Методичка_звич
.pdfyн = |
S |
= |
1,4015 |
= 0,53 м; |
|
|
|||
b |
Aпр |
2,643 |
|
|
|
|
•відстань від верха балки до центра ваги
ybв = h − yн = 0,90 −0,53 = 0,37 м.
Момент інерції приведеного перерізу
I = |
b′f |
h′f |
3 |
+ b′f h′f ( y |
в |
− |
h′f |
) |
2 |
+ |
b f h f 3 |
+ b f h f ( y |
н |
− |
h f |
) |
2 |
= |
4,75 |
0,26 |
3 |
+ |
|||||
|
12 |
|
b |
2 |
|
|
12 |
b |
2 |
|
|
12 |
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
+ 4,75 0,26(0,37 − |
0,26 |
) |
2 |
+ |
2,20 |
0,64 |
3 |
+ 2,20 0,64 (0,53 − |
0,64 |
) |
2 |
= |
|
|
|
||||||||||||
2 |
|
|
|
12 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
= 0,006957 + 0,071136 + 0,048060 + 0,062093 = 0,18825 м4 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 6.3
Згинальні моменти та поперечні сили від тимчасових навантажень в плиті
Нормативні та |
І випадок навантаження |
ІІ випадок |
ІІІ випадок |
розрахункові зусилля |
А-15 (1 колона) |
навантаження А-15 |
навантаження НК-100 |
|
|
(2 колони) |
|
|
|
|
|
M p,n кНм; |
26,44 |
37,77 |
44,13 |
|
|
|
|
Mν ,n кНм; |
3,61 |
5,15 |
- |
|
|
|
|
M p кНм; |
52,52 |
79,32 |
44,13 |
|
|
|
|
M ′p кНм; |
33,58 |
47,97 |
- |
|
|
|
|
Mν кНм; |
4,15 |
5,95 |
- |
|
|
|
|
M g ,n кНм; |
6,36 |
6,36 |
6,36 |
|
|
|
|
M g кНм; |
7,63 |
7,63 |
7,63 |
|
|
|
|
Q кН; |
- |
158,07 |
88,42 |
|
|
|
|
4750
900 |
|
|
260 |
|
200 |
2000 |
200 |
|
|
|
4750 |
|
=370 |
260 |
|
|
в |
||
|
|
|
y |
|
900 |
|
|
|
640 |
|
2200 |
ЦВ |
530 |
|
|
|
|
= |
|
|
|
|
н |
|
|
|
|
y |
|
Рис. 6.9 Схема приведення реального перерізу до приведеного
30
Момент інерції на кручення приведеного перерізу для прямокутника, у якого співвідношення
|
|
|
|
|
|
b′f |
|
4,75 |
|
|
|
1 |
|
|
b′f |
|
′4 |
|
|
більшої сторони до меншої |
|
= |
|
=18,3 > 4 |
буде |
Iкр = |
|
|
( |
|
−0,63) bf |
, і |
для |
||||||
h′f |
0,26 |
3 |
|
h′f |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
прямокутника, у якого співвідношення більшої сторони до меншої в даному випадку |
1 < |
||||||||||||||||||
|
bf |
|
2,2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
= |
|
= 3,44 |
< 4, отже, момент інерції на кручення становитиме |
I кр |
= h f |
b f β , |
|
||||||||||
|
hf |
0,64 |
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
де β визначається за інтерполяцією в табл. 6.4.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 6.4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Значення коефіцієнту |
β |
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
b f |
|
|
|
1,0 |
1,1 |
|
1,2 |
1,3 |
1,4 |
|
1,5 |
|
1,6 |
1,8 |
2,0 |
2,5 |
3,0 |
4,0 |
|
||||||||
|
|
|
h f |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
β |
|
|
0,141 |
0,154 |
|
0,166 |
0,177 |
0,187 |
|
0,197 |
0,204 |
0,217 |
0,229 |
0,249 |
0,263 |
0,281 |
|
||||||||||
|
bf |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Для |
= 3,44 за табл. 6.4 |
β = 0,271, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
