3.7. Розрахунок показників використання складських приміщень

До показників використання складських приміщень відносять:

• коефіцієнт використання площі складу ();

• коефіцієнт використання об`єму складу ();

• навантаження на м² складських приміщень ();

• вантажонапруженість 1 м² площі складу ().

Коефіцієнт використання площі складу визначається відношенням площі складування () до загальної площі складу ():

Коефіцієнт використання об`єму складу визначається відношенням вантажного об`єму () до загального об`єму складу ():

де: - вантажний (корисний) об’єм, що визначається добутком вантажної площі на висоту складування (тобто висоту стелажів), м³:

- загальний об’єм складу, що визначається добутком загальної площі на основну висоту приміщення складу (.

Коефіцієнт використання об`єму складу:

Висота стелажу визначається добутком висоти ярусу стелажу () на кількість ярусів (), м:

Навантаження на1 м² площі складу визначається відношенням ємності складу () до загальної площі складу, т/м²:

Вантажонапруженість 1 м² площі складу визначається, т/м²:

де: - річний вантажообіг складу,т.

3.8. Визначення габаритів складу

Визначення габаритів складу виконується за умов заданої загальної площі, тобто:

де - довжина складу, м;- ширина складу, м;- площа складу, м² (в розрахунках до курсового проекту приймають, що ).

Орієнтовна довжина складу може бути визначена за формулою, м:

і округлюється в більшу сторону до величини кратній 6,0 м ().

Також довжину складського комплексу можна визначити, якщо відома ширина складу () та загальна площа складу ():

Довжина складу має бути більше або дорівнювати довжині фронту навантажувально-розвантажувальних робіт . і кратна 12,0 м (по типових проектах довжина складської будівлі складає 72, 144, 216 або 288 м).

Після визначення за формулою (3.30) або (3.31), довжину складу збільшують до найближчого значення з ряду оптимальної прийнятої в типових проектах довжини ( та знову розраховують площу складу за уточненими значеннями:

3.9. Визначення необхідної кількості підйомно-транспортного обладнання

Необхідна кількість підйомно-транспортних механізмів складів визначається за єдиною для всіх засобів механізації формулою:

де - обсяг робіт, що виконуються за допомогою підйомно-транспортного устаткування за визначений період часу, т; - коефіцієнт нерівномірності надходження вантажопотоку на склад; - експлуатаційна продуктивність підйомно-транспортного устаткування, т/год.;- кількість циклів протягом години;- коефіцієнт використання техніки за розрахунковий період часу (= 0,8…0,85).

Час циклу різних машин визначається по-різному з урахуванням особливостей машин, технології переробки вантажів і планування складського комплексу.

Середній час циклу електронавантажувача, хв.:

де - час захвату вантажу на початку циклу, хв. (приймають= 20,0 с – перевести в хвилини);,- середня висота підйому вилкового вантажозахвату навантажувача при прийманні вантажу на початку циклу та при встановленні в кінці циклу, м;- середня відстань транспортування вантажу в циклі, м;,- швидкість підйому вантажозахвату і руху електронавантажувача, м/хв. (приймають відповідно до технічних характеристик обраного електронавантажувача);- час встановлення вантажу наприкінці циклу, хв. (приймають= 15,0 с).

Середня відстань транспортування вантажу в циклі визначається за формулою, м:

де - максимальна та мінімальна відстань переміщення вантажу навантажувачем , м (встановлюється відповідно планування складу).

Аналогічно визначаються середні величини підйому вантажу та.

Годинна продуктивність ПТМ періодичної дії визначається, т/год:

де - номінальна вантажопідйомність механізму,т;- коефіцієнт використання вантажопідйомності механізму (визначається як відношення фактичного завантаження механізму до його номінальної вантажопідйомності);- тривалість одного робочого циклу роботи електронавантажувача, хв.

Кількість циклів протягом години розрахувати за формулою:

де - кількість хвилин в годині;- середній час виконання 1-го циклу,хв.

Необхідна кількість підйомно-транспортних механізмів, од.: