Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

ifon-history-nowedays-future

.pdf
Скачиваний:
86
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
41.18 Mб
Скачать

НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС: ТРАДИЦІЇ ТА ІННОВАЦІЇ

стему практичної підготовки, що дозволяє ефективно управляти організацією навчального процесу у цілому. Для усіх напрямів та спеціальностей інституту проводяться навчальні практики: у ІІ семестрі

ознайомча за фахом (3 тижні); у ІІІ семестрі – культурологічна (4 тижні);уVсеместрі–заспеціалізаціями(2тижні)тавиробничіпрак- тики:уVІсеместрі–зафахом(2тижні),уVІІІсеместрі–педагогічна у середніх закладах освіти (6 тижнів) та у IX – педагогічна у ВНЗ (6 тижнів).

Разом з тим, залежно від напрямку підготовки чи спеціальності

«Філософія», «Культурологія», «Дизайн» – кожен з видів практик, чи то навчальна, чи – виробнича, має свою специфіку та форми проведення.

Для студентів напряму підготовки «Філософія» є дуже важливим, особливо в часи перенасичення інтернет-джерелами, вже з першого курсу залучати студентів до ґрунтовної бібліотечної роботи. По-пер- ше, у виховному плані: першокурсник чітко орієнтований на те, як слід працювати з джерелами у підготовці до занять, відповідно розвиваються навички якісної роботи з інтернет-ресурсами. По-друге, занурення в конкретну проблематику і самостійне опрацювання першоджерел, особливо архівних матеріалів для подальшої їх навчальної (курсові, проектні роботи дослідницького типу) та наукової роботи.

Тому, мета ознайомчої практики полягає в ознайомленні з організацією роботи найбільших бібліотек України (НБУ імені В.І. Вернадського, Національна парламентська бібліотека України та Національна історична бібліотека України), а також, звісно, з Науковою бібліотекою НПУ імені М.П. Драгоманова. Результатом є формування у студентів основ читацької та інформаційної культури, вироблення у них навичок здійснення пошуку, оцінки і використання інформації з

метою самореалізації в інформаційному суспільстві. Надалі студенти ІФОН стають не тільки постійними читачами бібліотек, а й беруть активну участь у різноманітних заходах, які проводяться на їх базах

конференціях, дискусіях, круглих столах, пізнавальних і виховних акціях, таких, як «Ніч у бібліотеці» (НПУ імені М.П. Драгоманова).

Метанавчальноїознайомчоїпрактикинапрямупідготовки«Куль-

361

ПОЛІТИКА У СФЕРІ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦЯ

турологія» полягає в ознайомленні з різними типами музеїв, особливостями їх експозицій, специфікою відвідувачів і підготовкою екскурсій. Базами проходження є: музеї, арт -центри, художні галереї міста Києва, вибрані з точки зору типології: історичні, художні, природничі, меморіальні, приватні тощо.

Важливу роль відіграє співпраця з Фондом сприяння розвитку мистецтва та Центром Практичної філософії.

Ознайомча (етнографічна) практика напряму підготовки «Дизайн» є органічним продовженням процесу академічного навчання живопису та рисунку, вивчення однієї з фундаментальних дисциплін – «Проектування», збиранням натурного матеріалу для творчих робіт, курсового проектування, передбачає творче розкриття фундаментальних тем аудиторного вивчення і формує творчу індивідуальність та оригінальність дизайнера: самостійне визначення постановки, методичних завдань до неї, послідовності виконання та рівня завершеності, колірні і просторові уявлення та уяву, а також обра- зно-аналітичне мислення. Вже кілька років поспіль базою практики виступає Переяслав-Хмельницький національний етнографічний заповідник „Переяслав” у м. Переяслав-Хмельницькому.

На ІІ курсі важливим є проведення навчальної культурологічної практики, що за рішенням ректора стала складовою навчальних планів усіх напрямів підготовки бакалаврату студентів університету, у тому числі й у ІФОН, та забезпечується професорсько-викладацьким складом кафедр етики та естетики і культурології. Організація цього виду пратики продемонструвала зацікавлення студентів у практичному вивченні культурно-історичної спадщини м. Києва та України. Культурологічна практика дає можливість студентам буквально поринати у нові віяння світової культури, адже сучасне мистецтво функціонує головним чином в партикулярних формах конкретних

362

НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС: ТРАДИЦІЇ ТА ІННОВАЦІЇ

арт-практик: культурних проектів, фестивальних рухів, «сейшенів», перформансів, − що відбуваються на базі надзвичайно своєрідних топосів творчості (арт-галереї, квартири-студії, міні-театри, фестивальні майданчики, арт-кафе, рок-клуби). Подібні осередки виступають креативними просторами, де поруч зі становленням особистості педагога одночасно відбуваються взаємопов’язані процеси імпровізаційної мистець-

кої діяльності, спілкування, обміну думками, творчі діалоги, що так відповідають запитам сучасного студентсва.