h f |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Iкр |
= |
1 |
( |
b′f |
|
−0,63) b′f 4 + h3 b β = |
1 |
( |
4,75 |
|
−0,63) 0,264 + 0,643 |
2,2 0,271 = |
||||||||||||||||
|
|
3 |
h′f |
|
3 |
0,26 |
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
= 0,02687 + 0,15629 = 0,18316 м4 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
Циліндрична жорсткість плити |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
D = |
|
Eb (h′f )3 |
|
= |
Eb 0,263 |
= 0,00152569 Eb . |
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
12 (1 −ν 2 ) |
|
12 (1 −0,22 ) |
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Для визначення коефіцієнта n1 |
всі лінійні розміри, що входять у формулу, треба надати в см. |
|||||||
n1 |
= 0,001 |
D l 3p |
= 0,001 |
|
0,00152569 106 Eb 2353 |
= 2,57 . |
||
Gb |
Iкр |
0,4 Eb 0,18316 108 |
||||||
|
|
|
|
|
Тоді при n1 = 2,57 < 30 згинальні моменти з урахуванням поправочного коефіцієнта α у відповідності до табл. 6.1 та максимальних моментів для розрізної балки з табл. 6.3 будуть:
•біля опори при α = −0,8 та α = +0,25
M n =α(M g ,n + M p,n + Mν ,n )= −0,8 (6,36 +37,77 +5,15)= −39,42 кНм; M n =α(M g ,n + M p,n + Mν ,n )= 0,25 (6,36 +37,77 +5,15)=12,32 кНм; M =α(M g + M p + Mν )= −0,8 (7,63 +79,32 +5,95)= −74,32 кНм;
M ′ = α(M g + M ′p + Mν )= −0,8 (7,63 +47,97 +5,95)= −49,24 кНм; M = α(M g + M p + Mν )= 0,25 (7,63 +79,32 +5,95)= 23,23кНм; M ′ =α(M g + M ′p + Mν )= 0,25 (7,63 + 47,97 + 5,95)=15,39 кНм;
• в середині прогону плити при α = +0,5 та α = −0,25
M n =α(M g,n + M p,n + Mν ,n )= 0,5 (6,36 +37,77 +5,15)= 24,64 кНм;
M n =α(M g,n + M p,n + Mν ,n )= −0,25 (6,36 +37,77 +5,95)= −12,32 кНм;
M =α(M g + M p + Mν )= 0,5 (7,63 +79,32 +5,95)= 46,45 кНм;
M ′ = α(M g + M ′p + Mν )= 0,5 (7,63 +47,97 +5,95)= 30,78 кНм;
M = α(M g + M p + Mν )= −0,25 (7,63 +79,32 +5,95)= −23,23кНм;
M ′ =α(M g + M ′p + Mν )= −0,25 (7,63 + 47,97 +5,95)= −15,39 кНм.
Обвідну епюру згинальних моментів в плиті проїзної частини як в нерозрізній балці наведено на рис. 6.10.
74,32 кНм |
- 23,23 кНм |
|
74,32 кНм |
- |
|
- |
- |
|
|
|
|
23,23 кНм |
+ |
|
23,23 кНм |
кНм |
|
||
|
46,45 |
|
|
Рис. 6.10 Обвідна епюра моментів в плиті проїзної частити
Максимальна поперечна сила біля опори буде Q =158,07 кН .
Розрахунок плити проїзної частини на міцність на стадії експлуатації при дії згинальних моментів
Зважаючи на те, що найбільший згинальний момент виникає в опорному перерізі, арматуру добираємо для цього перерізу, а в прогоні приймаємо таку ж саму арматуру з конструктивних міркувань. Для плити, як і в цілому для прогонової будови, приймаємо бетон класу В35 з Rb =17,5МПа , Rbt =1,15 МПа і арматура класу А-ІІІ з Rs = 340 МПа . Товщина плити
hf = 26 см, арматуру приймаємо Ø 16 мм, захисний шар для верхньої арматури приймаємо
ab′ = 5 см , а для нижньої робочої арматури – ab = 2 см ( a′s = ab′ + d / 2 = 5,8 см , as = ab + d / 2 = 2,8 см, d =1,6см – діаметр прийнятої арматури).
