Тема 5: Оформлення результатів ревізії

І. Порядок складання акту ревізії, вимоги до нього.

ІІ. Облік проведеної контрольно-ревізійної роботи

І. Порядок складання акту ревізії, вимоги до нього.

Акт ревізії складається з двох частин: загальна (вступ) і результатив­на.

У загальній (вступній) частині вказуються: повна назва цьо­го документа (дата, місце складання); підстава для проведення ревізії (дата, № наказу організації, яка призначила ревізію); реві­зований період; персональний склад ревізійної групи; керівні по­садові особи (керівник та головний бухгалтер підприємства) з ви­значенням терміну їх роботи за ревізований період; дані про попередню ревізію (ким проведена, за який період); термін про­ведення даної ревізії. Додатково можуть бути вказані розділи фі­нансово-господарської діяльності, види, групи господарських операцій, які перевірено вибірковим або суцільним способами.

Вступна частина закінчується стереотипною фразою «Ревізією встановлено:».

Результативна частина акта ревізії являє собою системати­зований перелік виявлених у ході ревізії порушень і недоліків, зловживань у фінансово-господарській діяльності ревізованого підприємства чи організації.

Систематизація результатів ревізії в акті здійснюється за роз­ділами (ділянками) ревізійної роботи, а всередині розділів — за основними напрямами контролю по цьому розділу.

Таким чином, у результативній частині акта можуть бути ви­ділені такі розділи:

І. Грошові кошти.

II. Розрахункові операції.

III. Основні засоби, нематеріальні активи.

IV. Товарно-матеріальні цінності.

V. Виробництво і реалізація.

VI. Витрати, собівартість.

VII. Фінансові результати, фонди, резерви.

VIII. Капітальні вкладення.

IX. Бухгалтерський облік і звітність.

X. Виконання рішень за результатами попередньої ревізії.

XI. Додатки до акта.

Треба зауважити, що структура акта ревізії нормативне не ре­гламентована.

Основні вимоги до змісту результативної частини акта ревізії:

а) до акта ревізії повинні включатися тільки перевірені доку­ментально обґрунтовані факти порушень;

б) факти порушень мають викладатися чітко, ясно, доступно для розуміння;

в) стосовно кожного факту порушень, відображеного в акті ревізії, треба стисло викласти суть порушення з посиланням на конкретні нормативні документи уряду, а також докази (додатка до акта, первинні документи, облікові реєстри, суми, посадові особи, які видали неправомірні розпорядження, та особи, які їх виконали);

г) в акті не повинно бути виправлень, підчисток, помарок;

д) у висновках про суть порушень не можна кваліфікувати дії посадових осіб ревізованого підприємства висловами типу «ан­тидержавна політика», «крадіжки», «розбазарювання коштів», «злочинець», «шахрай», «привласнив державне майно», «злов­живання службовим становищем», «безвідповідальне ставлення», «безгосподарність» і т.п.

Акт ревізії складається в трьох примірниках. Його підпису­ють: керівник ревізійної групи, керівник і головний бухгалтер ре­візованого підприємства, організації, які на першому примірнику акта ставлять підписи, дату про одержання акта.

При наявності заперечень або зауважень по акту ревізії (пере­вірки) керівник чи головний бухгалтер роблять про це застере­ження перед своїми підписами і не пізніше ніж через 5 днів з дня їх підписання подають з цього приводу пояснення чи заперечен­ня. Ревізори повинні в 15-денний термін дати по цих документах письмовий висновок, який затверджується керівником контроль­но-ревізійного відділу.

У разі відмови посадових осіб від підписання акта по наслід­ках ревізії або перевірки службові особи Державної контрольно-ревізійної служби засвідчують це відповідним актом та своїми підписами.

ІІ. Облік проведеної контрольно-ревізійної роботи

Усі територіальні структурні підрозділи системи Державної контрольно-ревізійної служби України ведуть оперативний облік виконання планів контрольно-ревізійної роботи, на підставі яких складають установлену статистичну звітність.

Оперативний облік здійснює відповідальна особа, призначе­на наказом керівника контрольного підрозділу (відділу, управ­ління) у спеціальній книзі чи машинограмі (відомості) згідно з показниками статистичної звітності за розділами: ревізії, тематич­ні перевірки, завдання правоохоронних органів.

Основні показники оперативного обліку: перелік суб'єктів контролю; дата закінчення попередньої ревізії; прізвище, по­сада керівника ревізійної групи; термін проведення поточної ревізії; ревізований період; прізвище, посада керівника реві­зійної групи; термін проведення поточної ревізії; ревізований період; основні результати контролю (донарахування податків у бюджет, штрафні санкції, найбільш значні порушення чинного законодавства з питань обліку, розрахунків, викорис­тання матеріальних і фінансових ресурсів, виявлені нестачі, крадіжки, неправомірне використання державних коштів і т п.) дата прийняття рішень за матеріалами ревізії; термін по­дання інформації про виконання цих рішень; відмітки про кон­троль виконання.

Записи в книзі оперативного обліку вносяться на підставі да­них інформаційної карти, яку складає керівник ревізійної групи, використовуючи матеріали з акта проведеної групою ревізії тематичної перевірки. Треба зазначити, що на кожен суб'єкт конт­ролю ведеться справа, де групуються всі матеріали ревізії, прийняті рішення, службове листування за визначений період часу, як прави­ло, 5—10 років. Ця документація зберігається в металевих шафах або сейфах і призначена для службового користування.

Інформація оперативного обліку узагальнюється за півріччя для складання звітності про виконану контрольно-ревізійну ро­боту та аналітичних таблиць для аналізу ефективності контролю. його результативності.

Систематизація даних звітності дозволяє мати базу даних для розробки пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавст­ва, а також методичних рекомендацій з напрямів контролю, ме­тодики виявлення порушень, що має важливе значення для під­вищення ділової кваліфікації працівників, якості та ефективності.