- •Визначення здоров’я та його складових. Критерії комплексної оцінки здоров’я.
- •Загальне уявлення про організм людини. Поняття «здоров’я», «хвороба», причини, симптоми, перебіг, наслідки хвороби.
- •Групи здоров’я. Критерії відбору у групи здоров’я.
- •Характеристика періодів дитячого віку. Комплексна оцінка нервово-психічного, фізичного розвитку.
- •Кровотечі. Класифікація, ознаки та способи тимчасового зупинення.
- •Види зупинення кровотечі. Особливості зупинки кровотечі у дітей.
- •Основні захворювання дихальної системи які потребують невідкладної допомоги.
- •Дихальна недостатність, її види, методи, пмдд.
- •Бронхіальна астма як інфекційно-алергійна хвороба. Характеристика нападу бронхіальної астми. Пмдд.
- •Кровохаркання та легенева кровотеча як ускладнення хвороб дихальної системи. Основні ознаки. Пмд.
- •Поняття «ішемічна хвороба серця». Стенокардія, його ознаки. Засоби надання пмдд.
- •Поняття «ішемічна хвороба серця». Інфаркт міокарда, його ознаки. Засоби надання пмдд.
- •Артеріальний тиск як показник серцево-судинної системи. Техніка виміру артеріального тиску.
- •Пульс, основні характеристики, техніка вимірювання. Правила визначення пульсу.
- •Профілактика захворювань серцево-судинної системи у дітей та підлітків.
- •Гіпертонічна хвороба та її ускладнення – гіпертонічна криза. Основні ознаки, пмдд.
- •Гостра серцева недостатність як ускладнення хвороб, її проявів, основні ознаки. Пмдд.
- •Поняття про гостру судинну недостатність. Непритомність, причини, ознаки. Пмдд при непритомності.
- •Шлунково-кишкові кровотечі як ускладнення хвороб внутрішніх органів. Характеристика кровотеч. Пмдд.
- •Основні захворювання сечовидільної системи, які потребують невідкладної допомоги.
- •Основні захворювання травної системи, які потребують невідкладної допомоги.
- •Рани їх класифікація та надання пмдд.
- •Поняття про переломи кісток, їх види, ознаки, ускладнення. Дмд.
- •Види та засоби транспортної іммобілізації, показання до застосування.
- •Пмдд при укушених ранах. Профілактичні щеплення.
- •Пмдд при хімічних, термічних, променевих ураженнях.
- •Пмдд при травмах ока.
- •Десмургія: визначення, види та типи пов’язок. Правила накладання бинтової пов’язки.
- •Закриті травми грудної клітини: удари м’яких тканин, переломи ребер, травматична асфіксія. Їх основні ознаки, ускладнення. Пмдд.
- •Відкриті травми грудної клітини та органів грудної порожнини, їх види, ознаки. Види пневмотораксу, їх абсолютні ознаки. Особливості надання пмдд.
- •Травматичний токсикоз, причини, місцеві та загальні ознаки. Пмдд. Ускладнення.
- •Закриті ушкодження та їх визначення, причини, види. Ознаки ударів, розтягів, розривів зв’язок, вивихів. Пмдд.
- •Закриті травми головного мозку, їх види, причини, основні ознаки струсу, удару та здавлювання. Пмдд.
- •Закриті та відкриті травми черепа, їх види, причини. Основні ознаки ударів м’яких тканин, переломів склепіння та основи черепа.
- •Травматичний шок та його перебіг. Основні ознаки. Пмдд. Поняття про знеболення при наданні пмдд.
- •Поняття та види травм, травматизації. Дитячий травматизм. Профілактика травматизму.
- •Реанімація, завдання реанімації. Показання до реанімації, правила та техніка проведення.
- •Порядок проведення реанімаційних заходів. Особливості проведення реанімаційних заходів у дітей.
- •Основні принципи застосування ліків. Шляхи введення ліків. Поняття «лікарська форма».
- •Особливості інфекційних захворювань. Поняття про інфекційний процес, періоди перебігу.
- •Імунітет, види імунітету, фактори які впливають на імунітет.
- •Грип, його особливості, збудник, джерело інфекції, шляхи передачі, ознаки, можливі ускладнення. Профілактика. Вплив інфекції на ембріон та на плід.
- •Снід – збудник, групи ризику, шляхи передачі, клінічні ознаки. Профілактика. Вплив інфекції на ембріон та на плід.
- •Кишкові інфекції, особливості цієї групи, збудники, шляхи передачі. Роль вчителя в профілактиці розповсюдження хвороб цієї групи.
-
Основні захворювання травної системи, які потребують невідкладної допомоги.
Гострий гастрит – може виникнути під впливом різних речовин, агентів, чинників навколишнього середовища, що надходять в організм, а також гематогенно, тому за етіологічним принципи розрізняють екзогенні й ендогенні форми гострого гастриту.
