14. Особливості ПМДД дітям при захворюваннях дихальної системи. (№42+43)

15. Поняття «ішемічна хвороба серця». Стенокардія, його ознаки. Засоби надання пмдд.

Ішемічна хвороба серця – таким поняттям об’єднують групу захворювань: стенокардія, інфаркт міокарда, коронарокардіосклероз. В основі патологічного процесу лежить невідповідність між потребою серця у кровопостачанні та його реальним забезпеченням. Першопричиною зниження кровотоку при ішемічній хворобі є атеросклероз коронарних судин (відкладання бляшок на внутрішній поверхні судин).

Стенокардія. Клініка приступу типова. У ділянці серця, частіше за грудиною, з’являється стискуючий біль різної тривалості та інтенсивності. Біль може поширюватись у ліве плече, руку, ліву половину тіла. Інтенсивність болю може набути жорсткого характеру, захопивши передній відділ грудини та поширюючись у плечі та спину. Існує стенокардія напружена та спонтанна. Найчастіше напади з’являються під час фізичного навантаження, хвилюванні, різкій зміні температури повітря.

ПМДД: необхідно створити фізичний та емоційний спокій. Дати хворому нітрогліцерин під язик. Застосовують також валідол, спазмолітини, заспокійливі засоби, знеболювальні.

16. Поняття «ішемічна хвороба серця». Інфаркт міокарда, його ознаки. Засоби надання пмдд.

(дивитись №15+)

Інфаркт міокарда – захворювання яке характеризується утворенням некротичного вогнища у серцевому м’язі внаслідок порушення коронарного кровообігу. Основними факторами його розвитку є коронаротромбоз та стенозуючий коронаросклероз.

Клінічні прояви подібні до тих що виникають при стенокардії. Відрізняється може тільки характер болю, який іноді буває дуже пекучим. Інтенсивність і тривалість болю велика. Іноді виникає нетипова локалізація болю – у надчеревній ділянці. Може ускладнюватись серцевою астмою, порушеннями серцевого ритму, шоком.

ПМДД: При виникненні гострого болю хворий повинен терміново припинити роботу, сісти чи лягти. Розстебнути ремінь та комірець. Покласти під язик таблетку валідолу чи нітрогліцерину. Якщо після 5 хв біль продовжується випити ще одну таблетку і викликати швидку. Люди що знаходять біля потерпілого не повинні покидати його. Забезпечити їх надходження свіжого повітря. В очікуванні лікаря поставити хворому на грудну ділянку два гірчичники. Надати йому напівсидяче положення, і якщо він при свідомості, ноги занурити по щиколотки у гарячу воду. Якщо зупинилось дихання, потрібно не чикаючи лікаря починати проводити весь комплекс серцево-легеневої реанімації, включаючи закритий масаж серця та штучну вентиляцію легень.

17. Артеріальний тиск як показник серцево-судинної системи. Техніка виміру артеріального тиску.

Артеріальний тиск — сила тиску крові на стінку артерій під час систоли та діастоли серцевого м'язу. Завжди вимірюється два значення: систолічний (верхній) і діастолічний (нижній)

1. На нижню третину плеча накладаємо на 3 см вище ліктьового згину манжету і закріплюємо.

2. Вентиль закриваємо так, щоб повітря з гумового балона при сильному стисканні останнього надходило в манжету.

3. На ліктьову артерію, попередньо промацавши її пальцями, нижче від манжетки сталять фонендоскоп.

4. За допомогою гумового балона в манжету нагнітають повітря , вона розправляється, а плечова артерія стискається.

5. Стрілка тонометра піднімається повільно до підвищення тиску повітря в манжетці.

6. Коли тиск у ній перевищує артеріальний тиск і артерія буде повністю стиснута, пульсових хвиль більше не чути.

7. Тоді повітря в манжету перестають нагнітати, вентиль гумового балона трохи відкривається і поступоп випускають повітря з манжети.

8. Тиск у манжеті падає. Рівень шкали тонометра в момент, коли з’являються пульсові хвилі, відповідає величині систолічного тиску – максимального.

9. При подальшому зниженні тиску в манжетці пульсові удари зникають, рівень шкали тонометра вказує мінімальний, або діастолічний, тиск.