ifon-history-nowedays-future

ІФОН В НАУКОВИХ, ОСВІТНІХ ТА МИСТЕЦЬКИХ ПРОЕКТАХ

ськібхаджани («Навадвіпа»), буддійський флейтист тощо. Студенти та гості фестивалю мали змогу відвідати виставку прикладного релігійного мистецтва і побачити християнські ікони, мусульманську ка- ліграфію-вишивку та розкішно оздоблений Коран, буддійські статуї та картини, скульптури,

фото відомих релігійних центрів, кулінарне мистецтво вайшнавської традиції, релігійне кіно, театральні постановки, майстер-класи з писанкарства тощо). У рамках фестивалю були організовані зустрічі в релігійнихцентрах:синагозі,лютеранськійкірсі,християнськомусоборі.СлухалилекціїІриниКлімової,НаталіїКасянчик,КатериниНовікової, Георгія Аїстова, Таріка Сархана про релігійне та сакральне мистецтво євреїв, християн, кришнаїтів, мусульман тощо.

Фестивалі релігійного мистецтва показали свою ефективність у подоланні відчуження та неприйняття релігії у студентському середовищі.Студентиперестаютьлякатисярелігійного,як«іншого»,архаїчного, і починають розуміти релігійні традиції як частину духовного і культурного життя України.

ПЕРШИЙ ХРИСТИЯНСЬКИЙ КНЯЗЬ

Інститут філософської освіти і науки та Інститут мистецтв НПУ імені М.П. Драгоманова у 2012-2013 навчальному році ініціювали проведення проекту «Перший християнський князь» – освітньо-му- зичного циклу, який присвячено до 1130-річчя пам’яті київського князя Аскольда.

Проект «Перший християнський князь» цікавий поєднанням лекційної частини (лектор

– магістрант релігієзнавства Сергій Савченко) та музичний супроводом (за участі камерно-

401

ІФОН В НАУКОВИХ, ОСВІТНІХ ТА МИСТЕЦЬКИХ ПРОЕКТАХ

го оркестру Інституту мистецтв НПУ імені М.П. Драгоманова та провідних творчих колективів і ведучих солістів).

Протягом нового навчального року Інститут філософської освіти і науки спільно з Інститутом мистецтв та церквою Святого Миколая на Аскольдовій могилі проводитимуть цикл зустрічей, які об’єднані ключовою постаттю давньоруської культури – князем Аскольдом. Захід спрямований на студентську молодь м. Києва, яка цікавиться історією, культурою, філософією та всіх охочих і спраглих до нових знань.

«Ми об’єднали зусилля двох потужних навчальних підрозділів Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова – Інституту мистецтв і Інституту філософської освіти і науки – створили якісно новий освітній проект. Роль князя Аскольд для нашої історії є великою, та в той же час мало досліджуваною. Лекції веде магістр релігієзнавства, який на професійному рівні займається розробкою відповідної наукової теми і тому ми зможемо згадати як відомі, так і дізнатись маловідомі сторінки давньоруської історії», – говорить директор Інституту філософської

освіти і науки професор Іван Дробот.

Ось деякі теми лекцій в рамках проекту: "Князь Аскольд: погляд крізь віки", "Диво у Влахерні", "Від Аскольда до Володимира", "Аскольд у літописних джерелах".

Проект відбувається за підтримки ректора університету академіка Віктора Андрущенка. Автори проекту – директор

Інституту філософської освіти і науки професор Іван Дробот та митрофорний протопресвітер отець Ігор Онишкевич. Куратор проекту

– культуролог та аспірант Сергій Русаков.

402

ІФОН В НАУКОВИХ, ОСВІТНІХ ТА МИСТЕЦЬКИХ ПРОЕКТАХ

СОЦІАЛЬНО-ВИХОВНА РОБОТА

Покоління двадцятирічних юнаків та дівчат на початку ХХІ століття (так зване покоління міленіалів) відрізняється від попередників,яківжемолодимистворювалисім’юіпочиналикар’єру.Сьогодні на долю молоді випадає найбільш нестабільна робота, а вечорами вони повертаються в квартиру, яку їм доводиться орендувати з сусідом. Проте студентська пора залишається основою для професійного і особистісного становлення.

У цей час відбуваються найбільш значущі події, які впливають на формування людських і професійних якостей.