ВізитівкоюІФОНупорівняннізіншимиВНЗУкраїни,дездійснюється підготовка філософів, культурологів, релігієзнавців, дизайнерів, є можливість обрання студентами спеціалізацій, що складають в цілому 36 кредитів навчального плану бакалаврату та 3 кредити їх практичної підготовки. Зокрема, студенти напряму «Філософія» проходять навчальну практику за спеціалізаціями «Релігієзнавство» (центри соціологічних досліджнь релігії), «Практична психологія» (школи, ліцеї, гімназії), «Суспільствознавство» (державні установи місцевого самоврядування, Всеукраїнська Спілка Викладачів суспільних дисциплін і громадянської освіти). Спеціалізації «Теорія та історія культури» та «Менеджмент культурних проектів» напряму «Культурологія» зорієнтовні на здійснення студентами прикладної культурно-просвітницької менеджерської діяльності з організації арт-практик та культурних проектів. Напрям підготовки «Дизайн» дозволяє студентам виявити свої здібності у здійсненні розробок, проектуваннірізноманітнихоб’єктівінтер’єру(житловасфера,службові приміщення, приміщення соціально-культурної сфери, готель- но-ресторанного господарства, виставкові зали, елементи фірмової символіки), або розробці індивідуальних виробів та масових колекцій одягу (колекції прет-а-порте, прет-а-порте-де-люкс, від-кутюр, авангардних колекцій, театрального та історичного костюма), обираючи спеціалізації «Дизайн інтер’єру» або «Дизайн одягу».

Важливою компонентною складовою практичної підготовки студентів ІФОН усіх напрямів та спеціальностей є виробнича педагогічна практика тривалістю по 6 тижнів на ОКР «бакалавр» та ОКР «спеціаліст»,«магістр».Проходженняпедагогічноїпрактикилогічно завершується вивченням студентами психолого-педагогічного бло-

363

ПОЛІТИКА У СФЕРІ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦЯ

кудисциплінідозволяєприсвоювативипускникамкваліфікаціювчителя (бакалаврат) або викладача (магістр, спеціаліст).

Основною метою педагогічної практики, яка для університету є остаточною апробацією набутих студентами фахових теоретичних знань та інтеграцією педагогічної освіти, науки і передових здобутків практичної діяльності кращих вітчизняних вчителів і вихователів. Вона передбачає формування вмінь і навичок підготовки та проведення навчальних занять і використання інноваційних технологій навчання; розвиток умінь і навичок планування педагогічної діяльності, успішного вирішування дидактичних і

виховних завдань в учнівському колективі; навчання студентів виконанню функцій класних керівників, вміння працювати з батьківським активом шкіл та проводити індивідуально-виховну роботу з учнями; ознайомлення студентів із принципами організації, управління і нормативним забезпеченням шкільної освіти; сприяння подальшому розвиткові й поглибленню у студентів любові до обраного фаху, прагнення до вдосконалення своїх педагогічних знань з метою їх творчого застосування під час роботи в школі.

Базами педагогічної практики з одного боку виступають заклади, з якими університет та інститут має відповідні угоди про співпрацю у напрямку практичної підготовки: мережа шкіл, ліцеїв, коледжів, училищ, інститутів, університетів. Уже традиційними базами практик є Гімназія № 48; медична гімназія № 33; спеціалізовані школи №№ 49, 91, 149; середні загальноосвітні школи №№ 1, 25, 27, 44, 85, 175, 306; школа мистецтв № 5; Економіко-правовий технікум при МАУП; Коледж інформаційних технологій та землевпорядкування Національного авіаційного університету, КНУ імені Тараса Шевченка, НМУ імені О.О. Богомольця, тощо.

