3. Групи здоров’я. Критерії відбору у групи здоров’я.

П’ять груп здоров’я відповідно до указаних критеріїв Інституту охорони гігієни здоров’я дітей та підлітків:

• спадковість, перебіг вагітності, пологи, перший місяць життя дитини;

• фізичний розвиток дитини та її гармонійність – вага, зріст, окружність голови, грудей і т.д;

• нервово-психічний стан – розвитку мовлення, навички;

• стійкість організму до різних факторів зовнішнього впливу;

• рівень функціонального стану органів і систем;

• наявність хронічних захворювань, пороків, аномалій розвитку.

1. Діти, що не мають хронічних захворювань і відповідають віковим фізичному і психічному розвитку. (рідко хворіють)

2. Здорові з морфо функціональними відхиленнями. Знижена опірність до гострих і хронічних захворювань.

3. Діти з хронічними захворюваннями у стадії компенсації. Наявне хронічне захворювання, але рідко хворіють гострими захворюваннями (мають високу працездатність)

4. Діти з хронічними захворюваннями у стадії компенсації. Захворювання є, загострення немає (низька працездатність)

5. Діти з хронічними захворюваннями у стадії декомпенсації, тобто порушення функціональності органу чи системи (навчаються у спеціальних закладах, діти інваліди)

4. Перша медична долікарська допомога, види та принципи її надання. (+№5)

Перша медична допомога (ПМД) – комплекс негайних, екстрених медичних заходів, які проводяться людині що раптово захворіла, постраждала на місці пригоди та під час траспортації її в медичний заклад.

Перша медична долікарська допомога (ПМДД) включає такі групи заходів:

1. Термінове припинення зовнішніх уражаючих факторів і надання допомоги потерпілому.

2. Надання ПМДД потерпілому залежно від характеру та виду травм, нещасного випадку, гострого захворювання.

3. Організація термінового транспортування хворого або потерпілого до лікарського закладу.

Заходи першої групи скоріше є першою допомогою взагалі, а не медичною допомогою. Її часто надають як взаємо- та самодопомогу, тому що усі розуміють: якщо не витягнути потопаючого з води, не витягнути постраждалого з палаючого приміщення, не звільнити людину з-під завалів, то він загине. Слід підкреслити: чим довший вказаний вплив, тим більш глибоким та важким буде ушкодження. Тому першу допомогу слід починати саме з цих заходів.

Друга група заходів складає вже медичну допомогу. Надати її можуть медичні працівники або особи, що вивчили основні ознаки ушкоджень та спеціальні заходи першої допомоги.

Третя група Велике значення у комплексі заходів першої невідкладної медичної допомоги має найшвидша доставка постраждалого у лікувальний заклад. Транспортувати хворого або постраждалого слід не тільки швидко, але й правильно, тобто у положенні, найбезпечнішому для хворого згідно з характером захворювання або видом травми, наприклад, у положенні на боці — у непритомному стані або при можливому блюванні, при зламаних кістках після створення нерухомості ушкодженому органу тощо.

Найкраще для перевезення постраждалого користуватися спеціалізованим транспортом (санітарна автомашина, санітарний літак). За його відсутності транспортування повинне бути здійснене за допомогою будь-яких доступних у конкретних обставинах засобів пересування. У найнесприятливіших умовах доставка проводиться шляхом перенесення постраждалого на руках, на спеціальних або імпровізованих ношах, брезенті тощо.

Транспортування може тривати від декількох хвилин до декількох годин. Медичний працівник повинен забезпечити правильне перенесення хворого, перекладання його з одного транспортного засобу до іншого, надавати медичну допомогу дорогою до закладу та проводити заходи з попередження ускладнень, які можуть розвинутись при блюванні, порушенні транспортної іммобілізації, переохолодженні, трясці та з інших причин.

Дії людини, що надає ПМДД повинні бути:

1. Цілеспрямованими

2. Доцільними

3. Обміркованими

4. Рішучими

5. Швидкими

6. Зосередженими

Етапи надання першої долікарської допомоги (ПМДД):

1. Оцінити ситуацію та вжити заходів (прийомів) щодо припинення впливу уражаючих факторів.

2. Швидко і правильно оцінити стан постраждалого.

3. Час і місце виникнення ушкодження.

4. Спосіб та послідовність ПМДД, лише на підставі оцінки стану потерпілого.

5. З’ясувати які засоби необхідні для надання допомоги виходячи з конкретних умов. Обставин, можливостей та забезпечення ними.

6. Проведення ПМДД

7. Підготовка до транспортування. Організація транспортування постраждалого у лікарський заклад.

8. Здійснювати догляд за постраждалим під час транспортування (особливо дітей).

5. Види та принципи здійснення ПМД. Поняття про термінальні стани. Клінічна смерть, ознаки, причини. ДМД. (види дивитись №4+)

Клінічна смерть – перехідний стан від життя до смерті, ще не є смертю, але вже не може вважатись життям. Супроводжується повним припиненням кровообігу і дихання, але незворотних процесів ще не відбулось. (3-6 хв)

Ознаки клінічної смерті:

1. Відсутність пульсація на сонній та стегновій артеріях

2. Зупинка дихання

3. Розширення зіниць

4. Непритомний стан

5. Шкіряні покрови набувають блідого або ціанотичного (синьо-бурого) відтінку

Термінальний стан — кінцеві стадії життя — агонія і клінічна смерть; стан між життям та смертю.

Види медичної допомоги (хто надає):

1. Некваліфікована – не медичним працівником в умовах відсутності потрібних засобів й інструментів; самодопомога – вміння надати собі допомогу на місці нещасного випадку.

2. Кваліфікована долікарська – здійснюється медичним працівником чи особою, що пройшла спеціальну допомогу з надання першої долікарської допомоги (ПДД).

3. Перша лікарська – виконує лікар, спрямована на усунення ушкодження, власне наслідків, які безпосередньо загрожують життю постраждалого і на ускладнень, підготовка до траспортації.

4. Некваліфікована лікарська – лікарі, фахівці широкого профілю з метою збереження життя постраждалого.

5. Спеціалізована медична допомога – система лікарсько-профілактичних закладів, яку надають різні фахівці медичних профілів у спеціальних медичних закладах.

Основні принципи ПМДД – комплекс максимально доступних і доцільних заходів спрямованих на врятування життя людини при нещасному випадку або раптовій хворобі.

Загальні принципи ПМДД включають в себе:

1. Врятувати життя хворого чи постраждалого

2. Усунення причин здатних призвести до смерті чи попередження в них розвитку важких ускладнень

3. Заходи спрямовані на боротьбу та зупинку асфіксії, штучна вентиляція легень

4. Тимчасова зупинка зовнішньої кровотечі, накладання джгута

5. Часткова санітарна обробка відкритих ділянок: рани – десмургія – накладання асептичної пов’язки

6. Знеболення. Введення знеболюючих препаратів, ін’єкції підшкірні та м’язові.