- •Визначення здоров’я та його складових. Критерії комплексної оцінки здоров’я.
- •Загальне уявлення про організм людини. Поняття «здоров’я», «хвороба», причини, симптоми, перебіг, наслідки хвороби.
- •Групи здоров’я. Критерії відбору у групи здоров’я.
- •Характеристика періодів дитячого віку. Комплексна оцінка нервово-психічного, фізичного розвитку.
- •Кровотечі. Класифікація, ознаки та способи тимчасового зупинення.
- •Види зупинення кровотечі. Особливості зупинки кровотечі у дітей.
- •Основні захворювання дихальної системи які потребують невідкладної допомоги.
- •Дихальна недостатність, її види, методи, пмдд.
- •Бронхіальна астма як інфекційно-алергійна хвороба. Характеристика нападу бронхіальної астми. Пмдд.
- •Кровохаркання та легенева кровотеча як ускладнення хвороб дихальної системи. Основні ознаки. Пмд.
- •Поняття «ішемічна хвороба серця». Стенокардія, його ознаки. Засоби надання пмдд.
- •Поняття «ішемічна хвороба серця». Інфаркт міокарда, його ознаки. Засоби надання пмдд.
- •Артеріальний тиск як показник серцево-судинної системи. Техніка виміру артеріального тиску.
- •Пульс, основні характеристики, техніка вимірювання. Правила визначення пульсу.
- •Профілактика захворювань серцево-судинної системи у дітей та підлітків.
- •Гіпертонічна хвороба та її ускладнення – гіпертонічна криза. Основні ознаки, пмдд.
- •Гостра серцева недостатність як ускладнення хвороб, її проявів, основні ознаки. Пмдд.
- •Поняття про гостру судинну недостатність. Непритомність, причини, ознаки. Пмдд при непритомності.
- •Шлунково-кишкові кровотечі як ускладнення хвороб внутрішніх органів. Характеристика кровотеч. Пмдд.
- •Основні захворювання сечовидільної системи, які потребують невідкладної допомоги.
- •Основні захворювання травної системи, які потребують невідкладної допомоги.
- •Рани їх класифікація та надання пмдд.
- •Поняття про переломи кісток, їх види, ознаки, ускладнення. Дмд.
- •Види та засоби транспортної іммобілізації, показання до застосування.
- •Пмдд при укушених ранах. Профілактичні щеплення.
- •Пмдд при хімічних, термічних, променевих ураженнях.
- •Пмдд при травмах ока.
- •Десмургія: визначення, види та типи пов’язок. Правила накладання бинтової пов’язки.
- •Закриті травми грудної клітини: удари м’яких тканин, переломи ребер, травматична асфіксія. Їх основні ознаки, ускладнення. Пмдд.
- •Відкриті травми грудної клітини та органів грудної порожнини, їх види, ознаки. Види пневмотораксу, їх абсолютні ознаки. Особливості надання пмдд.
- •Травматичний токсикоз, причини, місцеві та загальні ознаки. Пмдд. Ускладнення.
- •Закриті ушкодження та їх визначення, причини, види. Ознаки ударів, розтягів, розривів зв’язок, вивихів. Пмдд.
- •Закриті травми головного мозку, їх види, причини, основні ознаки струсу, удару та здавлювання. Пмдд.
- •Закриті та відкриті травми черепа, їх види, причини. Основні ознаки ударів м’яких тканин, переломів склепіння та основи черепа.
- •Травматичний шок та його перебіг. Основні ознаки. Пмдд. Поняття про знеболення при наданні пмдд.
- •Поняття та види травм, травматизації. Дитячий травматизм. Профілактика травматизму.
- •Реанімація, завдання реанімації. Показання до реанімації, правила та техніка проведення.
- •Порядок проведення реанімаційних заходів. Особливості проведення реанімаційних заходів у дітей.
- •Основні принципи застосування ліків. Шляхи введення ліків. Поняття «лікарська форма».
- •Особливості інфекційних захворювань. Поняття про інфекційний процес, періоди перебігу.
- •Імунітет, види імунітету, фактори які впливають на імунітет.
- •Грип, його особливості, збудник, джерело інфекції, шляхи передачі, ознаки, можливі ускладнення. Профілактика. Вплив інфекції на ембріон та на плід.
- •Снід – збудник, групи ризику, шляхи передачі, клінічні ознаки. Профілактика. Вплив інфекції на ембріон та на плід.
- •Кишкові інфекції, особливості цієї групи, збудники, шляхи передачі. Роль вчителя в профілактиці розповсюдження хвороб цієї групи.
-
Імунітет, види імунітету, фактори які впливають на імунітет.
Імунітет – захист організму від пошкоджуючи подразників, які несуть на собі генетично сторонню інформацію. Імунітет пов’язаний із спадковими і набутими механізмами, які запобігають проникненню в організм і розмноженню в ньому збудників захворювань та сприяють знешкодженню продуктів їх життєдіяльності (токсинів). Він є проявом імунної системи (лімфовузлів, селезінки, кісткового мозку, вилочкової залози – лімфоїдних органів). Імунна система не лише захищає організм від збудників, а й знищує злоякісні клітини, бере участь у відторгненні пересаджених органів, контролює нормальний розвиток плоду і захищає новонародженого, діалізує відмерлі тканинні структури.
