- •Визначення здоров’я та його складових. Критерії комплексної оцінки здоров’я.
- •Загальне уявлення про організм людини. Поняття «здоров’я», «хвороба», причини, симптоми, перебіг, наслідки хвороби.
- •Групи здоров’я. Критерії відбору у групи здоров’я.
- •Характеристика періодів дитячого віку. Комплексна оцінка нервово-психічного, фізичного розвитку.
- •Кровотечі. Класифікація, ознаки та способи тимчасового зупинення.
- •Види зупинення кровотечі. Особливості зупинки кровотечі у дітей.
- •Основні захворювання дихальної системи які потребують невідкладної допомоги.
- •Дихальна недостатність, її види, методи, пмдд.
- •Бронхіальна астма як інфекційно-алергійна хвороба. Характеристика нападу бронхіальної астми. Пмдд.
- •Кровохаркання та легенева кровотеча як ускладнення хвороб дихальної системи. Основні ознаки. Пмд.
- •Поняття «ішемічна хвороба серця». Стенокардія, його ознаки. Засоби надання пмдд.
- •Поняття «ішемічна хвороба серця». Інфаркт міокарда, його ознаки. Засоби надання пмдд.
- •Артеріальний тиск як показник серцево-судинної системи. Техніка виміру артеріального тиску.
- •Пульс, основні характеристики, техніка вимірювання. Правила визначення пульсу.
- •Профілактика захворювань серцево-судинної системи у дітей та підлітків.
- •Гіпертонічна хвороба та її ускладнення – гіпертонічна криза. Основні ознаки, пмдд.
- •Гостра серцева недостатність як ускладнення хвороб, її проявів, основні ознаки. Пмдд.
- •Поняття про гостру судинну недостатність. Непритомність, причини, ознаки. Пмдд при непритомності.
- •Шлунково-кишкові кровотечі як ускладнення хвороб внутрішніх органів. Характеристика кровотеч. Пмдд.
- •Основні захворювання сечовидільної системи, які потребують невідкладної допомоги.
- •Основні захворювання травної системи, які потребують невідкладної допомоги.
- •Рани їх класифікація та надання пмдд.
- •Поняття про переломи кісток, їх види, ознаки, ускладнення. Дмд.
- •Види та засоби транспортної іммобілізації, показання до застосування.
- •Пмдд при укушених ранах. Профілактичні щеплення.
- •Пмдд при хімічних, термічних, променевих ураженнях.
- •Пмдд при травмах ока.
- •Десмургія: визначення, види та типи пов’язок. Правила накладання бинтової пов’язки.
- •Закриті травми грудної клітини: удари м’яких тканин, переломи ребер, травматична асфіксія. Їх основні ознаки, ускладнення. Пмдд.
- •Відкриті травми грудної клітини та органів грудної порожнини, їх види, ознаки. Види пневмотораксу, їх абсолютні ознаки. Особливості надання пмдд.
- •Травматичний токсикоз, причини, місцеві та загальні ознаки. Пмдд. Ускладнення.
- •Закриті ушкодження та їх визначення, причини, види. Ознаки ударів, розтягів, розривів зв’язок, вивихів. Пмдд.
- •Закриті травми головного мозку, їх види, причини, основні ознаки струсу, удару та здавлювання. Пмдд.
- •Закриті та відкриті травми черепа, їх види, причини. Основні ознаки ударів м’яких тканин, переломів склепіння та основи черепа.
- •Травматичний шок та його перебіг. Основні ознаки. Пмдд. Поняття про знеболення при наданні пмдд.
- •Поняття та види травм, травматизації. Дитячий травматизм. Профілактика травматизму.
- •Реанімація, завдання реанімації. Показання до реанімації, правила та техніка проведення.
- •Порядок проведення реанімаційних заходів. Особливості проведення реанімаційних заходів у дітей.
- •Основні принципи застосування ліків. Шляхи введення ліків. Поняття «лікарська форма».
- •Особливості інфекційних захворювань. Поняття про інфекційний процес, періоди перебігу.
- •Імунітет, види імунітету, фактори які впливають на імунітет.
- •Грип, його особливості, збудник, джерело інфекції, шляхи передачі, ознаки, можливі ускладнення. Профілактика. Вплив інфекції на ембріон та на плід.
- •Снід – збудник, групи ризику, шляхи передачі, клінічні ознаки. Профілактика. Вплив інфекції на ембріон та на плід.
- •Кишкові інфекції, особливості цієї групи, збудники, шляхи передачі. Роль вчителя в профілактиці розповсюдження хвороб цієї групи.
-
Закриті травми головного мозку, їх види, причини, основні ознаки струсу, удару та здавлювання. Пмдд.
При закритих черепно-мозкових травмах можуть виникати переломи кісток склепіння й основи черепа, а також ушкодження головного мозку, які клінічно проявляються при струсі, здавлюванні, забої. При усіх череп то-мозкових травмах має значення ступінь набухання і набряку мозку. Набряк мозку виникає внаслідок порушення кровообігу, швидкого підвищення венозного тиску й ушкодження вегетативних центрі. У результаті венозного застою у мозковій тканині відбувається нагромадження вуглекислоти і продуктів розпаду. Внаслідок зв’язування води іонів хлору, скупчення його у тканинах також посилює набряк мозку.