У цілому, розглядаючи практичну підготовку студентів, як невід’ємну складову навчання, Інститут філософської освіти і науки має на меті забезпечити здобуття студентами не

364

НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС: ТРАДИЦІЇ ТА ІННОВАЦІЇ

тільки системи якісних знань, світоглядних і громадських якостей, але й умінь і професійних навичок з урахуванням перспектив розвитку суспільства, освіти і науки, техніки, технологій, культури та мистецтва.

Особлива увагу приділяється пошуку ефективних шляхів поєднання навчальної і практично-виховної роботи як основи формування особистості майбутнього фахівця, що зумовило створення в Інституті філософської освіти і науки абсолютно нових системних інноваційних технологій навчально-виховного процесу. Зокрема, це проведення тижнів мистецтв та фестивалі релігійного мистецтва, проведення яких стало в Інституті традицією та давно вийшло за його межі. Участь студентів у таких заходах вважається формою проведення навчальних занять і має просвітницьке та наукове спрямування. Отже, кожен черговий захід – це свято для студентів інституту та університету, залучення молоді до різних видів сучасного мистецтва. У цей період студенти мають можливість спілкуватися з відомими і цікави-

ми представниками національної і зарубіжної культури. Фестиваль ставить за мету презентувати мистецькі виміри релігій, поширених на теренах України, надати студентам різних спеціальностей уявлення про релігії, не тільки як про теоретико-філософські системи та ідеології, але й як про живі культурні комплекси з багатим культурним матеріалом: творами образотворчого мистецтва, театральними виставами та кінострічками, музичними та хоровими виступами.

Цікавим проектом стала волентерська робота студентів ІФОН на базі Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький Арсенал». Тільки за останні роки студенти виявили бажання і були задіяні до організації таких проетів як «SparkLab»

освітній проект, який відвідало кілька тисяч українських школя-

рів;«КнижковийАрсенал»(2013-2015рр.)та«FineArtUkraine2013»

найбільші літературно-мистецькі події у м.Києві. Знаковим став проект «Великий скульптурний салон 2012», де студенти ІФОН напряму підготовки «Дизайн» мали змогу асистувати у монтажі та демонстраціїмасштабних робітвідомомубританському митцю Цадоку Бен-Девіду. Окрім цього, студенти-дизайнери є учасниками щорічних міжнародних виставок «Київ-Білд» в рамках конкурсу-презента- ції фахівців з дизайну. Слід також підкреслити, що кращих студентів,

365

ПОЛІТИКА У СФЕРІ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦЯ

яківиявилипрофесійністьівідповідальністьуроботі,запрошуютьна постійне місце роботи з гідною оплатою праці.

Таким чином, поруч зі становленням особистості педагога, одночасно відбуваються взаємопов’язані процеси імпровізаційної мистецької діяльності, спілкування, обміну думками, творчих діалогів, що відповідає запитам сучасного студентства та сприяє формуванню його практичних компетенцій.

Інститутом філософської освіти і науки здійснюється тісна співпраця з НАН України, НАПН України, МАН. Зокрема, кафедри філософії та культурології мають спільні проекти з Інститутом філософії імені Г.С. Сковороди НАН України. У процесі навчання студенти проходять виробничу професійну практику, вивчаючи напрями діяльності відділів Інституту.

Щороку вступну лекцію практики студентам-філософам проводить особисто директор Інституту, український філософ Мирослав Попович. Випускники ІФОН мають можливість навчатися в аспірантурі Інституту. Результати фундаментальних досліджень провідних науковців-філософів проходять апробацію в межах циклів лекцій в ІФОН. Працівники Інституту д. філос. н., професори Хамітов Н.В. та Любивий Я.В. є сумісниками кафедри філософської антропології ІФОН. Член кафедри д. філос. н., проф. Н.В. Хамітов є керівником постійно діючого семінару в Інститут філософії імені Г.С. Сковороди „Філософія. Екзистенція. Комунікація”, автором і ведучим щотижневої програми „Філософські діалоги” (дві години у прямому ефірі Радіо-Ера FM)

та програми „Свобода думки” (КГРТРК). Кафедра історії та філософії історії співпрацює з Інститутом історії НАН України у проведенні спільних конференцій, круглих столів, семінарів, рецензуванні та виданні книг та ін.

