сходу, Африки та Магадаскару1.
Класифікація К. Цвайгерта. Видатний німецький вчений висуває як критерій класифікації поняття «правовий стиль». На думку К. Цвай-герта, поняття стилю як відмінної риси давно вже не є винятковим привілеєм мистецтва. Так, К. Цвайгерт наводить приклад застосування цього поняття в юриспруденції: згідно з 20-м каноном Кодексу кано-нічного права у випадку відсутності відповідної ясно вираженої нор-ми — норму, що підлягає застосуванню , слід вивести, виходячи з аналогії загальних правових принципів, що відповідають поняттю канонічної справедливості, постійно діючої панівної доктрини і стилю, практики римської курії2.
Давид, Р. Основные правовые системы современности [Текст] / Р. Давид, К. Жоффре-Спинози : пер. с фр. – М. : Междунар. отношения, 1996. – С. 25.
Цвайгерт, К. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права [Текст] / К. Цвайгерт, Х. Кетц : пер. с нем. : в 2 т. – Т. 1 : Основы. – М. : Междунар.
отношения, 2000. – С. 107.
35
Розділ 2. Правові системи та правові сім’ї як основні об’єкти порівняльного правознавства
Вчений вважає, що окремим правовим системам і їх групам при-таманний певний стиль. Порівняльне правознавство прагне виявити ці правові стилі та залежно від вирішальних стильових елементів роз-ташувати окремі правові системи у правових колах.
«Стиль права» як критерій для класифікації правових систем ви-значається, на думку К. Цвайгерта, п’ятьма факторами:
історичним походженням і розвитком правової системи;
панівною доктриною юридичного мислення та її специфіки;
своєрідними правовими інститутами;
правовими джерелами і методами їхнього тлумачення;
ідеологічними факторами1.
На цій основі К. Цвайгерт розрізняв вісім правових сімей: роман-ську, германську, скандинавську, загальну, соціалістичну, далекосхідну, ісламську, індуську.
Однак на підставі запропонованих К. Цвайгертом критеріїв мож-ливі й інші варіації, оскільки, на думку вчених-компаративістів, не можна претендувати на математичну точність у галузі суспільних наук. Наприклад, деякі вчені, у цілому підтримуючи класифікацію К. Цвай-герта, додатково вирізняють на правовій карті світу латиноамерикан-ську, іудейську, звичаєву, слов’янську правові сім’ї.
Слід зазначити, що обидві класифікації ( як найбільш загальна тричленна, так і більш детальна) є корисними і тому мають право на існування. Проте кожна з двох класифікацій (типологій) не є доскона-лою. По-перше, наведені класифікації є неповними, тому що не охоп-люють усі правові системи. Сам Р. Давид відзначив, що його трихото-мія охоплює лише одну п’яту земної кулі. Зокрема, досліджувалися лише дві системи релігійного права: мусульманське (ісламське) та індуське, а це далеко не повний перелік правових систем релігійного типу. По-друге, інколи об ’єднуються правові системи, які не мають майже нічого спільного, а іноді мають протилежні риси. Йдеться про об’єднання в межах однієї класифікаційної групи правових систем релігійного та традиційного типу. По-третє, у наведених класифікаці-ях порушена логіка, тому що не можна розглядати окремі релігійні системи, наприклад, мусульманське право, як правові сім’ї — вони не поєднують у своєму складі різних правових систем.
1 Цвайгерт, К. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права [Текст] / К. Цвайгерт, Х. Кетц : пер. с нем. : в 2 т. – Т. 1 : Основы. – М. : Междунар.
отношения, 2000. – С. 108.
36