Гострий гастрит зазвичай розвивається внаслідок порушення режиму харчування та переїдання. Нерідко гострий гастрит спричиняють вживання великих доз концентрованого алкоголю, внаслідок дії нікотину, при споживанні їжі інфікованої різними бактеріями, тривале приймання деяких лікарських речовин.
Симптоми гострого гастриту залежать від ступеня і тривалості подразнень, а також від індивідуальни особливостей організму. Після дії відповідного зовнішнього подразника через 1-2 год розвивається картина гострого гастриту. З’являється загальна слабкість, неприємний смак у роті, важкість і біль у надчеревній ділянці, головний біль, нудота, блювання, яке повторюється. У блювотних масах є залишки неперетравленої їжі, домішки жовчі, іноді кров. Різко знижується апетит. Іноді з’являється переймоподібний біль у животі – гастроспазм. Частот приєднується пронос, що погіршує стан хворого. При гострому аліментарному гастриті незначно підвищується температура тіла, хворий відчуває спрагу.
У деяких випадках перебіг гастриту особливо важкий – алергічний гастрит. Загальний стан залежить від тривалості дії подразника, індивідуальної реактивності організму. Ці прояви можуть бути настільки інтенсивними, що розвивається гостра серцево-судинна недостатність. При огляді хворий блідий, шкіра волога холодна. Язик має білий або сіруватий наліт. Запах з рота неприємний. Живіт втягнений. Біль у ділянці живота.
ПМДД. Промити шлунок теплою водою, 0,5% розчин харчової соди чи ізотонічним розчином натрію хлориду, звернутись до лікаря.
Отруєння - порушення функцій чи ушкодження органів внаслідок дії отрут чи токсинів, що проникли в організм чи утворилися в ньому. Ознаки: блювотні маси потерпілого, залишки в них отрути, також ознаки отруєння біля потерпілого, втрата свідомості, іноді конвульсії.
ПМДД. При отруєнні контактними отрутами промивають шкіру проточною водою з милом. У разі надходження отрути всередину негайно промивають шлунок, дають сорбенти та послаблюючі засоби. За можливості вводять проти отруйні препарати. Під час важкої коми з порушенням дихання дбають про термінову госпіталізацію. А в разі клінічної смерті проводять реанімаційні заходи. Обсяг допомоги на до госпітальному етапі обмежується необхідними заходами та забезпеченням безпечного транспортування до лікувального закладу.
-
Рани їх класифікація та надання пмдд.
Рана – пошкодження що характеризується порушенням цілісності шкірних покровів, слизових оболонок, іноді глибоких тканин, яке характеризується кровотечею і болем.
(різані, колоті, рублені, укушені, рвані)
За глибиною: поверхневі, глибокі.
Характеристика ран:
Різані – рівні краї, незначне пошкодження, сильна кровотеча, в меншій мірі інфікування.
Колоті – обмежені краї, рівні, незначна кровотеча, глибина не визначена, високий відсоток інфікування.
Укушення – нечіткі краї, рвані, помірна кровотеча, високий відсоток інфікування, обов’язкове щеплення (правець, сказ)
Рублені – нечіткі краї, нерівномірна глибина, супроводжується забиванням м’яких тканин (гематома), високий відсоток нагноювання і змертвіння клітин (тканинний некроз, некритизація).
Операційна – завжди стерильні, завдаються під час оперативно хірургічного втручання, знаходяться під наглядом.
ПМДД. Накладання пов’язки, вид якої залежить віж характеру поранення.
Правила накладання пов’язки при ранах
-
Матеріал і руки повинні бути чистими.
-
Не можна торкатись рани руками.
-
Не можна виймати сторонні предмети з рани.
-
Не можна промивати рану водою з крану чи іншими рідинами не призначеними для цього. Вийняток: рани від укусів тварин.
-
Шкіру навколо рани змащують розчином йоду чи зеленки, потрапляння у саму рану не допускається.
-
Рана завжди повинна бути закрита асептичною пов’язкою.
-
Якщо пов’язка просякнута кров’ю знімати не можна, лише накласти додатковий шар поверх основного, цей шар замінювати можна.
Асептика – сукупність заходів спрямованих на попередження потрапляння мікроорганізмів у рану.
Антисептика – заходи асептики доповнюють антисептичні заходи; система заходів спрямована на зменшення к-ті мікроорганізмів, що потрапили в рану.
Види:
-
Механічна – здійснюють за допомогою первинної хірургічної обробки рани, коли відсікають змертвілі тканини та промивають рани і порожнини.
-
Хімічна – використання різних хімічних речовин, які проявляють бактерицидну і бактеорістатичну дію на хвороботворчі мікроорганізми та їхні спори.
-
Фізична – забезпечує відтікання гнійного вмісту з рани в пов’язку за допомогою тампонів із гігроскопічної марлі, дренажів.
-
Біологічна – використовує методи, що підсилюють імунобіологічну стійкість організму (вакцини, сироватки тощо)