1. Добираємо арматуру для опорного перерізу плити, робоча висота плити буде h0 = h − a′s = 26 −5,8 = 20,2 см,
2. Обчислюємо коефіцієнт α0
α0 |
= |
|
M |
|
= |
|
74,32 103 |
= 0,11 . |
||
R |
b |
h2 |
17,5 106 |
0,2022 |
||||||
|
|
|
|
|||||||
|
|
b |
|
0 |
|
|
|
|
|
3.За знайденим α0 = 0,11 (додаток Д.3) визначаємо ξ = 0,104 , та η = 0,945
4.Визначаємо ξy
32
ξy = |
|
|
ω |
|
= |
|
|
0,71 |
|
|
= 0,57 |
||
|
Rs |
|
|
|
|
|
340 |
|
|
||||
1 + |
|
(1 − |
ω ) |
1 + |
(1 − |
0,71 |
) |
|
|||||
|
500 |
1,1 |
|||||||||||
|
|
500 |
|
1,1 |
|
|
|
|
|
|
ω = 0,85 −0,008 Rb = 0,85 −0,008 17,5 = 0,71
5. Перевіряємо умову
ξ= 0,104 < ξy = 0,57 – умову виконано.
6.З умови міцності знаходимо необхідну площу арматури
As′ = |
M |
= |
74,32 103 102 104 |
=12,17 см2 . |
|
Rs h0 η |
320 106 20,2 0,945 |
||||
|
|
|
За сортаментом (додаток Д.4) для армування верхньої частини плити приймаємо арматуру класу А-ІІІ Ø16 мм, крок арматури 150мм , тоді кількість стрижнів на 1м буде
n = 1000150 = 6,67 з площею арматури на 1 погонний метр As′ =13,41 см2 . В якості розподільної арматури приймаємо арматуру класу А-І Ø12 мм з кроком 200 мм з Asp′ = 5,65 см2 .
7.Перевіряємо міцність перерізу плити за поперечною силою.
Для цього спочатку визначаємо Qb - поперечне зусилля, яке передається на бетон стиснутої зони над кінцем похилого перерізу
|
|
2 |
R |
b h2 |
|
|
|
Q |
= |
|
bt |
0 |
≤ m R |
b h |
, |
|
|
|
|||||
b |
|
|
|
c |
bt |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
де c = h0 = 0,202 м – у відповідності до [1] п.3.79 для ненапруженої арматури з нахилом під кутом 450 ,
m =1,3 + 0,4 ( |
Rb,sh |
−1) , але |
за умови, що при 1,3 ≤ m ≤ 2,5 для спрощення розрахунків |
||||
|
|||||||
|
τq |
|
|
|
|
|
|
приймаємо m =1,3 і отримуємо |
|
|
|
||||
|
|
Q = |
2 1,15 106 1 0,2022 |
= 464,6 кН ; |
|||
|
|
|
|||||
|
|
|
|
b |
0,202 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
m R |
bt |
b h =1,3 1,15 106 |
1 0,202 = 302,0 кН . |
||
|
|
|
|
0 |
|
|
Отже, приймаємо Qb = 302,0 кН ,
У відповідності до п.3.81 [1] для залізобетонних елементів без поперечної арматури має
дотримуватися |
умова |
Q ≤ Q +Qr , що обмежує розвиток нахилених тріщин. |
|||
|
|
|
|
b |
w |
Qr |
=1000 Ar |
, де Ar =13,41 2 = 26,82 см2 – площа горизонтальної арматури, яку перетинає |
|||
w |
w |
|
w |
|
|
похилий переріз. |
|
|
|
||
Отже Qr =1000 Ar |
=1000 26,82 = 26820 кг ≈ 268,2 кН , |
||||
|
w |
w |
|
|
|
|
|
|
Q +Qr = 302,0 + 268,2 = 570,2 кН > Q = 158,07 кН . |
||
|
|
|
b |
w |
|
Міцність перерізу за поперечною силою забезпечено.
