34. Закриті травми грудної клітини: удари м’яких тканин, переломи ребер, травматична асфіксія. Їх основні ознаки, ускладнення. Пмдд.

Здавлювання грудної клітини відбувається під впливом значного стиснення грудини, а також ребер, раптово підвищується внутрішній грудний тиск із витісненням венозної крові у верхню порожнисту вену, вени шиї і голови. Ознаки. На шкірі голови та шиї, слизових оболонка м’якого піднебіння, кон’юктиві, склері, у слуховому проході та на барабанних перетинках з’являються множинні крапкові крововиливи. Шкіра голови та шиї стає темно синьою. ПМДД. Дати знеболювальне речовини і транспортувати у напівсидячому положенні до лікувального закладу.

Переломи ребер становлять 10-15% усіх переломів. Їх поділяють на повні та неповні (тріщини тощо), множинні та поодинокі, зі зміщенням та без зміщення уламків. Прямі переломи виникають під час дії на травмую чого фактора на обмежену ділянку грудей, непрямі – далі від місця прикладання травмую чого агента в результаті здавлювання грудної клітини. При переломах ребер можуть пошкоджуватись судини, м’язи, внутрішні органи, плевра та легені.

Ознаки. При переломі ребер потерпілий скаржиться на сильний біль у місці перелому, що посилюється при кашлі, диханні, зміні положення тіла. При пальпації проявляється локальний біль, іноді патологічна рухомість уламків і хрускіт у місці перелому. Нерідко наявні симптоми ушкодження легень і плеври, пневмотораксу, гемотораксу, а також повітря під шкірою над місцем перелому.

ПМДД. Дати знеболювальне, туго забинтувати (фіксуюча пов’язка, що накладається у момент максимального видиху) широким бинтом, рушником або іншим матеріалом та направити до лікувального закладу у напівсидячому положенні.

Асфіксія – патологічний процес з гострим перебіг, що виникає внаслідок недостатності кисню у крові і тканинах. Перебіг блискавичний. Різка задишка супроводжується раптовим скороченням м'язів (іноді судомою), або ж хворий стає синюшним, настає запаморочення, потемніння в очах, пізніше — втрата свідомості. Зіниці розширюються, але реагують на світло. При зупинці дихання припиняються дихальні екскурсії грудної клітки та черевної стінки, зникають рефлекси. Нерідко (у термінальній стадії) відбувається мимовільне виділення калу та сечі. Відбувається внаслідок пневмотораксу, гемотораксу, гемопневмоториксу.

ПМДД. На рану накладають стерильну пов’язку, а при кровотечах – здавлю вальну. Потім герметичну (оклюзійну) пов’язку, при зовнішньому і закритому клапанному пневмотораксах. При цьому після змазування шкіри навколо рани 5% спиртовим розчином йоду на рану накладають стерильну серветку, яку (за типом компресу) закривають поліетиленової плівкою з індивідуального перев’язувального пакета (або поліхлорвінілом, вазеліном, липким пластирем) так, щоб краї цієї тканини виходили за межі серветки на 3-4 см і прилягали до шкіри. Після цього на плівку кладуть шар вати, пов’язку закріплюють спірально на грудну клітку, на лямках або кладуть на рану пластичну пов’язку. Вводять знеболювальне. Потерпілого транспортують на носилках у напівсидячому положенні.