3.10. Визначення габаритних розмірів майданчика для паркування

При проектуванні майданчиків для паркування автомобілів слід керуватись їх габаритними розмірами, наведеними в технічній характеристиці автомобіля. Мінімально допустимі зазори безпеки між автомобілями мають бути не менше 0,5 м.

Загальна площа майданчика залежить також від розміщення автомобіля в зоні зберігання та способів паркування. Відомо два способи паркування автомобілів: тупиковий – передбачає в`їзд заднім ходом, виїзд – переднім (або навпаки) (рис. 3.3 а) та прямоточний – при якому в`їзд та виїзд здійснюється переднім ходом (рис. 3.3 б):

а) б)

Рисунок 3.3 – Способи паркування автомобілів:

а) тупиковий, б) прямоточний.

Відповідно до кута між поздовжніми осями автомобіля та проїзду при організації майданчика для паркування використовують прямокутна (рис. 3.4 а) та косокутна (рис. 3.4 б) схеми:

а) б)

Рисунок 3.4 – Схеми розстановки автомобілів на майданчику:

а) прямокутна; б) косокутна

Схема розташування автомобілів на майданчику представлена в додатках.

Таблиця 3.6 – Характеристика транспортного засобу

Марка автомобіля	Габаритні розміри автомобіля
	ширина, мм	довжина, мм
КАМАЗ 5325	2500	8560

Кількість автомобілів, для яких необхідно розрахувати площу майданчика для паркування становить 25 – 30 % від А – кількості автомобілів, необхідних для безперебійної роботи НРП, визначеної у формулі 2.17

Мінімальна ширина проїздів та території ТСК складає:

• 8,0 м – для проїздів із двобічним рухом;

• 4,0 м – для проїздів з однобічним рухом.

Рух по території складського комплексу ефективніше організовувати однобічним або по колу (навколо самого складу) проти годинникової стрілки.

Кількість автомобілів на майданчику, од:

Була обрана прямоточна косокутна схема з кутом розташування автомобілів 45°.

Шляхом математичних розрахунків, виходячи з схеми розташування автомобілів, наведеної в додатках, було визначено, що довжина парковочного майданчику(L_м) становить 46,8 м, а ширина (В_м) – 32,7 м.

Отже, площа майданчику становить, м²:

Висновки до розділу 3

Визначено основні параметри складського комплексу, що проектується за конструктивними ознаками та складається з палетних стелажів. За допомогою технічних характеристик універсальних фронтальних стелажів в якості підйомно-транспотного механізму було обрано електронавантажувач ТСМ FB15-7, вантажністю 1,5 т. Для зберігання вантажу необхідно 983 од. піддонів. Кількість ярусів по висоті становить 4. Висота СК становить 7,2 м, ширина – 18 м, а довжина 144 м. Довжина стелажу в зоні зберігання – 112,8 м. Ємність складу становить 550,08 т. Загальна площа СК становить 1579,88 м². Необхідна кількість підйомно-транспортних механізмів складів – 1 од.

Розділ 4. Охорона праці та безпека життєдіяльності при виконанні робіт на складських комплексах

4.1. Вимоги до працівників, зайнятих виконанням транспортних і складських робіт

До вантажно-розвантажувальних і транспортних робіт можуть допускатися особи не молодше 18 років, які не мають медичних протипоказань.

Керівник організації зобов'язаний організувати і забезпечити проведення попередніх (при вступі на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників на відповідність їх за фізичними, фізіологічним, психологічним і ін вимогам, що пред'являються або визначеним характером виконуваних ними робіт у відповідності встановленим законодавством порядку.

Таким оглядам підлягають водії навантажувачів, водії штабелерів, водії автомобілів (водії-експедитори), ярусів, зайняті на роботах з ЛФМ і деякі інші категорії працівників.

Крім цього, водії транспортних засобів зобов'язані проходити щоденні передрейсові медичні огляди. Працівники не в праві ухилятися від проходження медичних оглядів. При ухиленні працівників від проходження медичних оглядів або невиконанні ними рекомендацій, які видаються лікарськими комісіями за результатами проведених обстежень, керівник має право не допускати їх до роботи.

Працівники, які допускаються до виконання вантажно-розвантажувальних і транспортних робіт, повинні мати професійну підготовку, відповідну характером робіт.

Директор філії зобов'язаний забезпечити навчання працівників безпеки праці в обсягах програм за відповідними професіями. Навчання має бути організовано відповідно до вимог типового положення.

Навчання з охорони праці повинне проводитися у вигляді:

• вступного інструктажу;

• первинного інструктажу на робочому місці;

• повторного інструктажу;

• позапланового інструктажу;

• цільового інструктажу;

• спеціального навчання.

Перевірка знань вимог безпеки у працюючих проводиться спочатку перед допуском їх до роботи і періодично не рідше одного разу на рік.