33
Розрахунок плити проїзної частини на тріщиностійкість
Плиту проїзної частини з ненапруженою арматурою відносять до елементів категорії тріщиностійкості 3в, в яких допускається утворення тріщин. Гранична ширина розкриття тріщин для плити проїзної частини становить cr = 0,02 см.
Перевіряємо тріщиностійкість плити проїзної частини в опорному перерізі з максимальним нормативним згинальним моментом M n = 39,42 кНм. Висота стиснутої зони перерізу плити
з бетону класу В35, Rb =17,5 МПа |
при армуванні арматурою класу А-ІІІ Ø16мм з |
|||||||||||||||||||||||
As′ =13,41 см2 та Rs |
= 340 МПа буде |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
R |
s |
|
A |
|
|
|
|
|
340 106 |
0,001341 |
|
|
|
|
|||||||
|
x = |
|
|
s |
= |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= 0,026 м |
= 2,6 см. |
||||||||
|
|
|
|
|
|
17,5 106 1 |
||||||||||||||||||
|
|
|
Rb b |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
Робоча висота перерізу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
h0 = hпл − ab′ − d / 2 = 0,26 - 0,05 - 0,016/2 = 0,202 м = 20,2 см. |
||||||||||||||||||||||||
Напруження в розтягнутій арматурі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
σs |
= |
|
|
|
|
M n |
|
|
= |
|
|
|
39,42 103 |
=156 МПа. |
||||||||||
As |
(h0 |
−0,5 x) |
13,41 (20,2 −0,5 2,6) |
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
Площа зони взаємодії |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ar |
= b (ab′ + |
d |
+ 6 d) = |
100 (5 + |
1,6 |
+ 6 1,6) =1540 см2 . |
||||||||||||||||||
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
||||||||
Радіус армування |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Rr |
|
|
|
|
|
Ar |
|
|
|
1540 |
|
|
=144 см, |
||||||
|
|
|
|
|
= |
|
= |
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
∑β n d |
1 6,67 1,6 |
де β =1 – коефіцієнт, що враховує ступінь зчеплення арматурних елементів з бетоном згідно
з табл. 3.24 [1] п. 3.110; n =10 – число арматурних елементів з однаковим номінальним діаметром d ; d =1,6 см – діаметр одного стрижня.
Коефіцієнт розкриття тріщин
ψ =1,5 Rr =1,5 144 =18,0 .
Ширина розкриття тріщин при Es =1,96 105 МПа для арматури класу А ІІІ:
acr |
= |
σs |
ψ = |
156 |
18,0 = 0,014 см < cr = 0,02 см. |
|
1,96 105 |
||||
|
|
Es |
|
Тріщиностійкість перерізу забезпечено.
Розрахунок плити проїзної частини на витривалість
У відповідності до [1] п.3.91, плита проїзної частини автодорожніх та міських мостів підлягає розрахунку на витривалість.
Розрахунок на витривалість елементів залізобетонних конструкцій з ненапруженою арматурою виконується за формулами опору матеріалів без врахування роботи бетону розтягнутої зони. Цей розрахунок дозволяється виконувати за формулами, зазначеними у табл. 3.21 [1].
34
Аs
Аs′
При згині перевірка за бетоном
b=1000
s |
|
a |
|
h |
260 |
0 |
|
s′ ′ |
|
a x |
|
Рис. 6.11 Переріз плити
IM x′ ≤ mb1 Rb . red
Розрахунок виконаємо для |
опорного |
перерізу, де |
діють максимальний |
момент |
|||||||
′ |
м та мінімальний |
′ |
=15,39 кН м (рис. 6.11). |
|
|||||||
M max = −49,24 кН |
M min |
|
|||||||||
Товщина плити h f |
= 26 см , арматура прийнята Ø 16 мм, захисний шар для верхньої |
||||||||||
арматури ab = 5 см, а для нижньої робочої арматури – ab′ = 2см. |
|
||||||||||
Тоді h0 = h − ab′ − |
d |
= 26 −5 − |
1,6 |
= 20,2 см. |
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|||||
2 |
2 |
|
|
|
|
Es |
|
|
|||
Коефіцієнт відношення модулів пружності n′ = |
|
|
|||||||||
|
у розрахунках на витривалість приймаємо |
||||||||||
Eb |
|||||||||||
за [1] п.3.48 для бетону класу В35 n′ = |
Es |
|
|
|
|
|
|||||
|
=15 . |
|
|
||||||||
Eb |
|
|
|||||||||
Площа арматури As = As′ =13,41 см2 |
в нижній (стиснутій) |
і верхній (розтягнутій) |
зонах і |
відстані від стиснутої і розтягнутої граней плити до центра стиснутої і розтягнутої арматури відповідно as = 5,8 см , a′s = 2,8 см.
