52. Кишкові інфекції, особливості цієї групи, збудники, шляхи передачі. Роль вчителя в профілактиці розповсюдження хвороб цієї групи.

При всіх інфекційних кишкових захворювань бактерії потрапляють через рот. Шляхи передачі: контактно-побутовий, харчовий та водний.

Джерело інфекції: хвора людина, тварина чи бацилоносій.

Збудники: хвороботворчі бактерії.

Симптоматика: поряд із переважними ураженнями кишково-шлункового тракту спостерігається симптоми загальної інтоксикації – озноб, підвищення температури, головний біль, кволість, ломота у суглобах, відсутність апетиту, інколи блювання.

Дизентерія.

Джерело: хвора людина, бактеріоносійство.

Перебіг: інкубаційний перебіг триває від триває від 2 до 7 днів. У хворих виникає переймистий біль у животі, переважно у лівій частині, часом рідке випорожнення, яке може доходити до 20-30 разів на день. У калі – прожидки крові та багато слизу. Температура може досягати 40°С. спостерігаються загаль прояви інтоксикації: головний біль, нудота, виснаженість, млявість, блювання, погіршення апетиту, можлива втрата свідомості. Для дітей грудного періоду дизентерія дуже небезпечна, особливо для тих хто перебуває на штучному вигодовуванні, з порушенням харчування чи хворі на рахіт.

Сальмонельоз.

Джерело: хвора людина чи тварина.

Збудник: мікроби-сальмонели.

Перебіг: при харчових токсикоінфекціях, викликаних сальмонелами, латентний період короткий – 8-36 год. Після споживання зараженої їжі захворювання починається швидко, раптово. Різко підвищується температура тіла до 40°С, озноб, головний біль, запалення, кволість, нудота, блювання, біль у животі. Випорожнення у хворої дитини часті, рідкі, містять слиз. Під час важкого перебігу спостерігається зневоднення, порушується сольовий баланс.

Видужування через 2-3 дні.

Роль вчителя. Вчитель повинен вміло пояснити дітям небезпеку захворювань. Слідкувати за дотриманням гігієнічних норм у дітей.

53. Дитячі інфекції, особливості цієї групи, збудники, шляхи передачі. Профілактика.(№52)

54. Загальне уявлення про гострі респіраторні захворювання, які можуть призвести до виникнення невідкладних станів, їх ознаки, профілактика.

Найпоширенішими симптомами ГРВІ є:

• кашель (спостерігають приблизно у 50% хворих^[1]),

• біль у горлі (трапляється майже в 40% хворих),

• нежить (ринорея),

• закладання носа та

• підвищення температури тіла (не дуже розповсюджений симптом у дорослих, проте часто зустрічається у немовлят і дітей молодшого віку.^[2]).

Додаткові симптоми можуть включати:

• біль у м'язах (міалгія виникає майже в половині випадків захворювання^[2]),

• почуття втомлюваності,

• головний біль та

• втрату апетиту.^[3]

Специфічні ознаки:

• кашель, який виникає під час ГРВІ, зазвичай є не настільки сильним, якщо порівнювати його з тим, що виникає під час захворювання на грип;^[2]

• кашель та підвищення температури вказують на вищу ймовірність грипу в дорослих;^[4]

• деякі віруси, які спричиняють ГРВІ, можуть взагалі не викликати появи симптомів.^[5][6]

• колір слизу, що хворі викашлюють із нижніх дихальних шляхів (мокротиння), може різнитися або змінюватися від прозорого до жовтого та зеленого. Колір слизу не вказує, що саме є причиною інфекції: бактерії чи вірус.

Найчастішою причиною, яка викликає ГРВІ, є риновірус (загалом від 30% до 80% випадків спричиняє саме цей вірус). Риновірус є вірусом, що містить РНК, із родинипікорнавірусів. На даний час відомі 99 типів вірусів, які належать до цієї родини. Гостру респіраторну вірусну інфекцію також можуть спричиняти інші віруси. Коронавірус є причиною від 10% до 15% випадків ГРВІ. Вірус грипу (інфлуенци) викликає від 5% до 15% випадків. Інші випадки захворювань можуть виникати внаслідок інфікування вірусами парагрипу людини, респіраторно-синтиціальним вірусом, аденовірусами, ентеровірусами і метапневмовірусом. Часто буває так, що причиною є більш ніж один вірус, і вони всі є присутніми в організмі людини. Загалом із розвитком гострої респіраторної інфекції в людей пов’язують більше двох сотень різних вірусів.

Передача. Вірус, що спричиняє гостру респіраторну вірусну інфекцію, звичайно передається одним із двох основних шляхів. Вдихання або перетравлення крапель у повітрі, які містять вірус або інфікований слиз із носу чи заражені вірусом предмети. Не встановлено, який саме шлях передачі вірусу ГРЗ є найбільш поширеним. В оточуючому середовищі віруси можуть зберігати свою життєздатність протягом тривалого часу. Потім віруси можуть переходити з рук на очі або ніс, де і виникає інфекція. Люди, оточуючі хвору людину, наражаються на більший ризик інфікування.  Передача вірусу часто відбувається у дитячих садочках і школах через перебування у безпосередній близькості багатьох дітей із незначним імунним захистом і частим недотриманням правил гігієни.  Цих збудників інфекції потім приносять додому, де вони можуть інфікувати інших членів сім’ї.  Не існує доказів того, що рециркуляція повітря під час комерційних польотів літаком є засобом передачі вірусів.  Гострі респіраторні вірусні захворювання, які викликані риновірусом, є найбільш контагіозними протягом перших трьох днів із моменту появи симптомів. Після того, як мине три дні, хвороба є не такою заразною.

Профілактика. Єдиним ефективним шляхом профілактики ГРВІ є фізичне попередження розповсюдження вірусів: головним чином, миття рук і користування масками для обличчя; в лікувальних закладах також носять халати й одноразові рукавички. Ізолювати інфікованих осіб неможливо, тому що хвороба дуже розповсюджена, а симптоми не специфічні. Доведено, що вакцинацію проводити важко, оскільки хворобу викликають надто багато вірусів, і ці віруси швидко змінюються. Створення вакцини, ефективної для широкого кола інфекцій дихальних шляхів, є дуже малоймовірним.