Струс мозку. Настає тимчасовий розлад молекулярного зв’язку в мозкових клітинах, порушується функція вегетативних і вазомоторних підкоркових центрів, крово- і лімфо обігу. Ознаки: втрата свідомості, блювання, запаморочення, шум у вухах, мигтіння в очах, ретроградна амнезія, блідість шкіри, пітливість, розширення зіниць, ослаблення рефлексів, неглибоке дихання, слабкий пульс. ПМДД. Для запобігання попадання блювотних мас у дихальні шляхи під час блювоти потерпілого кладуть на бік (при переломі хребтового стовпа чи кісток таза – на спину, повертаючи голову на бік). До голови кладуть холодний компрес. Госпіталізація проводиться відразу ж після надання йому допомоги, транспортування на носилках.
Забій ГМ – супроводжується порушенням мозкової речовини на обмеженій ділянці і нерідко поєднується із струсом мозку. Ознаки: такі ж як і при струсі, втрата свідомості глибша і триваліша, крапкові вогнища ушкодження спричиняють параліч лицьового нерва, втрату мови, розлад ковтання, зору, поліурію, підвищення температури до 40°С. ПМДД: бічне положення, зігнути праву ногу у колінному суглобі, підводячи стопу до сідниць, покласти праву руку вздовж тіла так, щоб кисть розмістилась під сідничною ділянкою, за ліву руку обережно повернути потерпілого на бік поздовж осі тіла, покласти голову потерпілого на тильну поверхню лівої кисті, звільняючи його праву руку спід тіла.
Здавлювання – може виникнути при внутрішньочерепній кровотечі й від стиснення мозку уламками переламаних кісток черепа. Ознаки: симптоми виникають не одразу, після збільшення гематоми, виникає біль, нудота, блювання, втрата свідомості, пульс напружений і сповільнюється, дихання хрипле, переривисте, спостерігається звуження однієї зіниці – анізокорія, у тяжких випадках – порушення рефлексів, парези, параліч, судоми, мимовільне сечовипускання та виділення калу. ПМДД: така ж як і при забоях мозку, найважливішим є вчасна госпіталізація і постільний режим , хоч хворий може і почувати себе задовільно.
-
Закриті та відкриті травми черепа, їх види, причини. Основні ознаки ударів м’яких тканин, переломів склепіння та основи черепа.
(№ 38+)
Внаслідок удару в голову можливі переломи кісток черепа, які бувають закритими, якщо слизова оболонка і шкіра не пошкоджені, та відкритими, при яких через рани на оболонки і тканини мозку може поширитись інфекція, що часто призводить до тяжких ускладнень (запалення мозкових оболонок, абсцеси мозку). За місцем травми визначають переломи склепіння та основи черепа. Відкриті ушкодження черепа та ГИ поділяють на поранення м’яких тканин, не проникаючі в порожнину черепа і проникаючі у порожнину черепа.
При непроникаючих пораненнях кістки склепіння черепа ушкоджуються без порушення цілісності твердої оболонки мозку. При такій травмі можуть бути симптоми струсу, забою чи здавлювання ГИ.
Проникаючі поранення – це ушкодження кісток черепа і твердої мозкової оболонки, при яких може травмуватись речовина мозку. Для них характерне витікання спинномозкової рідини або часток мозку через рановий отвір. Можуть бути такі симптоми: забій та здавлювання мозку, випинання речовини мозку із рани. Внаслідок проникаючого поранення черепа виникає поранення ГМ з наступним його запаленням (енцефаліт), або запаленням мозкових оболонок (менінгіт), травматична епілепсія, нагноєння мозку (абсцеси).
ПМДД спрямовують на зупинення кровотечі з рани, захист від потрапляння інфекції, потрапляння в дихальні шляхи крові та блювання. При відкритих проникаючих пораненнях черепа та ГМ, якщо через рановий канал виходить мозкова рідина, потрібно поверх цієї ділянки мозку накласти стерильну (асептичну) пов’язку, потім навколо рани покласти ватно-марлеве кільце й зафіксувати пов’язку «чепець». Якщо є непроникаюче поранення голови, для зупинки кровотечі покласти на голову стискуючу пов’язку і закріпити її пов’язкою «чепець». Перед транспортуванням таких потерпілих слід перевірити прохідність повітроносних шляхів (очистити ротову порожнину від крові, блювотних мас, слини), ввести у ротову порожнину повітровід, щоб не допустити западання язика, а в кінці носилок, де повинна бути голова, зробити заглиблення, у вигляді валикоподібного кола з одягу, повернувши голову на бік та трохи піднявши її. При збудженні руки непритомного стримують, стежать за його диханням. На голову йому слід покласти пухир з льодом. Транспортування відбувається у лежачому положенні на животі.