Визначаємо r = n′ |
( As + As′ ) |
=15 |
(13,41 +13,41) |
= 4,02 см, ( b =100см– розрахункова ширина |
||||
|
|
|
|
|||||
|
|
b |
100 |
|
|
|
||
плити проїзної частини) та знаходимо |
|
|
|
|
||||
Sa = 2 |
n′ |
( As h0 + As′ a′s ) |
= 2 15 |
(13,41 20,2 +13,41 2,8) |
=92,53см2 . |
|||
|
|
|||||||
|
|
|
b |
|
|
100 |
|
Висоту стиснутої зони бетону визначаємо без врахування роботи бетону розтягнутої зони за формулою
x′ = −r + |
r 2 + Sa |
= −4,02 + |
4,022 +92,53 = 6,41см. |
|
|
||||||||||
Приведений до бетону момент інерції перерізу |
плити шириною |
b =100см відносно |
|||||||||||||
нейтральної осі без врахування розтягнутої зони буде |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
b x′3 |
′ |
|
′ |
2 |
|
′ |
′ |
|
2 |
|
100 6,413 |
|||
Ired ,пл = |
|
+n |
As (h0 − x ) |
|
+n |
As |
(x −as ) |
|
= |
|
|
|
+ |
||
3 |
|
|
3 |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+15 13.41 (20,2 −6,41)2 +15 13.41 (6,41−2,8)2 =
=8779,2 +38251,5 +2621,4 = 49652,1см4 = 496,52 10−6 м4 .
|
|
′ |
|
|
|
м |
|
′ |
Визначаємо σb,max та σb,min для бетону при Mmax = −49,24 кН |
та M min =15,39 кН м |
|||||||
′ |
x′ |
= −49,24 10 |
3 |
|
0,0641 |
|
|
= −6,35 МПа; |
|
|
|
|
|||||
σb,max = M max |
Ired,пл |
|
496,52 10 |
−6 |
|
|||
|
|
|
|
|
|
35
′ |
x′ |
=15,39 10 |
3 |
|
0,0641 |
|
|
=1,99 МПа. |
||
|
|
|
|
|||||||
σb,min = M min |
Ired,пл |
|
496,52 10 |
−6 |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
||||
Знаходимо βb =1,28 за табл.3.8 [1] для бетону класу В35; ρb |
= |
σb,min |
= 0 тому, що σb,max |
|||||||
σb,max |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
та σb,min мають різні знаки. Тоді за табл.3.9 [1] знаходимо εb =1,0 .
За п.3.26 [1] розрахунковий опір бетону на стиск в розрахунках на витривалість Rbf необхідно визначати за формулою mb1 Rb = 0,6 βb εb Rb = 0,6 1,28 1,0 17,5 =13,44 МПа.
