- •Розділ 1. Визначення параметрів об`єкту розробки
- •Висновки до розділу 1
- •Розділ 2. Визначення технічних характеристик функціонування транспортно-складського комплексу
- •2.1. Визначення коефіцієнту нерівномірності надходження вантажопотоку на склад.
- •2.2. Розрахунок пропускної спроможності навантажувально-розвантажувального фронту
- •Висновки до розділу 2
- •Розділ 3. Визначення основних параметрів складського комплексу
- •3.1. Характеристика складського комплексу
- •3.2. Розрахунок складської одиниці
- •3.3. Вибір стелажної конструкції для зберігання вантажів
- •3.4. Вибір підйомно-транспортної техніки
- •3.5. Визначення параметрів стелажної системи зберігання вантажів
- •3.6. Розрахунок загальної площі складських приміщень.
- •3.7. Розрахунок показників використання складських приміщень
- •3.8. Визначення габаритів складу
- •3.9. Визначення необхідної кількості підйомно-транспортного обладнання
- •3.10. Визначення габаритних розмірів майданчика для паркування
- •Висновки до розділу 3
- •Розділ 4. Охорона праці та безпека життєдіяльності при виконанні робіт на складських комплексах
- •Висновки до розділу 4
- •Висновки до курсового проекту
- •Список використаної літератури
3.4. Вибір підйомно-транспортної техніки
В залежності від обраної системи складського зберігання та типу стелажів, обрати необхідний вид підйомно-транспортного механізму (ПТМ) та навести його технічну характеристику. Мінімальний перелік необхідних даних про ПТМ наведено в таблиці. 3.4.
Таблиця 3.4 – Технічна характеристика обраного підйомно-транспортного механізму
|
Назва показника |
Параметри |
|
Назва обраного ПТМ |
Електронавантажувач |
|
Модель |
FB15-7 |
|
Виробник |
ТСМ |
|
Вантажопідйомність, кг |
1500 |
|
Висота підйому вил, мм
|
3000 (до 4030) |
|
Повна маса, кг |
3645 |
|
AST, мм |
3400 |
|
Габаритні розміри:
|
1070 1955 2050 |
|
Швидкість руху з вантажем, км/год |
14 |
|
Швидкість підйому, мм/с:
|
350 580 |
|
Радіус розвороту (зовнішній), мм |
1700 |
|
Тип двигуна |
електричний |
|
Тип шин |
пневматичний |
3.5. Визначення параметрів стелажної системи зберігання вантажів
Після вибору системи складського зберігання вантажів, визначаємо число піддонів (R), необхідних для зберігання вантажу, за формулою:

Висота
яруса стелажів (
,
м:

де
-
висота укладання вантажу на піддоні,м
(встановлюється при розрахунку
завантаження піддону – висота вантажної
складської одиниці);
-
власна висота піддону (відповідно до
обраного піддону
=0,12-
0,15 м) ;
-
зазор між полкою і пакетом (в залежності
від товщини полички
=
110 – 220 мм).
Кількість ярусів по висоті визначають за формулою:


де
-
висота підйому вантажозахвату
штабелювальної машини над підлогою
складу, м (приймають: для електронавантажувачів
врівноважених універсальних
=
2,8 або 3,0 м; для електронавантажувачів
з винесеними опорами
=4-10
м);
-
відстань по висоті від підлоги складу
до рівня нижнього (першого) яруса
стелажів, м (приймають: при високристанні
електронавантажувачів і мостових
кранів-штабелерів
=0;
стелажних кранів-штабелерів -
=0,45-0,75
м);
-
висота яруса в стелажах або штабелях,
м;
- позначення
цілої частини числа, отриманого в
результаті дії в дужках
(тобто
дробову частину числа треба відкинути).
Якщо
визначено число ярусів по висоті стелажів
,
то корисна висота складу в зоні зберігання
вантажів, тобто висота від рівня підлоги
складу до низу ферм перекриття, становить,
м:


де
-
відстань по висоті від рівня останнього
(верхнього) яруса стелажів до низу ферм
перекриття будівлі (при використанні
електронавантажувачів
приймають:
+0,2=1,518+0,2=1,718
м).
Висота
рівня першого ярусу над підлогою складу
для підлогових штабелерів та навантажувачів
дорівнює
=0.
В цьому випадку нижні піддони в стелажах
можуть ставитися безпосередньо на
підлогу.
Висота складського приміщення округлюється в більшу сторону до найближчого стандартного значення з ряду: 3,6; 4,2; 4,8; 5,4; 6,0; 7,2; 8,4; 9,6; 10,8; 12,6; 14,4; 16,2; 18,0; 19,8 м.
Визначити
розрахункове навантаження стійки
стелажу на підлогу (
)
та порівняти з допустимим навантаженням
на підлогу (
-
для складів категорій А, А+, В, В+ приймають
5 – 6 т/м2):


де
-
маса складської одиниці (маса пакету),
т;
-
кількість ярусів по висоті.
Кількість стелажів, що розміщуються по ширині складу, при рядному складуванні визначаємо за формулою:

