32. Пмдд при травмах ока.

Травми ока за характером діляться на виробничі, сільськогосподарські, побутові, бойові та дитячий травматизм. Також ушкодження діляться на механічні, термічні, променеві та комбіновані.

У свою чергу механічні ушкодження органа зору щодо механізму виникнення діляться на: тупі травми або контузії і проникаючі поранення. За локалізацію пошкоджень механічні діляться на: механічні пошкодження захисного апарату (орбіти, повіки, слізного апарату) та механічні ушкодження очного яблука

Хімічні травми – діляться на опіки лугами і кислотами.

Променеві опіки виникають внаслідок ушкоджуючої дії різних видів променевої енергії.

Травма очей - пошкодження органу зору при впливі несприятливих факторів (побутових або виробничих), які поділяються на механічні, термічні та хімічні. Механічні ушкодження найчастіше обумовлені чужорідним тілом.

Симптоми при поверхнево розташованих дрібних предметах (піщинки, смітинки, комахи), що потрапили в око:

• сильні больові відчуття;

• сльозотеча;

• мимовільне змикання повік, їх почервоніння;

• порушення зору.

Що робити:

• сторонні тіла необхідно видалити якомога швидше;

• терти око при цьому не слід, оскільки це посилює його пошкодження!

• видалення проводять щільним ватним тампоном. Оглядають слизову нижньої повіки після його відтягування донизу при напрямку погляду догори;

• для видалення стороннього тіла з-під верхнього століття необхідно його вивернути, для чого направити погляд постраждалого донизу, потім захопити двома пальцями ресничний край століття, відтягнути його вниз і вперед і надавити на віко скляною паличкою (сірником або вказівним пальцем іншої руки);

• після видалення стороннього тіла в око (за нижню повіку) закопують 2-3 краплі 30% розчину сульфацетамід (сульфацила натрію).

Не підлягають самостійного видалення сторонні тіла, що лежать на роговій оболонці ока, що покриває зіницю і радужку!

Термічні опіки очей і століття можуть бути викликані полум'ям, парою, гарячою рідиною (водою, маслом), розплавленим металом.

Перша допомога:

• якомога швидше припинити дію шкідливого чинника;

• потрапили в око хімічні речовини віддалити рясним промиванням очей водою

• тверді частинки хімічної речовини видаляються вологим ватним тампоном. Пов'язка на око не накладається. Потерпілий повинен негайно звернутися до очної травматологічний пункт.

Поразка очей ультрафіолетовим випромінюванням може статися у разі порушення техніки безпеки при електрозварювання, використанні кварцових ламп, а також при впливі на око атмосферного ультрафіолету в яскравий сонячний день, в горах, або на засніжених рівнинах.

Симптоми: болі в очних яблуках, почервоніння, світлобоязнь і сльозотеча, які з'являються через кілька годин після ураження.

Перша допомога:

• холодні примочки на очі;

• носіння окулярів з темними світлофільтрами.

33. Десмургія: визначення, види та типи пов’язок. Правила накладання бинтової пов’язки.

Десмургія – вчення про накладання пов’язки.

Показання і правила накладання

Пов’язкою називають перев’язувальний матеріал, який накладається на ушкоджену частину тіла з метою лікування.

Лікувальна мета: запобігання забрудненню, інфікування ураженої частини тіла, зупинки капілярної і венозної кровотечі. Застосовується при пошкодженні цілісності шкірних покровів. Складається з двох частин – внутрішньої і зовнішньої. Внутрішня накладається на рану, вона повинна бути стерильною. Зовнішня частина є закріплюючою, та різні закріплюючі частини.

Перев’язка – процес накладання пов’язки.

В залежності від виду та характеру ушкодження визначають тактику і вид пов’язки.

Класифікація за матеріалом:

• М’які

• Жорсткі

Класифікація залежно від мети накладання:

• Захисні (захист від інфекцій)

• Лікарські (утримують лік. препарати)

• Стискуючі або давлячі (для створення тиску, зупинки кровотечі)

• Оклюзійні (герметично закривають порожнину тіла)

• Корегуючи (виправлення положення)

Перев’язувальний матеріал повинен відповідати таким вимогам:

= мати добру капілярність

= еластичність

= гігроскопічність

= хімічно і механічно інертними

= легко піддаватись стерилізації, без порушення якості матеріалу

Правила бинтування

1. Накладання початкової частини пов’язки;

2. Накладання власне тугої пов’язки;

3. Правильна фіксація;

Техніка бинтування

1. Надати зручне, фізично вигідне положення ушкодженій ділянці, при якому біль зменшується;

2. Бинтувати зручніше, коли уражена частина розташована на рівні грудей рятувальника;

3. Ушкоджена частина після бинтування повинна перебувати у функціонально вигідному положенні;

4. При накладанні пов’язки потрібно стежити за виразом обличчя постраждалого і не погіршувати стан своїми діями;

5. Під час бинтування правша розгортає бинт ліворуч, голова бинта повинна скочуватись із турів бинта, кожен наступний тур має закривати ½ чи 2/3 частини попереднього туру;

6. Накладання пов’язки не повинно викликати порушення кровообігу в кінцівці (лише рівномірний тиск при венозній кровотечі);

7. Кінці бинта зав’язують над здоровою частиною тіла.

Помилки які можуть бути допущені:

1. Фізіологічно вигідне положення не функціонує.

2. Туге накладання – зміна кольору шкірних покровів (артер. – білий, веноз. – синій)

3. Поява пульсуючого болю нижче рани.

4. Зміна чутливості (затерпання).

5. Нерівномірність накладання турів пов’язки.

6. Слабке накладання пов’язки (пр. венозній кровотечі пов’язка не доцільна)

7. Пов’язка відкрила ушкоджену частину тіла.

Види пов’язок:

1. Колова чи циркулярна – при бинтуванні лоба, середини плеча, зап’ястка, нижньої третини голови;

2. Змієподібна чи повзуча – для утримування перев’язувального матеріалу на значному протязі кінцівки (при опіках);

3. Хрестоподібна – використовується при бинтуванні потилиці, задньої поверхні шиї, ділянки суглобів, візуально нагадує «8»;

4. Колосоподібна – на суглоби;

5. Пращеподібна – на нижню щелепу, ніс;

6. Чепець - при травмах м’яких тканин голови;

7. При травмуваннях ока;

8. Косинкові пов’язки:

• Для утримання руки

• Тулубу

• Голови

• Стегна