Перевіряємо умову міцності бетону плити на витривалість
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
M |
x′ = 6,35 МПа < mb1 Rb =13,44 МПа. |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Ired |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Умову виконано. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Перевіряємо умову міцності арматури плити на витривалість за формулою табл.3.21 [1]. |
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n′ |
M |
(h − x′−as ) ≤ mas1 Rs . |
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ired |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Визначаємо |
σs,max |
|
та |
σs,min |
для |
арматури |
′ |
|
= −49,24 кН м |
та |
||||||||||||||||||
|
при M max |
|||||||||||||||||||||||||||
M n,min =12,32 кН м |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
′ |
|
′ |
|
(h − x′−as ) |
|
|
|
|
|
|
3 |
|
(0,26 |
−0,0641−0,058) |
|
|
|
|
|||||||
|
σs,max |
= n |
M max |
|
|
|
|
|
|
=15 |
(49,24 |
10 |
|
) |
|
|
|
|
= 205,1МПа. |
|
||||||||
|
|
|
Ired ,пл |
|
496,52 10−6 |
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Для σs,max |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
′ |
|
|
|
|
|
|
в даному випадку прийнято знак плюс тому, що при M max = −49,24 кН м в |
||||||||||||||||||||||||||||
арматурі As′ |
будуть виникати розтягувальні напруження. |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
Для |
′ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
розтягнутою |
|
|
|
буде |
нижня |
|
|
арматура, |
тоді |
|||||||
M min =15,39 кН м |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||
h0,ниж= h −ab′ − |
d |
|
= 26 −2 − |
1,6 |
|
= 23,2см; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
Sa,1 = |
2 n′ |
( As as + As′ h0,ниж) |
= 2 15 |
(13,41 5,8 |
+13,41 23,2) |
= |
93,33см |
2 |
. |
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
b |
|
|
|
|
|
|
100 |
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Висоту стиснутої зони бетону для випадку, коли розтягнутою буде нижня арматура, без врахування роботи бетону розтягнутої зони визначають заформулою
x1′ = −r + |
r 2 + Sa,1 = −4,02 + |
4,022 +93,33 = 6,44см; |
||||||||
′ |
′ |
(x1′ |
−as ) |
|
|
|
3 |
|
(0,0644 −0,058) |
= −2,5 МПа . |
σs,min = n |
M min |
|
|
=15 |
(−15,39 |
10 |
|
) |
|
|
Ired |
|
496,52 10−6 |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Для σs,min прийнято знак «мінус» тому, що при M n,min =12,32 кН м в арматурі As′ будуть виникати стискальні напруження.
Знаходимо |
ρs = |
σs,min |
= |
− 2,5 |
|
= −0,01 |
, далі знаходимо |
βρw = 0,6 за табл.3.16 [1] для |
|
σs,max |
205,1 |
||||||||
|
|
|
|
|
|
арматури класу А ІІІ при наявності зварних стиків; за табл.3.15 [1] знаходимо ερs = 0,54 .
За п.3.39 [1] mas1 Rs = ερs βρw Rs = 0,54 0,6 340,0 =110,16 МПа.
Перевіряємо умови міцності арматури плити на витривалість
36
σs,max = n′ M max′ (h −I x′−as ) = 205,1МПа > mas1 Rs =ερs βρw Rs = .
red ,пл
=110,16 МПа.
Умову міцності не виконано, необхідно збільшити площу перерізу арматури плити. Приймаємо арматуру класу А-ІІІ Ø25мм, крок арматури 150мм з кількістю стрижнів на 1 м n = 1000150 = 6,67 і площею арматури на 1 погонний метр As′ = 32,74 см2 .
Тоді h = h −a |
b |
− |
d |
|
= 26 −5 − |
2,5 |
=19,75см. |
|
|
||||||
|
|
|
|
||||||||||||
0 |
2 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Площа арматури As = As′ = 32,74 см2 |
в нижній і верхній зонах і as = 6,25 см, a′s = 3,25 см. |
||||||||||||||
Визначаємо r = n′ |
|
( As + As′ ) |
=15 |
(32,74 + 32,74) |
= 9,8см, ( b =100см |
– розрахункова ширина |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
b |
100 |
|
|
|
|||||
плити проїзної частини) та |
|
|
|
|
|||||||||||
Sa |
= 2 n′ |
( As h0 + As′ a′s ) |
= 2 15 |
(32,74 19,75 +32,74 3,25) |
= 225,9см2 . |
||||||||||
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
b |
|
|
100 |
|
Висоту стиснутої зони бетону визначаємо без врахування роботи бетону розтягнутої зони за формулою
|
|
x′ = −r + r 2 + Sa |
= −9,8 + |
|
9,82 + 225,9 = 8,1см. |
|||||||||||
Приведений до |
бетону |
момент інерції |
перерізу плити |
шириною b =100см відносно |
||||||||||||
нейтральної осі без врахування розтягнутої зони буде |
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
b x′3 |
′ |
′ |
2 |
|
′ |
′ |
|
′ |
|
2 |
|
100 8,13 |
|
||
Ired ,пл = |
|
+n |
As (h0 − x ) |
|
+n |
As |
(x |
|
−as ) |
|
= |
|
|
|
+ |
|
3 |
|
|
|
|
|
3 |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+15 32,74 (19,75 −8,1)2 +15 32,74 (8,1−3,25)2 =17715,0 +66653,0 +11552,0 =
=95920,0см4 = 959,20 10−6 м4 .
