1. Концепція функціонального харчування

Концепція функціонального харчування зародилася на початку 80-х років ХХ століття в Японії, де набули великої популярності так звані функціональні продукти (скорочена назва терміну «фізіологічно функціональні харчові продукти»), тобто, продукти харчування, що вміщують інгредієнти, які приносять користь здоров’ю людини, підвищують його протистояння захворюванням, здатні покращити багато фізіологічних процесів у організмі людини, дозволяючи йому тривалий час зберігати активний спосіб життя. Ці продукти призначені широкому колу споживачів, мають вигляд звичайної їжі і можуть та повинні вживатися регулярно в складі звичайного раціону харчування.

Японські дослідники відзначають три основні якості функціональних продуктів: харчова цінність; смакові властивості; фізіологічна дія. Порівнюючи із традиційними повсякденними, функціональні продукти повинні бути корисними для здоров’я та не причиняти шкоди організму людини. Важливо відзначити, що ці вимоги відносяться до продукту в цілому, а не тільки до деяких його інгредієнтів.

Продукти здорового харчування не являються ліками та не можуть вилікувати, але допомагають попередити захворювання та старіння організму в теперішній екологічній ситуації. Місце позитивного харчування дослідники визначають як середнє між традиційним, коли людина їсть, щоб наситити організм, та дієтичним, що призначене для визначеного кола людей.

2.Характиристика харчових продуктів функціонального призначення.

Основним завданням державної політики у сфері здорового харчування є створення економічної, законодавчої та матеріальної баз, що забезпечують таке:

- виробництво у необхідних обсягах продовольчої сировини і харчових продуктів;

- доступність харчових продуктів для всіх верств населення;

- високу якість та безпечність харчових продуктів;

- навчання населення принципам раціонального, здорового харчування;

- постійний контроль за станом харчування населення.

Порушення балансу в структурі харчування згубно впливає на здоров'я людини і становить реальну загрозу національній безпеці України. Позитивні зміни у цьому напрямку повинні стати тими важелями, за допомогою яких стане можливим поліпшення здоров'я населення України.

Сьогодні не тільки у спеціалістів, але й у звичайних споживачів не викликає сумнівів той факт, що здоров’я людини безпосередньо пов’язане з їжею, яку щоденно вживає людина. Рівняння «здоров’я – функція харчування» є базовим для сучасної харчової науки. Однією з умов підтримки здоров’я, працездатності та довголіття людини є виконання трьох основних принципів раціонального харчування, які включають баланс енергії, задоволення потреби організму людини у визначеній кількості та співвідношенні харчових речовин, режим харчування.

Різке погіршення екологічного становища в усьому світі в другій половині ХХ століття, пов’язане з технічним прогресом, вплинуло і на якісний склад їжі, яку споживає людина, що, в свою чергу, призвело до появи нових та різкому збільшенню старих відомих захворювань, пов’язаних із неправильним харчуванням. З’явився термін «хвороби цивілізації». До їх числа належать такі, як перевтомлення, високий кров’яний тиск, атеросклероз, запори, геморой та дивертикульоз, ожиріння та діабет, жовчокам’яна хвороба та ін.

Медичні дослідження показали, що, з одного боку, в харчуванні населення спостерігається зниження споживання харчових джерел енергії та білків (особливо у груп населення з низькими доходами), а з іншого боку, багато людей страждають ожирінням, яке є результатом порушення обміну речовин. Спостерігається різке скорочення середньої тривалості життя (за останні роки на 30%): сьогодні у чоловіків вона складає 57 років, у жінок – 72. Помітно збільшилась кількість «захворювань похилого віку», передумови до яких накопичувалися протягом всього життя людини. До них відносяться серцево-судинні захворювання, рак, діабет, інсульт, катаракта та глаукома, остеопороз, деякі захворювання мозку та нервової системи, наприклад, хвороба Паркінсона та ін. Особливу стурбованість викликають серцево-судинні захворювання.

Ученими встановлено, що перераховані хвороби багато в чому залежать від раціону харчування та присмаків до їжі кожної окремої людини. Відомо, що «зловживання» деякими продуктами може відзначитися на багатьох життєво значущих функціях організму людини та сприяти в сукупності зі шкідливими звичками, спадкоємністю та небезпечною екологією виникненню захворювань.

Причиною виступає вміст у харчових продуктах інгредієнтів, що входять до чинників ризику. Для серцево-судинних захворювань це такий харчовий інгредієнт, як холестерин, для канцерогенних – нитрозаміни та поліцеклічні вуглеводи, для діабету – глюкоза, для інсульту – кухонна сіль і насичені жирні кислоти та ін.

Проте, на теперішній час добре відомі й «здорові» продукти харчування. Багатолітні дослідження показали, що одні хвороби за їхньою допомогою миможемо попередити, інші – відстрочити або полегшити їх протікання. Наприклад, серцево-судинним захворюванням протистоять вітаміни- антиоксиданти С та Е, каротиноїди, флавоноїди, деякі неорганічні елементи, харчові волокна. Споживання вітаміну С дозволяє захистити організм від раку шлунка, а β-каротин – від раку легенів. Остеопорози можливо попередити включаючи в раціон харчування продукти, що містять кальцій та такі вітаміни, як К, С, В6 та елемент В. Причому можна відмітити, що деякі інгредієнти ефективні для протистояння одразу декільком захворюванням (табл. 2.1).

Таблиця 1