18. Пульс, основні характеристики, техніка вимірювання. Правила визначення пульсу.

Пульс – поштовхоподібні коливання стінок артерії внаслідок зміни в них тиску крові при кожному скороченні серця. Характер пульсу залежить від діяльності серця і стану артерії. Зміни пульсу легко виникають при психічних збудженнях, роботі, коливання температури навколишнього середовища, при введенні в організм різних речовин.

Найпростішим методом дослідження пульсу є промацування його на долонній поверхні передпліччя біля основи великого пальця, на променевій артерії, зважаючи на її поверхневе розміщення. При цьому рука повинна лежати спокійно, без напруження.

Пульс можна промацати і на інших артеріях: стегновій, висковій, ліктьовій тощо. При дослідженні пульсу звертають увагу на його частоту, ритм напруження та наповнення.

Частота. В нормі 70-80 уд/хв. Залежить від: віку людини, від м’язової роботи під час якої пульс прискорений, від часу доби, від статі, від психологічного стану, від вживання лікарських препаратів. Більше 90 уд/хв. – тахікардія, менше 60 уд/хв. – брадікардія.

Наповнення – ступінь наповнення артерій кров’ю під час систоли передсердь. Повний пульс спостерігається при здоровому серці. Неповний спостерігається при хворому серці.

Напруження - ступінь опору артерій натискуванню пальця, який залежить від тиску крові в артерії, що зумовлено діяльністю серця та тонусом судинної стінки. При гіпертонії судину важко стиснути. При колапсі дуже легко.

Ритм. Норма – рівномірність і ритмічність серцевих скорочень. Аритмія – порушення ритму серцевих скорочень.

19. Профілактика захворювань серцево-судинної системи у дітей та підлітків.

Профілактика:

1. Загартовування організму

2. Здорове збалансоване харчування

3. Достатність свіжого повітря

4. Відсутність шкідливих звичок у батьків, братів, сестер, оскільки діти мають схильність переймати поведінку старших

5. Гармонійні стосунки у сім’ї. Негативні дії чи емоції спричинені впливом родини дуже впливають на психічний стан дитини.

6. Активність. Дитина повинна більшість свого часу перебувати у діяльності, особливо пізнавального характеру. По мимо школи вона може відвідувати різні спортивні гуртки, або просто мати хобі.

20. Гіпертонічна хвороба та її ускладнення – гіпертонічна криза. Основні ознаки, пмдд.

Гіпертонічна хвороба – окреме самостійне захворювання, головним симптомом якого є підвищення артеріального тиску зумовлене нервово-функціональними розладами регуляції судинного тонусу. Для гіпертонічної хвороби характерні періоди загострення – гіпертонічні кризи, після яких усі основні симптоми набувають різко вираженого характеру.

Гіпертонічна криза характеризується раптовим підвищенням артеріального тиску, що супроводжується сильним головним болем, запамороченням, відчуттям жару, або частіше, ознобом, пітливістю, серцебиттям, нерідко виникають болі у ділянці серця, нудота, блювання, розлади зору та інші симптоми. Під час кризи хворі збуджені, перелякані або в’ялі, сонливі, загальмовані. У тяжких випадках хворі можуть непритомніти. Відбувається прискорення частоти пульсу, артеріальний тиск різко підвищується. У пізніх стадіях гіпертонічної хвороби, коли вже наявні органічні зміни у судинах, під час кризи можуть виникнути розлади мозкового кровообігу, інфаркт міокарда, крововилив у мозок – інсульт.

ПМДД. Потрібно забезпечити хворому фізичний та психічний спокій, постільний режим, тишу. В приміщенні, де перебуває хворий, світло не повинно бути яскравим. До ніг кладуть грілки або ставлять гірчичники, до голови кладуть пухир з льодом, або холодні примочки, які періодично змінюють.

Хворому дають препарати які знижують артеріальний тиск. У разі відсутності ефекту викликають швидку.