35. Відкриті травми грудної клітини та органів грудної порожнини, їх види, ознаки. Види пневмотораксу, їх абсолютні ознаки. Особливості надання пмдд.

Найнебезпечнішими є проникаючі поранення грудей, унаслідок яких ушкоджується плевра, що призводить до шоку й кровотечі в плевральну порожнину та утворення пневмотораксу і поранення органів грудної порожнини (легень, серця, великих судин тощо).

Пневмотораксом називають наявність повітря в плевральній порожнині. Він виникає внаслідок проникнення повітря через раневий канал грудної стінки при поранені бронхів або легені. Розрізняють закритий, відкритий, клапанний пневмоторакс.

При закритому повітря потрапляє у порожнину безпосередньо за предметом, який ушкоджує. Невеликі розмір раневого каналу, добре зміщування ушкоджених тканин, швидке утворення кров’яного згустку сприяють закриванню каналу, і плевральна порожнина не сполучається із зовнішнім середовищем. Невелике скупчення повітря у плевральній порожнині не спричиняє значних функціональних порушень. Різновидом закритого пневмотораксу є штучний пневмоторакс, наприклад, під час лікування деяких форм туберкульозу легень.

При відкритому пневмотораксу повітря під час вдиху потрапляє у плевральну порожнину через рановий отвір у грудній клітці або в легені, а при видиху виходить назовні. Входження повітря у плевральну порожнину викликає спадання й зміщення ушкодженої легені та органів середостіння у здоровий бік, при видиху спадаюча легеня дещо розправляється, а середостіння зміщується у попереднє положення. Це значно зменшує вентиляцію легень утруднює приплив крові до серця, подразнює рецептори плеври, що призводять до гострого кисневого голодування і травматичного плевропульмонального шоку.

Клапанний пневмоторакс – найбільш важка форма, оскільки повітря при кожному вдиху надходить у плевральну порожнину, а при видиху внаслідок утворення в ділянці рани грудної клітки перешкоди із м’яких тканин, подібної на клапан, не виходить назовні або виходить не повністю. Відбувається накопичення повітря у плевральній порожнині, що призводить до зростання внутрішньо плеврального тиску і зміщення органів середостіння у здоровий бік, при цьому різко зменшується легенева вентиляція і настає гостра дихальна недостатність та розлади серцево-судинної системи.

Симптоми: біль у грудях що посилюється при кашлянні, диханні, болісний кашель із виділенням пінистої крові, задишка, ціаноз, пульс прискорений, слабко наповнений, артеріальний тиск знижений.

ПМДД. На рану накладають стерильну пов’язку, а при кровотечах – здавлю вальну. Потім герметичну (оклюзійну) пов’язку, при зовнішньому і закритому клапанному пневмотораксах. При цьому після змазування шкіри навколо рани 5% спиртовим розчином йоду на рану накладають стерильну серветку, яку (за типом компресу) закривають поліетиленової плівкою з індивідуального перев’язувального пакета (або поліхлорвінілом, вазеліном, липким пластирем) так, щоб краї цієї тканини виходили за межі серветки на 3-4 см і прилягали до шкіри. Після цього на плівку кладуть шар вати, пов’язку закріплюють спірально на грудну клітку, на лямках або кладуть на рану пластичну пов’язку. Вводять знеболювальне. Потерпілого транспортують на носилках у напівсидячому положенні.