Академіком НАПН та член-кореспон- дентом НАН України є ректор та завідувач кафедри соціальної філософії та філософії освітиАндрущенкоВікторПетрович,який безпосередньо здійснює координацію роботи університету з НАПН та НАН України через спільне проведення та участь у

366

НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС: ТРАДИЦІЇ ТА ІННОВАЦІЇ

наукових конференціях, засіданнях НАПН з проблем становлення та розвитку філософії освіти в Україні. Академік Андрущенко В.П. бере активну участь у засіданнях обох Академій, доповідає на засіданнях кафедри про проблеми, які обговорюються та розв’язуються науковцями України.

Гордістю для ІФОН є згода Президента НАПН України, академіка Кременя Василя Григоровича та академіка Толстоухова Анатолія Володимировича читати студентам авторські лекції, проводити позааудиторні тематичні зустрічі з освітньої та мистецької проблематик та очолювати державні екзаменаційні комісії в ІФОН з напрямів підготовкитаспеціальностей«Філософія»і«Культурологія».Ущорічних звітахпросвоюроботупровіднінауковцівідзначаютьвисокийрівень знань студентів, сформованість у них практичних компетентностей і готовність до особистісного, професійного та суспільного життя загалом.

Кафедра психології також постійно співпрацює з НАПН України через участь у наукових конференціях, засіданнях НАПН. Постійні зв’язки кафедри слід відзначити з Інститутом психології Г.С. Костюка НАПН України: директор інституту – дійсний член НАПН, доктор психологічних наук, професор, С.Д. Максименко; заступник директора – дійсний член НАПН України, доктор психологічних наук, професор Н.В. Чепелєва; член-кореспондент НАПН України, доктор психологічних наук, професор М.Л. Смульсон працюють на кафедрі за сумісництвом, читають провідні курси, керують аспірантами, докторантами. Члени кафедри беруть активну участь у наукових конференціях Інституту психології імені Г.С. Костюка, є спільні публікації з Інститутом психології.

Кафедра дизайну та реклами постійно співпрацює з Київським Національним Інститутом культури, з Державною академією керівних кадрів культури і мистецтв.

Важливу увагу керівництво університету та інституту приділяє співпраці з МАН України. Багаторічні вдало реалізовані спільні проекти продемонстрували необхідність такої роботи, тому між МАН та ІФОН було укладено офіційний договр про спільну діяльність (№ 01/12-13 від 03 вересня 2012 р.). Відтоді розпочалися вже не ситуативні, а чітко сплановані заходи залучення якогомога більшої ауди-

367

ПОЛІТИКА У СФЕРІ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦЯ

торії молоді до наукової роботи. Відбулося ряд спільних подій. Зокрема, к .філос. н., доц. Адаменко Н.Б. та к. філос. н., доц. Кравченко Ю.М. були запрошені до виступу на Пленарному засіданні всеукраїнської конференції для керівників відділень МАН України (грудень, 2012 р). З квітня 2012 р. відбуваються заключні всеукраїнські етапи конкурсу робіт з секцій «Філософяі», «Релігієзнавство, теологія та історія релігії», де к. філос. н., Хромець В.Л., д. філос. н., проф. Чорноморець Ю.П., к. філос. н., Брильов Д.В., к. філос. н., доц. Облова Л.А. є членами конкурсної комісії. У 2015 р. д. філос. н., проф. Крилова С.А., к. філос. н. доц. Глушто Т.П. та к. філос. н., доц. Адаменко Н.Б. були членами журі київського етапу конкурсу, що проходив на базі Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України. К. філос. н., доц. Хромець В.Л. є керівником гуртка з релігієзнавства Київського відділення МАН.

01-11 червня 2013 р. відбулася літня школа МАН України, організована на базі ІФОН з релігієзнавства, теології, історії релігії. У межах школи проходила Творча лабораторія «Філософія для дітей». 11 червня 2013 року в залі Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова відбулося урочисте закриття Всеукраїнської літньої профільної школи теології, релігієзнавства та історії релігії Малої академії

наук України. Одинадцять днів юні дослідники з усієї України разом із досвідченими викладачами-релігієзнавцями і методистами МАН розглядали різні концепції релігії, вивчали її структуру та роль у житті суспільства, обговорювали особливості світових релігій і конфесій християнства. Перші дев’ять днів учасники літньої школи провели в місті Лубни на Полтавщині на спортивно-оздоровчій базі «Сула». Інтерактивні бесіди і лекції, практичні заняття і творчі лабораторії, які фахово проводили викладачі Інституту філософської освіти і науки Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, кандидати філософських наук Віталій Хромець, Надія Адаменко, Юлія Кравченко і Юлія Корнійчук, викл. Вікторія Василенко та Генадій Целковський, очікували обдаровану молодь у рамках насиченої програми школи. Багато запитань зацікавлені учні ставили і екскурсоводам під час науково-пізнавальних екскурсій до Мгарського Спасо-Преображенського монастиря, історичних та

368

НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС: ТРАДИЦІЇ ТА ІННОВАЦІЇ

сакральних місць Лубенщини.

