
- •Визначення здоров’я та його складових. Критерії комплексної оцінки здоров’я.
- •Загальне уявлення про організм людини. Поняття «здоров’я», «хвороба», причини, симптоми, перебіг, наслідки хвороби.
- •Групи здоров’я. Критерії відбору у групи здоров’я.
- •Характеристика періодів дитячого віку. Комплексна оцінка нервово-психічного, фізичного розвитку.
- •Кровотечі. Класифікація, ознаки та способи тимчасового зупинення.
- •Види зупинення кровотечі. Особливості зупинки кровотечі у дітей.
- •Основні захворювання дихальної системи які потребують невідкладної допомоги.
- •Дихальна недостатність, її види, методи, пмдд.
- •Бронхіальна астма як інфекційно-алергійна хвороба. Характеристика нападу бронхіальної астми. Пмдд.
- •Кровохаркання та легенева кровотеча як ускладнення хвороб дихальної системи. Основні ознаки. Пмд.
- •Поняття «ішемічна хвороба серця». Стенокардія, його ознаки. Засоби надання пмдд.
- •Поняття «ішемічна хвороба серця». Інфаркт міокарда, його ознаки. Засоби надання пмдд.
- •Артеріальний тиск як показник серцево-судинної системи. Техніка виміру артеріального тиску.
- •Пульс, основні характеристики, техніка вимірювання. Правила визначення пульсу.
- •Профілактика захворювань серцево-судинної системи у дітей та підлітків.
- •Гіпертонічна хвороба та її ускладнення – гіпертонічна криза. Основні ознаки, пмдд.
- •Гостра серцева недостатність як ускладнення хвороб, її проявів, основні ознаки. Пмдд.
- •Поняття про гостру судинну недостатність. Непритомність, причини, ознаки. Пмдд при непритомності.
- •Шлунково-кишкові кровотечі як ускладнення хвороб внутрішніх органів. Характеристика кровотеч. Пмдд.
- •Основні захворювання сечовидільної системи, які потребують невідкладної допомоги.
- •Основні захворювання травної системи, які потребують невідкладної допомоги.
- •Рани їх класифікація та надання пмдд.
- •Поняття про переломи кісток, їх види, ознаки, ускладнення. Дмд.
- •Види та засоби транспортної іммобілізації, показання до застосування.
- •Пмдд при укушених ранах. Профілактичні щеплення.
- •Пмдд при хімічних, термічних, променевих ураженнях.
- •Пмдд при травмах ока.
- •Десмургія: визначення, види та типи пов’язок. Правила накладання бинтової пов’язки.
- •Закриті травми грудної клітини: удари м’яких тканин, переломи ребер, травматична асфіксія. Їх основні ознаки, ускладнення. Пмдд.
- •Відкриті травми грудної клітини та органів грудної порожнини, їх види, ознаки. Види пневмотораксу, їх абсолютні ознаки. Особливості надання пмдд.
- •Травматичний токсикоз, причини, місцеві та загальні ознаки. Пмдд. Ускладнення.
- •Закриті ушкодження та їх визначення, причини, види. Ознаки ударів, розтягів, розривів зв’язок, вивихів. Пмдд.
- •Закриті травми головного мозку, їх види, причини, основні ознаки струсу, удару та здавлювання. Пмдд.
- •Закриті та відкриті травми черепа, їх види, причини. Основні ознаки ударів м’яких тканин, переломів склепіння та основи черепа.
- •Травматичний шок та його перебіг. Основні ознаки. Пмдд. Поняття про знеболення при наданні пмдд.
- •Поняття та види травм, травматизації. Дитячий травматизм. Профілактика травматизму.
- •Реанімація, завдання реанімації. Показання до реанімації, правила та техніка проведення.
- •Порядок проведення реанімаційних заходів. Особливості проведення реанімаційних заходів у дітей.
- •Основні принципи застосування ліків. Шляхи введення ліків. Поняття «лікарська форма».
- •Особливості інфекційних захворювань. Поняття про інфекційний процес, періоди перебігу.
- •Імунітет, види імунітету, фактори які впливають на імунітет.
- •Грип, його особливості, збудник, джерело інфекції, шляхи передачі, ознаки, можливі ускладнення. Профілактика. Вплив інфекції на ембріон та на плід.
- •Снід – збудник, групи ризику, шляхи передачі, клінічні ознаки. Профілактика. Вплив інфекції на ембріон та на плід.