Визначаємо σb,max та σb,min |
|
|
|
|
|
′ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
′ |
=15,39 кН м. |
||
для бетону при M max = −49,24 кН м та |
M min |
||||||||||||||||||
|
′ |
|
|
|
x′ |
= −49,24 10 |
3 |
|
0,081 |
|
|
|
= −4,2 МПа; |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
σb,max = M max |
Ired,пл |
|
959,20 10 |
−6 |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
′ |
|
|
|
x′ |
|
|
3 |
|
|
0,081 |
|
|
|
=1,3 МПа. |
|
|||
|
|
|
|
|
|
=15,39 10 |
|
|
|
|
|
|
|||||||
σb,min = M min |
|
|
|
959,20 10 |
−6 |
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
Ired,пл |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
Знаходимо βb =1,28 за табл.3.8 [1] для бетону класу В35; ρb |
= |
|
σb,min |
= 0 тому, що σb,max |
|||||||||||||||
σb,max |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
та σb,min мають різні знаки, тоді за табл.3.9 [1] буде εb =1,0 . |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
За п.3.26 [1] mb1 Rb = 0,6 βb εb Rb = 0,6 1,28 1,0 17,5 =13,44 МПа. |
|
|
|
||||||||||||||||
Перевіряємо умову міцності бетону плити на витривалість |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
M |
|
x′ = 4,2 МПа < mb1 Rb =13,44 МПа. |
|
|
|
Ired
Умову виконано.
37
Перевіряємо умову міцності арматури плити на витривалість за формулою табл.3.21 [1]
|
|
|
|
|
n′ |
M |
|
(h − x′−as ) ≤ mas1 Rs . |
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
Ired |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
′ |
|
|
|
|
|
|
|
′ |
|
|
|
|
Визначаємо σs,max та σs,min для арматури при Mmax = −49,24 кН м та |
M min =15,39 кН м |
|||||||||||||||||||||||
|
|
′ |
|
′ |
(h − x′−as ) |
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
(0,26 −0,081−0,0625) |
|
|
|
|
|||||
|
σs,max = n |
M max |
|
|
|
|
=15 (49,24 10 |
|
) |
|
|
|
|
= |
|
|
||||||||
|
Ired ,пл |
|
|
|
952,20 |
10 |
−6 |
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
. |
|
|
||||||
|
= 90,4 МПа. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Для |
′ |
м |
розтягнутою буде нижня арматура, тоді |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
M min =15,39 кН |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
h0,ниж= h −ab′ − |
d |
= 26 −2 − |
2,5 |
= 22,75см; |
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
Sa,1 = 2 n′ |
( As as + |
As′ h0,ниж) |
|
= 2 15 |
(32,74 |
6,25 +32,74 22,75) |
= 284,8 |
см |
2 |
. |
|||||||||||||
|
|
|
|
b |
|
|
|
|
|
|
|
100 |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Висоту стиснутої зони бетону для випадку, коли розтягнутою буде нижня арматура, без врахування роботи бетону розтягнутої зони обчислено за формулою
|
|
|
x1′ = −r + |
|
r 2 + Sa,1 = −9,8 + 9,82 + 284,8 = 9,7 см; |
||||||||||||
|
|
′ |
′ |
|
|
(x1′ |
−as ) |
|
|
|
3 |
|
(0,097 −0,0625) |
= −8,4 МПа. |
|||
|
σs,min = n |
M min |
|
|
|
=15 |
|
(−15,39 10 |
|
) |
|
||||||
|
Ired |
|
952,2 10−6 |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Знаходимо |
ρs = |
σs,min |
|
= |
−8,4 |
= −0,09 |
, |
далі знаходимо βρw = 0,6 |
за табл.3.16 [1] для |
||||||||
σs,max |
90,4 |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
арматури класу А ІІІ при наявності зварних стиків; за табл.3.15 [1] знаходимо ερs = 0,51 .
