- •Міністерство освіти і науки україни
- •Розподіл лабораторних занять з курсу „Фізика”
- •Модуль 1. Механіка Лабораторна робота № 1 вивчення криволінійного руху
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань і вихідні дані для розрахунку похибок
- •Характеристики засобів вимірювання
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 2 визначення моменту інерції системи на прикладі маятника обербека
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань та вихідні дані для розрахунку похибок
- •Характеристики засобів вимірювання
- •Обчислення похибок прямих вимірювань
- •Обчислення похибки непрямого вимірювання
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 3 визначення коефіцієнта тертя кочення
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань і вихідні дані для розрахунку похибок
- •Коефіцієнти тертя кочення
- •Питання для самоперевірки
- •Модуль 2. Молекулярна фізика і термодинаміка. Електрика Лабораторна робота № 5 визначення відношення питомих теплоємностей газів методом адіабатичного розширення
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань та вихідні дані для розрахунку похибок
- •Обчислення похибки непрямого вимірювання
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 6 визначення коефіцієнта в’язкості рідини методом падаючої кульки
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Результати вимірювань та обчислень
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 7 дослідження електростатичного поля
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи
- •Питання для самоперевірки
- •Лабораторна робота № 8 електровимірювальні прилади. Вимірювання електричного струму
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Характеристики нешунтованих амперметрів
- •Результати вимірювань та розрахунки для еталонного і шунтованого амперметрів
- •Питання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури Основна література
- •Додаткова література
- •Додатки
- •Основні одиниці sі
- •Таблиця 2 Похідні одиниці sі, що мають спеціальні назви
- •Таблиця 3 Коефіцієнти Стьюдента
- •Характеристики мір
- •Характеристики приладів
- •Властивості натуральних логарифмів
- •Грецький алфавіт
Порядок виконання роботи
Перевірити роботу маятника Обербека, зробивши декілька пробних запусків установки. Звернути увагу на вільність обертання шківа та опускання тягарця масою m, а також на збалансованість маятника. При необхідності відрегулювати установку (можливо за допомогою лаборанта).
Вибрати певну довжину шляху h руху тягарця масою m, яка буде однаковою для всіх вимірювань.
Намотати нитку на шків так, щоб нижня частина тягарця знаходилась на рівні початку відліку шляху (висоти) руху тягарця. Відпустити тягарець масою m і одночасно увімкнути секундомір. Зробити 5 вимірювань. Записати в таблицю 1 значення tі.
Зняти всі чотири тягарці масою m1 і повторити експеримент для того ж самого шляху h. Результати вимірювання часу t' можна записати під таблицею 1.
Обчислити середні значення моментів інерції маятника з тягарцями <J> і маятника без тягарців <J'> за робочою формулою (5). Для моделі абсолютно твердого тіла, яка використовується для розгляду обертального руху тіла, при обчисленні моментів інерції використовується адитивність (незалежне складання) моментів інерції всіх матеріальних точок тіла або, таким чином, будь-яких його частин. Тому момент інерції маятника Обербека <J> дорівнює сумі моментів інерції маятника без тягарців <J'> і моментів інерції самих тягарців Jе: <J> = <J'> + Jе.
Звідки експериментальне значення моменту інерції чотирьох тягарців:
Jе = <J> – <J'>.
З іншого боку, якщо розглядати тягарці як матеріальні точки, то теоретичне значення їх моменту інерції:
Jт = 4m1R2,
де R – відстань від осі обертання до центру тяжіння тягарців масами m1.
Таблиця 1
Результати вимірювань та вихідні дані для розрахунку похибок
Номер досліду |
ti, с |
ti, c |
(ti)2, c2 |
1 |
|
|
|
2 |
|
|
|
3 |
|
|
|
4 |
|
|
|
5 |
|
|
|
–
|
<t>= |
– |
= |
h = ,
t'1= , t'2= , t'3= , t'4= , t'5= , <t'> =
m =
m1 =
r =
R =
Прийнята довірча ймовірність = 0.95,
коефіцієнт Стьюдента t0.95;5 = 2.8.
Таблиця 2
Характеристики засобів вимірювання
Кількість вимірю-вань |
Фізична величина, що вимірюється |
Засоби вимірювання |
Границя допустимої основної похибки приладу |
Границя похибки відліку |
1 |
Висота h |
Лінійка з ціною поділки 1см
|
h = |
vh = |
5 |
Час t
|
Секундомір |
t = |
vt = |
Обчислення похибок прямих вимірювань
Використовуючи дані з додатків, заповнити таблицю 2.
Обчислити випадкові відхилення від середнього значення <t>, їх квадрати і суму квадратів. Результати записати в таблицю 1.
Обчислити абсолютні та відносні похибки вимірювань величин h і t. Результати прямих вимірювань величин h і t записати в стандартній формі:
, ;
, .