3. Причини й умови вчинення насильницьких некорисливих злочинів.

Агресивна насильницька спрямованість особи формується здебільшого в підлітковому віці. Серед обставин, що сприяють такій спрямованості, основ­ними є такі:

вирішення сімейних конфліктів через насилля (пиятики, бійки, жорстокість);

негативний вплив мікросередовища в побуті й за місцемнавчання (неформальні групи антисоціальної спрямова­ності, для яких характерні бійки, вживання алкоголю інаркотиків, знущання над слабшими);

вплив пропаганди жорстокості, сексу, збагачування забудь-яку ціну, цинічне ставлення до оточуючих, людської честі й гідності.

Як вважають вчені, риси майбутнього вбивці, ґвалтівника, хулігана починають формуватися у дитини вже у 5-7 років.

Особливо небезпечно, якщо через зазначені обставини мо­лоді люди затаюють злобу на людство загалом і на кожну лю­дину окремо, у тому числі й на батьків, родичів.

Негативні норми поведінки, позиції й погляди ці підлітки намагаються перенести до школи, училища, на виробництво, у гуртожитки, в армію. У групах кримінальної спрямованості вони передають свій досвід, втрачаючи залишки моралі, самостверджуються за рахунок зневаги до людського життя, через прояви насильства й глуму.

Формальні структури — навчальні заклади і виробництво — часто не мають реальних важелів впливу на членів колективу, які потребують корекції. У кращому разі вони примушують виконувати правила поведінки під час навчання або на вироб­ництві, але не в побутовій і дозвільній сферах.

Водночас на показники насильницької злочинності істотно впливає також макросередовище, соціальний стан суспільства.

В Україні соціально-економічна криза в суспільстві спричи­нила зубожіння значної частини населення, безробіття, майно­вий розкол. У свою чергу, це призвело до появи морального вакууму, зниження рівня загальної культури, нехтування за­гальнолюдськими цінностями, поглиблення правового нігіліз­му, втрати почуття соціальної перспективи.

З огляду на викладене зазначимо, що посилився вплив тра­диційних криміногенних чинників, об'єктивних і суб'єктив­них передумов вчинення насильницьких злочинів. За таких обставин у маргинальних осіб пробуджуються брудніші інстин­кти, посилюється відчуття безкарності і вседозволеності.

Безумовно негативний вплив на становище з насильницькою злочинністю мають також призвичаєння населення до фактів такої злочинності, страх перед її "могутністю", небажання "втручатись" у боротьбу з нею (звідси відмова потерпілих пода­вати заяви, свідків — давати показання тощо), суттєве знижен­ня рівня виховної роботи в навчальних закладах, організації культурного дозвілля за місцем проживання. Це пояснюється відсутністю коштів, різким згортанням мережі безплатних культурних, освітніх і спортивних закладів, відпливом праців­ників цих закладів у зв'язку з низькою оплатою їх праці. Ко­мерціалізація дозвілля робить його доступним для меншості, здебільшого низькопробним, таким, що негативно впливає на свідомість молоді. Водночас спостерігається різкий сплеск вжи­вання алкогольних і наркотичних засобів, високий рівень віктимної поведінки потерпілих.

Злочинною або аморальною є поведінка потерпілих при вчиненні таких злочинів, як вбивство у стані сильного душев­ного хвилювання, при перевищенні меж необхідної оборони, у взаємній бійці, з обґрунтованих ревнощів і тілесні ушкодження за таких самих обставин. Легковажною часто буває пове­дінка потерпілих від сексуальних злочинів, що створює вра­ження про їх доступність. У дітей, що стали жертвами зло­чинців, у сім'ї часто не формували необхідних навичок обачливої поведінки.

Насильницьким злочинам сприяють такі недоліки діяльнос­ті правоохоронних органів:

недостатній рівень розкритих злочинів;

недоліки в роботі патрульно-постової служби (велика кіль­кість "вуличних" злочинів), що пов'язано з її малочисель­ністю, недостатньою кваліфікацією і плинністю кадрів;

непоодинокі випадки нереагування, насамперед дільни­чих інспекторів міліції, на погрози вбивством, побої,"квартирні" хуліганства, сексуально неадекватну поведін­ку, що іноді передують вбивствам, нанесенню тяжких ті­лесних ушкоджень, зґвалтуванням;

недостатня боротьба з розкраданням, нелегальним вироб­ленням, незаконним придбанням і недбалим зберіганням вогнепальної та холодної зброї;

неефективна діяльність, пов'язана з попередженням реци­дивів насильницьких злочинів;

неповнота виявлення осіб, що страждають на психічні за­ворювання й патологію психіки, неприйняття до них пе­редбачених законом медичних заходів.