Створений всередині нульових років ХХІ століття, з ініціативи ректора університету академіка В.П.Андрущенка, Інститут філософської освіти і науки покликаний був стати майданчиком модернізації змісту освіти, яка є найважливішою ланкою реалізації загальної мети виховання, визначену сучасним українським суспільством. Зважаючи на специфіку робо-

ти з сучасним поколінням, загальна орієнтація Інституту філософської освіти і науки починаючи з першого набору студентів у вересні 2005 року, спиралась на нову концепцію виховної роботи, в якій чільне місце займає погляд на освіту з огляну на її культуровідповідність. Засвоєння соціокультурних цінностей суспільства сучасним студентом пов’язано з нерозривною єдністю навчання і виховання, теорії і практики.

Сучасні студенти вирізняються мобільністю, бажанням творчих експериментів, плюралізмом у поглядах та переконаннях, усвідом-

403

ІФОН В НАУКОВИХ, ОСВІТНІХ ТА МИСТЕЦЬКИХ ПРОЕКТАХ

леністю себе як громадян нової України. Саме ці риси молоді найбільше виявились в університетському на- вчально-виховному просторі, коли до лав студентів були зараховані народжені внаслідок демографічного підйому кінця 80х-початку 90х років. Світогляд студента ХХІ століття одразу ж відобразився в потребі трансформації методів виховання в просторі вищої освіти.

Педагогічна традиція, яка переважає в освітніх установах, характеризується поблажливим ставленням до молоді, в якій вона сприймається в якості нащадка попередніх поколінь, але зазвичай вона не встигає охопити останні соціокультурні зміни. Через це виникає два підходи у роботі з молод-

дю. В одному переважає думка про зухвалість і ледачість міленіалів. Педагоги, які працюють у рамках другого підходу і враховують культурний зсув рубежу століть називають їх людьми майбутнього, які володіють творчим потенціалом. Саме на цей підхід спирається Інститут філософської освіти і науки у соціально-виховній роботі зі студентом.

Осмислення нових педагогічних реалій сприяло утвердженню ІФОН як навчального підрозділу, який спирається на нову парадигму філософії освіти. Поняття «виховання» в обмеженому педагогічному розумінні набуває нового значення – життєтворчості. Дослідники відзначають, що це нова модель освіти, яка передбачає відкритість життя студентів для колективної діяльності, в якій відбувається взаємодопомога і створення нового соціокультурного простору. Незва-

жаючи на велику чисельність нових підходів у вихованні студентської молоді, в ІФОНі вдалось підібрати той формат роботи, який сприяє найбільш вдалому розкриттю інтелектуальних і творчих можливостей студента в сучасних умовах вищої освіти.

Протягом десяти років со- ціально-виховним напрямом

404

ІФОН В НАУКОВИХ, ОСВІТНІХ ТА МИСТЕЦЬКИХ ПРОЕКТАХ

в Інституті філософської освіти і науки опікувались викладачі, які виявляли свої організаторські і творчі здібності в роботі з молоддю: 2005-2007 рр. – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та філософії історії Денисенко В.А., 2007-2008 р. – кандидат філософських наук, доцент кафедри соціальної філософії та філософії освіти Гайдич Н.М., 2008-2013 рр. – кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології Хромець В.Л. З осені 2013 р. заступником директора ІФОН із соціально-виховної роботи працює член Національної спілки журналістів України, кандидат філософських наук, старший викладач кафедри культурології Русаков С.С. Призначення на цю посаду випускника першого набору студентів-культурологів 2010 р., дала змогу укріпити традиції організаційної і соціально-ви- ховної роботи в Інституті філософської освіти і науки напрацьовані

цію, вироблену колегами, відкривають широкі можливості для матеріалізації ідей.

Об’єднання студентських зусиль в організації заходів, сприяють практичній реалізації знань здобутих під час лекційних і семінар-

405

ІФОН В НАУКОВИХ, ОСВІТНІХ ТА МИСТЕЦЬКИХ ПРОЕКТАХ

ських занять. Наприклад, проведення культурно-мистецького свята «Тиждень мистецтв» спирається на об’єднання студентів різних напрямів підготовки як в процесі підготовки заходу, так і під час його безпосередньоїреалізації.Філософищорокувигадуютьрізніконцепції свята (напр., «Простір для дискусій»), культурологи виступають кураторами заходу, дизайнери розробляють афіші, логотипи тощо.

Такий підхід вдало проявив себе в музично-освітньому циклі «Перший християнський князь», який було організовано спільно з Інститутом мистецтв НПУ імені М.П. Драгоманова в Церкві Святого Миколая на Аскольдовій могилі. Тодішній магістрант релігієзнавства Сергій Савченко виступив в якості лектора, дизайнери розробили афішу, яка була поширена серед всіх провідних вишів Києва, культурологи писали рецензії на захід. Цікаво, що цей захід став одним із визначальним для поширення серед широких кіл історичної правди про князя Аскольда і сприяв у 2013 р. його канонізації.