Новим етапом у співпраці з МАН стала спільна підготовка та видання навчальної літератури для дітей-манівців. Так, д. філос. н., професор кафедри культурології Чорноморець Ю.П. є співавтором навчального посібника з теології (Теологія: навчальний посібник. / Т.Левченко, Г.Христокін, Ю.Чорноморець; відп. за випуск О.Лісовий, С.Лихота]. – К.: НЦ “Мала академія наук України”, 2015. – 229 с.), а к. філос. н., доцент кафедри культурології Брильов Д.В. – з релігієзнавства (Релігієзнавство: навч. посіб. / [наук. ред. Д.В. Брильов; відп. за вип. О.В. Лісовий, С.О. Ліхота]. – К.: НЦ “Мала академія наук України”, 2015. – 302 с.). На завершальній стадії знаходиться розробка навчальних матеріалів з філософії.

Цінним, постійно діючим фактором у на- вчально-виховному процесі є залучення і участь у роботі зі студентами провідних вітчизняних і зарубіжних вчених. Тільки за останній час перед студентами через різні форми виступили Академіки НАН України, доктори

філософських наук, професори В.Г. Кремінь, І.А. Зязюн, М.В. Попович, А.П. Забіяко, д. філос. н., професор кафедри релігієзнавства Амурського державного університету (Росія); Бенно Хюбнер, доктор філософії, професор Сорбонського університету (Іспанія); Айлін Баркер, доктор філософії, фахівець у галузі дослідження нетрадиційних релігійних організацій (Великобританія); І.Б. Клімова – співробітник Інституту іудаїки та релігійно-освітнього центру «Мідраша Ционіт» (Україна); А.А. Чиракадзе, д. фіз.-мат. н., професор, фахівець з питань історії церкви (Грузія); Генрік Гоффманн, габілітований доктор релігієзнавства, професор Інституту релігієзнавства Ягелонського університету (Польща); О.Ю. Захарова, д. іст. н., професор Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова (Росія); архієпископ Іван Юркович, нунцій Апостольський, титулярний Архієпископ Корбавський (Ватикан); Гунтер Венц, доктор філософії, професор євангелічно-теологічного факультету Мюнхенського університету (ФРН); архієпископ-митрополит Мичислав Мокшицький, голова Конфесії римсько-католицьких єпископів України; Олексій Васильєв, к. іст. н., керівник центру «Культура, пам’ять, комунікація» Російського інституту культурології; Олексій Шульгін, піонер

369

ПОЛІТИКА У СФЕРІ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦЯ

net.art’у, лектор Московської школи фотографії і мультимедіа іменіРадченко(Росія);Джинван Парк, професор Кйонсальського національного університету (Південна Корея); Дмитро Булатов, мистецтвознавець, куратор Державного центру сучасного мистецтва (Калінінградський філіал); Дженні Берглунд, доцент, голова департаменту

релігієзнавства університету Зьодерторн, (Данія); Тім Йенсен, доцент Південно-Датського університету, генеральний секретар Міжнародної асоціації історії релігії (Данія); Хосе Казанова, професор Джорджтаунського університету (США), Донна Берк, асоційований тренер вчителів програми «Філософія для дітей» Монтклерського університету (США) та багато інших.

У підсумку маємо констатувати, що успіхи 10-річного розвитку організації навчання в ІФОН не стали б можливими без управлінського розуміння провідної ролі якості навчального процесу. Для команди профе- сорсько-викладацького складу ІФОН визначальними завжди були особистісні якості викладача і студента: стиль педагогічного мислення, емоційно-во-

льова сторона особистості, морально-духовне здоров’я, сприйняття інноваційних процесів в освіті як необхідної умови в досягненні позитивних результатів у професійній діяльності.

370

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]