21. Гостра серцева недостатність як ускладнення хвороб, її проявів, основні ознаки. Пмдд.

Під гострою серцевою недостатністю (ГСН) розуміють раптовий розвиток патологічного стану серця, при якому недостатньо забезпечується кровопостачання організму хворого без допомоги компенсаторних механізмів.

Розрізняють гостру лівошлуночкову та правошлуночкову недостатність. Такий поділ умовний, тому що при декомпенсації одного шлуночка порушується функція іншого.

Етіологія. Всі причини виникнення ГСН можна поділити на дві групи:

• захворювання серця (вроджені та набуті вади серця, фіброеластоз міокарда, міокардити, перикардити, обмінні кардіопатії, міокардіодистрофія, пухлини серця тощо);

• екстракардіальні (захворювання легенів, печінки, нирок, органів кровотворення та інші хвороби, які викликають ураження або перевантаження міокарда).

Також до основних захворювань і станів, що сприяють розвитку ГСН, можна віднести:

• Гостре зниження скорочувальної здатності міокарду через його пошкодження або "оглушення" (гострий інфаркт міокарду, ішемія міокарду, міокардит, операція на серці, наслідки використання штучного кровообігу, важка травма головного мозку, токсичні дії на міокард та ін.).

• Наростання проявів (декомпенсація) хронічної серцевої недостатності.

• Порушення цілісності клапанів або камер серця; тампонада серця.

• Виражена гіпертрофія міокарду (особливо з наявністю субаортального стенозу).

• Гіпертонічний криз.

• Підвищення тиску в малому колі кровообігу (тромбоемболія легеневої артерії, гострі захворювання легких та ін.).

• Тахі- чи брадіаритмії

Ознаки: раптовий біль у ділянці серця, головний біль, серцебиття….

ПМДД. ГСН вимагає невідкладної допомоги. Розстебнути комір. Забезпечити хворому вільний доступ повітря. Заспокоїти. Діти валідол чи спазмолітики. Терміново викликати швидку.

22. Поняття про гостру судинну недостатність. Непритомність, причини, ознаки. Пмдд при непритомності.

Гостра судинна недостатність, або Колапс — загрозливий для життя людини стан, що характеризується падінням кров'яного тиску та погіршенням кровопостачання життєво важливих органів. Проявляється різкою слабкістью, загостреними рисами обличчя, блідістю, похолоданням кінцівок. Виникає при інфекційних хворобах, отруєннях, великій крововтраті, передозуванні та ін.

Проявляється у формі непритомності, колапса та шока.

Патогенез. Гостра судинна недостатність (ГСН) розвивається у випадках виникнення вираженої невідповідності між ємністю судинного русла та об'ємом циркулюючої крові. Одним з провідних факторів, що зумовлюють ГСН, є зменшення ОЦК (ангідремія придегідратації найрізноманітнішого походження).

При гіповолемії різко зменшується наповнення кров'ю порожнин серця та аорти, падає систолічний об'єм серця та на цій основі спрацьовує захисний нервово-рефлекторний механізм у вигляді спазму артеріол та послаблення капілярного кровообігу (перш за все у м'язах, шкірі, внутрішніх органах). Це перша фаза шоку. У подальшому, при відсутності ефекту від такої захисної реакції, відбувається рефлекторне розширення артеріол та периферійна опірність току крові зменшується.

Значне наповнення кров'ю периферійний судин може посилитися парезом периферійних артеріол на грунті ураження вазомоторного центру токсинами бактеріального та іншого походження, токсичним ураженням судинних мембран та збільшенням їхньої проникності. В результаті порушення периферійної гемодинаміки страждає функція внутрішніх органів, діяльність ЦНС, погіршуються окисно-відновні процеси та обмін речовин, виникають гіпоксемія та гіпоксія, азотемія та ацидоз. У таких умовах пригнічується функція наднирників, на цьому грунті падає тонус симпатичної нервової системи, погіршується периферійна гемодинаміка внаслідок додаткових вазодилатуючих неврогенних впливів.

Легка форма ГСН може розвиватися як наслідок гострого рефлекторного парезу судинного тонусу з тимчасовою анемією мозку та короткочасною втратою свідомості.

Непритомність. Спостерігається у практично здорових людей після тривалого перебування у душному приміщенні, при вигляді крові, перевтомі, а також після крововтрати та при захворюваннях серцево-судинної системи. У розвитку обморока важливу роль грає порушення нервово-рефлекторної регуляції серцево-судинної системи з недостатністю кровопостачання. Обморок проявлюється раптовою слабкістю, відчуттям нудоти, запаморочення, потемнінням у очах та швидкою втратою свідомості. Пульс слабо наповнений, АТ низький, хворий блідий. М'язи розслаблені, судом не буває. Цей стан триває декілька хвилин, проходить самостійно.

ПМДД при непритомності. Перш за все потрібно усунути перешкоди для вільного дихання та кровообігу: розв'язати краватку, розстібнути комір або ліфчик, послабити пояс. Покласти людину на спину, бажано, щоб голова й тулуб були на нижчому рівні ніж ноги (це забезпечить приток крові до голови), потрібне свіже повітря. Можна побризкати на обличчя холодною водою, розтерти шкіру рук, підошви, дати понюхати нашатирний спирт. Натиснути нігтем на основу нігтьового ложа з зовнішньої сторони великих пальців рук та ніг, на точку в центрі кінчику носа, на точку в верхній третині носо-губної складки. Це допомагає відновити порушений кровообіг. Вставати можна лише при гарному самопочутті.

Хворим, у яких на момент огляду відзначають переднепритомний стан або втрату свідомості, слід надати таке положення, яке дозволить забезпечити максимальний мозковий кровообіг, наприклад, укласти хворого або посадити так, щоб голова була опущена нижче колін; розслабити тугий одяг, прихилити голову так, щоб язик не западав в глотку і не перешкоджав проходженню повітря. Позитивний вплив може надати периферичне роздратування, наприклад зрошення обличчя і шиї холодною водою. Якщо температура тіла знижена, необхідно обгорнути хворого в теплу ковдру. Необхідно запобігти можливій аспірацію блювотних мас, для чого голову слід повернути в бік. Хворому не можна нічого давати перорально до тих пір, поки він не прийде до тями, не можна дозволяти вставати, поки не пройде відчуття м'язової слабкості. Слід також стежити за ним протягом декількох хвилин після того, як він прийме вертикальне положення. Медикаментозне лікування може включати вдихання парів нашатирного спирту, введення розчинів кофеїну, кордіаміну, мезатону, атропіну.