Яскравоюілюстрацієюефективностітакогопідходуєгазета«Глобус», яка має безперервну історію видання з 2005-го року. Для студентів Інституту вона є творчою платформою для апробації своїх ідей. Тексти, які були опубліковані в газеті мали проводження в різних видавничих проектах

–«Щоденник»,«Дивовижність», «Живий літопис».

Організаційна і соціаль- но-виховна робота зі студентом виявляється у щоденній роботі кураторів академічних груп, які сприяють навчальній, науковій і творчій діяльності студентів; відповідальних за профорієнта-

ційну роботу на кафедрах; в систематичній реалізації викладачами заходів, які охоплюють різні напрями виховної роботи; сприянні у створенні необхідних умов для проживання в гуртожитку; ефективному функціонуванні Студентської ради і профбюро студентів та аспірантів; виданні студентської газети «Глобус»; наповненню контентом інститутського сайту і груп в соціальних мережах тощо.

СучаснийформатвиховнихзаходіввІФОНпо-новомуактуалізує її традиційні напрями: екологічний (толока на території Національного культурно-художнього і музейного комплексу «Мистецький Арсенал», толока на території київського велотреку, висадження калини біля гуманітарного корпусу НПУ на честь дев’ятиріччя ІФОН), громадянсько-патріотичний (покладання квітів пам’ятнику

406

ІФОН В НАУКОВИХ, ОСВІТНІХ ТА МИСТЕЦЬКИХ ПРОЕКТАХ

Небесній Сотні у вигляді козацького хреста на території університету, вшанування пам’яті Тараса Шевченка – «Вечірній Кобзар», регулярніекскурсіїісторичноючастиноюстолиці),трудовий(заснування і проведення ярмарки роботодавців «День кар’єри НПУ»), ху- дожньо-естетичний («Тиждень мистецтв», «Фестиваль релігійного мистецтва», виставки студентів-дизайнерів у галереї Наукової бібліотеки НПУ), формування здорового способу життя (відеоролики про важливість здоров’я) тощо.

У рамках виховної роботи Інститут філософської освіти і науки співпрацює з університетськими підрозділами: Відділом виховної роботи (Ігнатовська Н.О.), Центром культури і мистецтв (Савченко І.В.),Відділомпрофесійно-кар’єрноїорієнтаціїтапрацевлаштування (Казакевич О.М.), а також з Всеукраїнським громадсько-політичним тижневиком «Освіта» (головний редактор О.С. Коноваленко).

СТУДЕНТСЬКЕ

ПРОФБЮРО

Першим головою профбюро Інституту філософської освіти і науки був Ігор Рибкін (2005-2007 рр.). Саме тоді відбулося відокремлення Інституту від тогочасного со- ціально-гуманітарного факультету (наразі Інститут політології та права). Ігор зосередився на налагодженні профспілкової роботи у новоствореному філософсько-мистець- кому колективі.

Призначення голови відбулося за результатами виборів на загальних зборах інституту. Тоді принципових нововведень у роботу профспілки впроваджено не було, однак вона набула перших ознак системності: першокурсники були поставлені на профспілковий облік, декілька разів на рік

проходили збори профоргів, студенти почали отримувати пільгові проїзні квитки та матеріальну допомогу. У зв`язку з невеликою кількістю освітян в інституті, проблема поселення в гуртожиток не стояла так гостро, як це є зараз. Найбільшою проблемою того періоду була організація соціально-правового захисту членів профспілки, формальністьїїдіяльностітанедостатняпоінформованістьстудентів

407

ІФОН В НАУКОВИХ, ОСВІТНІХ ТА МИСТЕЦЬКИХ ПРОЕКТАХ

щодо суті та призначення профкому.

З 2007 по 2009 рр. про-

фбюроочолювавАнтонДробович. Вибори нового голови осередку пройшли згідно чинного профспілкового статуту. До цього моменту розбудова осередку самоврядування завершилася.

Завдяки напрацюванням Ігоря Рибкіна, діючому профбюро вдалося легко налаго-

дити ефективну співпрацю з дирекцією інституту на партнерських та демократичних засадах. Завдяки довірі та допомозі директора ІФОН І.І.Дробота,якиймаєбагаторічнийдосвідуніверситетськоїроботи,і, зокрема, організації органів студентського самоврядування, вдалося створити самостійну та ефективну профспілкову організацію.