де
-ширина
складу
(орієнтовне
значення
визначається
розрахунком),
м;
-невикористана
ширина
прольоту
складської
будівлі,
яка
не
може
бути
зайнята
вантажами
із-за
наявності
колон
будівлі,
необхідних
додаткових
проходів
вздовж
стін
або
колон
(технологічних,
протипожежних
та
ін.
) (
=
1,2…1,3м);
-ширина
поздовжнього
проїзду
для
штабелювальної
машини,
м.
Приймається
відповідно
до
Ast вибраної
навантажувальної
техніки
або:
=b+0,2м
– для
стелажного
крана-штабелера;
=2,8–3,0м
– для
врівноважених
електронавантажувачів
з
фронтальним
вилковим
вантажозахватом
вантажопідйомністю
600 – 1000 кг;
=
1,6 – 2,5м
– для
електронавантажувачів
з
винесеними
опорами
та
електронавантажувачів
з
поворотним
вантажозахватом;
-
ширина
вантажної
складської
одиниці
(тобто
той
її
розмір,
яким
вона
встановлюється
в
глибину
стелажа
або
штабеля),
м;
-зазор
між
вантажем
та
краєм
стелажу,
м
(приймають
=0,05
0,1м).
На
перших етапах проектування ширина
складу (
)
орієнтовно може бути визначена за
формулою, м:


де
-коефіцієнт,
що
враховує
об`єм
комплектувальних
робіт
на
складі,
приймається
в
межах
1,0…1,4 (чим
більше
об`єм
комплектувальних
робіт,
тим
більше
значення
коефіцієнту);
-коефіцієнт
довжини,
представляє
собою
відношення
довжини
складу
(
)до
його
ширини
(
)
(приймається
в
межах
=
4
в
залежності
від
типу
складу
та
необхідної
довжини
фронту
навантажувально-розвантажувальних
робіт);
-питома
кількість
піддонів,
що
приходяться
на
1 м2
площі
зони
зберігання
(з
урахуванням
проходів)
при
складування
в
один
ярус
по
висоті
(таблиця
3.5).
Розрахункове
значення ширини складу (
)
округлюється в більшу сторону до
найближчої модульної величини з ряду:
=
12; 18; 24; 30 м.
Таблиця
3.5 – Питома кількість піддонів на 1 м2
зони зберігання,
,
піддон/м2
|
Вид зберігання |
Тип механізму |
Для піддонів розмірами a x b, м | ||
|
1,2 х 0,8 |
0,8 х 1,2 |
1,2 х 1,0 | ||
|
стелажне |
електронавантажувач |
0,26 |
0,39 |
0,36 |
а – довжина піддону (розмір вздовж стелажів); b –ширина піддону (розмір у глибину стелажів).
В залежності від типу техніки, що застосовується на складі, ширина проходу між стелажами (Ast) (рис. 3.4) змінюється від 1,6 м (вузько прохідний електроштабелер) до 4,5 м (навантажувачі вантажопідйомністю до 4,5 т).


Рисунок 3.2 – Ширина міжстелажного проходу (Ast).
Кількість стелажів:

Розміри проходів і проїздів у складських приміщеннях визначають залежно від габаритів продукції, що зберігається й підйомно-транспортних засобів, а також розмірів вантажообігу. Якщо ширина робочого коридору машин, що працюють між стелажами, дорівнює ширині стелажного обладнання, то площа проходів та проїздів буде дорівнювати вантажній площі. Ширина проїзду, м,

де B - ширина транспортного засобу, м; C - ширина проміжків між самими транспортними засобами і між ними і стелажами по обидві сторони проїзду (приймається рівної 15 ... 20 см).
В абсолютних величинах ширина головних проїздів (проходів) приймається від 1,5 до 4,5 м, ширина бокових проїздів (проходів) - від 0,7 до 1,5 м.
Число піддонів з вантажем по довжині зони зберігання визначається за формулою:

де
-
число піддонів з вантажем на складі;
-
число ярусів по висоті.
Довжина
стелажу (
)
в зоні зберігання визначається за
формулою:


де
- довжина балки стелажу (полка стелажу)
між двома стійками (з табл. 3.2);
-
ширина стійки стелажу (приймається в
залежності від обраного типу стелажу
чи приймається в межах
=
5 – 10 см);
-
число піддонів з вантажем по довжині
зони зберігання.
Довжина
стелажної зони зберігання вантажів при
визначається за формулою:


де:
-
довжина піддону (розмір, яким він
встановлюється впродовж стелажів);
-
зазор між вантажними складськими
одиницями по довжині (приймається:
=
0,1 м – для штабеля;
=0,15
м – для каркасних стелажів;
=0,2
м – для безполичкових стелажів;
=
0,3 м – для в’їзних та гравітаційних
стелажів;
-
число поперечних проходів по довжині
зони зберігання (приймається із
розрахунку, щоб довжина однієї секції
зони зберігання між поперечними проходами
не перевищувала 50-60 м);
-
ширина поперечного проходу в складі,
приймається
=
3,0 м;
-
розмір по довжині зони зберігання на
вихід штабелювальної машини з стелажів
до експедиції приймання-відвантаження
вантажів, м (приймається для
електронавантажувачів
=
0 (тому що для їх виходу зі сталежів
використовують поперечні проходи в
складі).