- •Кишкові інфекції, особливості цієї групи, збудники, шляхи передачі. Роль вчителя в профілактиці розповсюдження хвороб цієї групи.
-
Особливості ПМДД дітям при захворюваннях дихальної системи. (№42+43)
-
Поняття «ішемічна хвороба серця». Стенокардія, його ознаки. Засоби надання пмдд.
Ішемічна хвороба серця – таким поняттям об’єднують групу захворювань: стенокардія, інфаркт міокарда, коронарокардіосклероз. В основі патологічного процесу лежить невідповідність між потребою серця у кровопостачанні та його реальним забезпеченням. Першопричиною зниження кровотоку при ішемічній хворобі є атеросклероз коронарних судин (відкладання бляшок на внутрішній поверхні судин).
Стенокардія. Клініка приступу типова. У ділянці серця, частіше за грудиною, з’являється стискуючий біль різної тривалості та інтенсивності. Біль може поширюватись у ліве плече, руку, ліву половину тіла. Інтенсивність болю може набути жорсткого характеру, захопивши передній відділ грудини та поширюючись у плечі та спину. Існує стенокардія напружена та спонтанна. Найчастіше напади з’являються під час фізичного навантаження, хвилюванні, різкій зміні температури повітря.
ПМДД: необхідно створити фізичний та емоційний спокій. Дати хворому нітрогліцерин під язик. Застосовують також валідол, спазмолітини, заспокійливі засоби, знеболювальні.
-
Поняття «ішемічна хвороба серця». Інфаркт міокарда, його ознаки. Засоби надання пмдд.
(дивитись №15+)
Інфаркт міокарда – захворювання яке характеризується утворенням некротичного вогнища у серцевому м’язі внаслідок порушення коронарного кровообігу. Основними факторами його розвитку є коронаротромбоз та стенозуючий коронаросклероз.
Клінічні прояви подібні до тих що виникають при стенокардії. Відрізняється може тільки характер болю, який іноді буває дуже пекучим. Інтенсивність і тривалість болю велика. Іноді виникає нетипова локалізація болю – у надчеревній ділянці. Може ускладнюватись серцевою астмою, порушеннями серцевого ритму, шоком.
ПМДД: При виникненні гострого болю хворий повинен терміново припинити роботу, сісти чи лягти. Розстебнути ремінь та комірець. Покласти під язик таблетку валідолу чи нітрогліцерину. Якщо після 5 хв біль продовжується випити ще одну таблетку і викликати швидку. Люди що знаходять біля потерпілого не повинні покидати його. Забезпечити їх надходження свіжого повітря. В очікуванні лікаря поставити хворому на грудну ділянку два гірчичники. Надати йому напівсидяче положення, і якщо він при свідомості, ноги занурити по щиколотки у гарячу воду. Якщо зупинилось дихання, потрібно не чикаючи лікаря починати проводити весь комплекс серцево-легеневої реанімації, включаючи закритий масаж серця та штучну вентиляцію легень.
-
Артеріальний тиск як показник серцево-судинної системи. Техніка виміру артеріального тиску.
Артеріальний тиск — сила тиску крові на стінку артерій під час систоли та діастоли серцевого м'язу. Завжди вимірюється два значення: систолічний (верхній) і діастолічний (нижній)
-
На нижню третину плеча накладаємо на 3 см вище ліктьового згину манжету і закріплюємо.
-
Вентиль закриваємо так, щоб повітря з гумового балона при сильному стисканні останнього надходило в манжету.
-
На ліктьову артерію, попередньо промацавши її пальцями, нижче від манжетки сталять фонендоскоп.
-
За допомогою гумового балона в манжету нагнітають повітря , вона розправляється, а плечова артерія стискається.
-
Стрілка тонометра піднімається повільно до підвищення тиску повітря в манжетці.
-
Коли тиск у ній перевищує артеріальний тиск і артерія буде повністю стиснута, пульсових хвиль більше не чути.
-
Тоді повітря в манжету перестають нагнітати, вентиль гумового балона трохи відкривається і поступоп випускають повітря з манжети.
-
Тиск у манжеті падає. Рівень шкали тонометра в момент, коли з’являються пульсові хвилі, відповідає величині систолічного тиску – максимального.
-
При подальшому зниженні тиску в манжетці пульсові удари зникають, рівень шкали тонометра вказує мінімальний, або діастолічний, тиск.