Робота другого складу профбюро характеризувалася не тільки статутними обов`язками, але й максимальним сприянням ефективному навчанню і вихованню в університеті. Головним завданням було створення здорового соціального мікроклімату, вільного та цікавого середовища, в якому студенти могли б і навчатися, і цікавого проводитичас.Міцнийідружнійколектив,щооб’єднанийспільними традиціями, цілями і прагненнями, став ідеологією ідеології Антона Дробовича та команди. Разом із тим, у своїй роботі Профбюро завжди зважало на голос і думку маргінальних осередків, поважаючи їх консервативні позиції.

Зтретьогопоп`ятийрікіснуванняІнститутуфілософськоїосвітиі науки проводилась систематизація та посиленням позицій профспілкової організації. Вона отримала повноцінне представництво в керівних органах – вчених радах. Було посилено роботу зі студентами над їх розумінням діяльності та можливостей ППОС. Посада профорга групи отримала реальне наповнення, оскільки він отримав у реальну можливість допомагати своїм колегам у захисті їх соціальних прав – головним чином завдяки впливу на діяльність профбюро в розподілі матеріальних засобів, організації поселення та відпочинку.

Завдяки запровадженню регулярної звітності та робочої документації, вдалося зробити концепт показників роботи за період з 2007 по 2009 рік. Серед заслуг варто відзначити: чисельність членів профбюро за звітний період зросла з 15 до 28 осіб, що включало заступників голови та секретаря; станом на 1 липня 2009 року 97%

408

ІФОН В НАУКОВИХ, ОСВІТНІХ ТА МИСТЕЦЬКИХ ПРОЕКТАХ

студентів ІФОНу були членами первинної профспілкової організації НПУ імені М.П. Драгоманова; були розроблені власні і більш зручні в роботі відомості з обліку коштів для замовлення проїзних квитків, запроваджено унікальний комплекс документів для організації поселення (протоколи, інструкції, рейтингові списки тощо), а також внутрішня інформаційна система даних членів Профбюро; з жовтня 2008 року було отримано представництво у стипендіальній комісії Благодійного фонду Михайла Драгоманова (за час роботи у цій комісії п’ятеро студентів Інституту отримали стипендії фонду); вдалося запровадити порядок формального супроводу для подання освітян на отримання всіх видів стипендій, на які можуть претендувати члени профспілки (десять студентів удостоїлись іменних стипендій та премій, в тому числі ректорських, президентських, стипендій імені почесних професорів); за літні та зимові рекреаційний періоди студентам ІФОНу було видано надано 40 пільгових путівок; у січні 2008 року, в розпал процесу подорожчання проїзду у міському транспорті, Профбюро не тільки активно відстоювало інтереси своїх членів на засіданнях та нарадах з представниками міської влади, але й подало офіційний лист до голови київських профспілок із конкретними пропозиціями щодо здешевлення проїзду; за ініціативою Профбюро та за сприяння Студентської Ради Інституту було розпочато проведення новорічного балу-маскараду у 2007 році, для якого протягом трьох років вдавалося отримувати профспілкове фінансування; були налагоджені процедури оформлення та надання студентам Інституту, що мають дітей, солодких подарунків; методичне забезпечення з питань поселення було систематизовано і передано до Профкому університету для поширення досвіду Інституту серед інших університетських підрозділів (наразі розробки Інституту філософської освіти і науки широко використовуються в інших драгоманівських інститутах); протягом трьох років роботи Профбюро брало участь у дев’яти школах профактиву, що були організовані Профкомом університету, на яких пройшли підготовку 12 членів профспілки; в 2007 – 2009 роках в гуртожитку №5, де проживають студенти Інституту, було здійснено 19 кураторських візитів членами Профбюро, в середньому двічі протягом року, Голова профбюро беруть участь у дисциплінарних засіданнях Студентської ради гуртожитку. Протягом звітного періоду Профбюро Інституту активно сприяло проведенню наукових заходів, направленню студентів у відрядження, поселенню гостей та проведенню культурно-мистецьких подій (підтримка команди КВК, концертні програми, мистецькі проекти).

Найбільшим питанням періоду другого складу Профбюро була проблема організації поселення студентів, оскільки університет

409

ІФОН В НАУКОВИХ, ОСВІТНІХ ТА МИСТЕЦЬКИХ ПРОЕКТАХ

принципи відкритості організації, оскільки налагоджувалася тісна співпраця зі Студентською радою Інституту, Студентською радою гуртожитку, Науковим товариством студентів і аспірантів, інститутською та університетською газетами, Вченою Радою, Дирекцією Інституту, Ректоратом та профспілкою міста. Результатом цього стала низка культурно-масових заходів.

Значним внеском Профбюро третього складу було залучення

410