За п.3.39 [1] mas1 Rs = ερs βρw Rs = 0,51 0,6 340,0 =104,4 МПа .
Перевіряємо умови міцності арматури плити на витривалість
σs,max = n′ M max′ (h −I x′−as ) = 90,4 МПа< mas1 Rs =ερs βρw Rs =104,4 МПа.
red,пл
Умову виконано.
38
Визначення внутрішніх зусиль
Постійні навантаження
Постійні навантаження з повної ширини прогонової будови на 1 метр її довжини визначається вагою конструктивних елементів, розрахунок яких виконуємо в табличній формі (табл. 6.5) При цьому прийнято, що коефіцієнт надійності за відповідальністю γn =1,0 .
|
|
|
|
Таблиця 6.5 |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
Нормативне |
Коефіцієнт |
Розрахункове |
|||
|
надійності по |
|||||
Вид навантаження |
навантаження, |
навантаження, |
||||
навантаженню, |
||||||
|
кН/м |
γ f |
|
кН/м2 |
||
|
|
|
|
|
||
Асфальтобетонне покриття |
|
|
|
|
|
|
їздового полотна δ = 8,0 см, |
21,16 |
1,5 |
|
31,74 |
||
γ = 23кН / м3 |
|
|||||
|
|
|
|
|
||
( 0,08 11,50 23,0 = 21,16 кН / м) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Захисний шар з пісчаного |
|
|
|
|
|
|
асфальтобетону δ = 4,0 см, |
9,20 |
1,3 |
|
11,96 |
||
γ = 20 кН / м3 |
|
|||||
|
|
|
|
|
||
( 0,04 11,50 20,0 = 9,20 кН / м) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Гідроізоляція δ = 0,5 см, |
|
|
|
|
|
|
γ =15 кН / м3 |
1,04 |
1,3 |
|
|
1,35 |
|
( 0,005 13,80 15,0 =1,04 кН / м) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Перильне огородження тротуарів |
4,00 |
1,1 |
|
|
4,40 |
|
γ = 2 кН / м ( 2 2 = 4 кН / м) |
|
|
||||
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
Бар’єрне огородження проїзної |
|
|
|
|
|
|
частини γ = 1,2 кН / м |
2,40 |
1,1 |
|
|
2,64 |
|
(1,2 2 = 2,4 кН / м) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тротуарна плита |
|
|
|
|
|
|
δ = 5 см,γ = 25кН / м3 |
1,88 |
1,1 |
|
|
2,07 |
|
( 0,05 0,75 25,0 2 =1,88 кН / м) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Разом друга частина постійного |
g2,n = 39,68 |
|
g |
2 |
= 54,16 |
|
навантаження |
|
|||||
|
|
|
|
|||
Власна вага головних балок |
|
|
|
|
|
|
A = 2,643 м2 , γ = 25 кН / м3 |
198,23 |
1,1 |
|
218,05 |
||
пр |
|
|||||
( 3 2,643 25,0 =198,23 кН / м) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Разом перша частина постійного |
g1,n =198,23 |
|
g1 = 218,05 |
|||
навантаження |
|
|||||
|
|
|
|
|
||
Разом перша і друга частини |
|
|
|
|
|
|
постійного навантаження на 1п.м |
gn,пб = 237,91 |
|
gпб = 272,21 |
|||
прогонової будови |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Будемо вважати, що постійне навантаження розподіляється рівномірно між головними балками прогонової будови. Тоді на одну балку припадає
39