Працівники, які беруть участь у виробничих процесах навантаження, розвантаження та транспортування вантажів, повинні знати: будову та правила безпечної експлуатації вантажопідіймальних і транспортних засобів, свої виробничі інструкції та інструкції суміжних професій; призначення і зміст виконуваних операцій, та їх зв'язок з іншими операціями; призначення, будову та вимоги до засобів оснащення, до знімних вантажозахоплювальних пристроїв, тари та ін.; небезпечні та шкідливі властивості матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції та інших оброблюваних вантажів; небезпечні та шкідливі виробничі фактори процесів навантаження, розвантаження, транспортування і складування вантажів; прийоми безпечного виконання виробничих операцій вантажно-розвантажувальних і транспортних робіт; правила пожежної безпеки; правила особистої гігієни, способи надання першої медичної допомоги; правила внутрішнього трудового розпорядку, що діють на філії.

Особи, відповідальні за безпечне виконання навантажувально-розвантажувальних і транспортних робіт, повинні проходити перевірку знань особливостей технологічного процесу, вимог безпеки праці, будови і безпечної експлуатації підйомно - транспортного обладнання та транспортних засобів, пожежної безпеки та виробничої санітарії відповідно до їх посадовими обов'язками.

Атестація цих осіб повинна проводитися комісією, яка має дозвіл на навчання та перевірку знань правил охорони праці за участю інспектора Держнаглядохоронпраці або комісією спеціалізованої організації, що має ліцензію Держнаглядохоронпраці на виконання цих робіт і відповідний дозвіл на навчання та перевірку знань правил охорони праці.

Відповідальність за організацію, своєчасність і якість навчання працівників охорони праці та безпечного ведення робіт вантажно-розвантажувальних робіт на філії покладається на директора філії і на працівника, призначеного відповідальним за безпечне виконання навантажувально-розвантажувальних робіт.

4.2. Розрахунок штучного освітлення виробничих приміщень

Обрано люмінесцентну лампу ЛБ 40

Люмінесцентні лампи — найрозповсюдженіше й економне джерело світла для створення розсіяного освітлення у приміщеннях нежитлових будинків: офісах, школах, навчальних і дослідницьких інститутах, лікарнях, магазинах, банках, підприємствах. З появою сучасних компактних люмінесцентних ламп, призначених для встановлення в звичайні патрони E27 або ж E14 замість ламп з ниткою розжарювання, вони стали завойовувати популярність і в побуті. Застосування електронних пускорегулюючих пристроїв (баластів) замість традиційних, електромагнітних, дозволяє ще більше поліпшити характеристики люмінесцентних ламп — позбутися від мерехтіння і гудіння, збільшити економічність, підвищити компактність та зручність.

Головними перевагами люмінесцентних ламп у порівнянні з лампами з ниткою розжарювання є висока світловіддача(люмінесцентна лампа у 23 Вт дає таку ж освітленість як 100 Вт лампа розжарювання) і тривалий термін служби (6000-20000 годин проти 1000 годин). Це дозволяє люмінесцентним лампам заощаджувати значні кошти, незважаючи на вищу початкову ціну.

Застосування люмінесцентних ламп особливо доцільне у випадках, коли висока освітленість потрібна в приміщенні тривалий час, оскільки вмикання для цих ламп є найнебезпечнішим режимом і постійні вмикання-вимикання сильно знижують термін їхньої служби. Найбільш розповсюдженим різновидом подібних джерел світла є ртутна люмінесцентна лампа. Вона є скляною трубкою (колбою), заповненою парами ртуті, з нанесеним на внутрішню поверхню шаром люмінофора. Розрахункове рівняння для свілового потоку в лм має вигляд:

де E_min – мінімальна нормована освітленість, лк (обирається в залежності від розряду зорової роботи: при постійному або періодичному перебуванні людей у приміщенні при загальному спостереженні за ходом виробничого процесу E_min=30лк, 50 лк або 75 лк); S_вант - вантажна площа товарного складу ТСК, що освітлюється, м²; Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення Z=Е_min/E_сер (для ламп розжарювання і ДРЛ – Z=1,15, для люмінесцентних – Z=1,1, дзеркальні і кварцові галогенні - Z=1,13 ); К_з - коефіцієнт запасу, що враховує запиленість світильників і старіння джерел світла в процесі експлуатації (K_з=1,2-2,0);η - коефіцієнт використання випромінюваними світильниками світлового потоку на розрахунковій площі (визначають за довідниковими даними залежно від типу світильника, коефіцієнтів відбиття підлоги, стін, стелі, індексу і приміщення):

де h – висота підвісу світильника над робочою поверхнею, м; А(В) – довжина (ширина) приміщення, м.

Індекс і враховується при точних розрахунках. Значення і округляється до найближчих табличних значень, а при і > 5 приймається і = 5

Таблиця 4.1 - Коефіцієнт використання світлового потоку  в залежності від індексу приміщення i

Індекс приміщення, i	Коефіцієнт використання світлового потоку, 
0,5	0.22
1	0.36
2	0.48
3	0.54
4	0.59
5	0.61

Визначають розрахункову висоту підвісу, м:

де Н – обрана висота складського приміщення, м; hрп – висота робочої поверхні над підлогою, м (приблизно 0,8 – 0,9 м).

По величині світлового потоку розраховують необхідну кількість ламп:

де Ф – світловий потік електролампи, що залежить від її потужності, типу світильника і напруги освітлювальної мережі (для люмінесцентних ламп ЛБ 40 ), лм.