Імунний процес – утворення в організмі сприятливих антитіл у відповідь на проникнення до нього збудників інфекції – антигенів.
Розрізняють імунітет вроджений (стійкий, успадковується) та набутий (виробляється після перенесення якогось захворювання – природно набутий, або після щеплення – штучно набутий). Пасивний імунітет утворюється при безпосередньому введенні готових антитіл, активний – при введенні ослабленого чи мертвого збудника для вироблення імунітетом антитіл.
На імунітет впливають:
-
Умови проживання та праці
-
Загартовування організму
-
Вигодовування дитини грудним молоком у грудному періоді її розвитку
-
Гігієна
-
Психічний стан
-
Грип, його особливості, збудник, джерело інфекції, шляхи передачі, ознаки, можливі ускладнення. Профілактика. Вплив інфекції на ембріон та на плід.
Грип – гостре епідемічне захворювання, яке охоплює десятки мільйонів людей щорічно. Раніше називали «іспанкою», «інфлюенцією».
Збудник грипу: вірус. За серологічними властивостями віруси грипу поділяються на типи А, А2, В, С. віруси грипу дуже мінливі, а поява нових штампів обумовлює періодичний розвиток епідемії та пандемії.
Джерело інфекції: хвора людина, тварина.
Патогенез. Проникнувши у верхні дихальні шляхи, вірус грипу вражає слизову оболонку, розмножуючись в епітеліальних клітинах. Виникає дистрофія клітин циліндричного епітелію, знижується бар'єрна функція слизової оболонки. Вірус грипу та його токсинпотрапляють у кров, що спричиняє розвиток загального токсикозу. В органах та тканинах організму токсин вірусу вражаєкапіляри та дрібні кровоносні судини, а також різні відділи ЦНС та вегетативної нервової системи. Катаральні прояви удихальних шляхах, ураження нервової системи, розлад циркуляції крові у багатьох органах (головний мозок, легені, серце,наднирники тощо) зумовлюють загальні клінічні симптоми хвороби.
Симптоматика: підвищення температури, головний біль, біль у горлі та м’язах, нежить, кашель, при складній формі – сильна блідість або посиніння облич, ускладнення дихання, висока температура, блювання, надмірна сонливість або збудливість, болі у грудях, падіння артеріального тиску.
Перебіг:
Інкубаційний період – від 12 год до 3-х днів, здебільшого 1-2 дні.
Продромальний – захворювання починається раптово. Швидке підвищення температури, головний біль, слабкість.
Клінічна картина - підвищення температури до 38-40°С, лихоманка, ознаки загальної інтоксикації: інтенсивний головний біль у голові, біль в очах при їх рухах, сльозоточивість, чутливість до світла, біль у м’язах та м’язова слабкість, запаморочення, пітливість, кашель, охриплість голосу, сухість у горлі, поганий сон, носові кровотечі, можливий біль у серці.
Завершення – зазвичай видужання.
Вплив під час вагітності на плід: у першому триместрі вагітності, коли інтенсивно відбувається закладка внутрішніх органів, вплив вірусу може згубно впливати на формування систем і органів плода. З’являється ризик виникнення вад розвитку й навіть внутрішньоутробної загибелі плода. Є відомості, що вірус грипу більше впливає на нервові тканини ембріона, викликаючи вади розвитку центральної нервової системи.
На більш пізніх термінах вагітності вірус також здатний викликати інфікування плода, привести до несприятливого плину вагітності й створити загрозу переривання вагітності, однак менше, ніж у першому триместрі. Ушкодження плаценти може призвести до розвитку недостатності кровообігу в плаценті. Найчастіше це порушення піддається лікуванню. У цих випадках вагітність може закінчитися своєчасними пологами життєздатною дитиною. Однак можливий розвиток маловоддя, внутрішньоутробної затримки росту плода. У результаті маля народжується з невеликою масою
Профілактика:
-
повноцінне харчування з включенням вітамінів у природному вигляді (перш за все, свіжі фрукти і овочі);
-
загартовування та часте провітрювання приміщень;
-
достатня кількість сну, регулярне чергування праці та відпочинку, щоденне вологе прибирання;
-
вживання загальнозміцнюючих та тонізуючо-імуномодулюючих препаратів та препаратів цілеспрямованої імуностимулюючої дії.
Високоефективними є рекомендації загального санітарно-гігієнічного спрямування, зокрема[18]:
-
часто мити руки з милом;
-
носіння маски в осередку інфекції або при перших проявах застуди чи ГРВІ;
-
прикривати ніс та рот хустинкою (або одноразовими серветками), особливо при кашлі та чиханні;
-
широко застосовувати засоби народної медицини, гомеопатичні препарати, оксолінову мазь.
