Орієнтовний перелік об'єктів праці

Прості однодетальні іграшки (сова, кіт, порося), іграшки з помпонів (курча, заєць, кіт), іграшки з ниток (восьминіг), іграшки-помічники (прихватка, прихватка-рукавичка, лялька на чайник, подушка), об'ємні іграшки (тварини).

Інструменти, обладнання та пристосування

1. Ножиці

2. Голка

3. Шпильки

4. Наперсток

Матеріали

1. Картон

2. Матеріали для іграшок (хутро штучне, вовняні тканини, бавовняні тканини, трикотаж, фліс, вельвет, велюр, плюш тощо)

3. Матеріали для оздоблення (хутро, яскрава тканина, шкіра тощо)

4. Фурнітура (ґудзики, бісер, намистини, блискітки тощо)

Література

1. Трудове навчання № 11 (35) листопад 2010, вкладка: Варіативні модулі до навчальної програми «Трудове навчання». Нова редакція. 5—9 класи.

2. Энциклопедия рукоделия. – Х.: Книжный клуб, 2005

Інтернет-посилання

1. http://www.zrobysama.com.ua/?tag=мяка-іграшка

2. http://майстер-клас.in.ua/majster-klas-myaka-ihrashka-kit-murkit/

3. http://vk.com/club29184557

4. http://west-express.info/igrashku_svojimu_rykamu.html

Варіативний модуль

Технологія виготовлення виробів в техніці оригамі

5 – 7 класи

Пояснювальна записка

Варіативний модуль розроблено до навчальної програми для учнів 5-9 класів спеціальних шкіл-інтернатів І – ІІ ступеня для дітей з недоліками інтелектуального розвитку «Трудове навчання. Декоративно-ужиткове мистецтво».

Одним з ефективних засобів розвитку дітей є заняття оригамі, що в перекладі з япон­ської мови означає «складання з паперу». Це старовинна техніка складан­ня різноманітних фігур із паперу без застосування клею та но­жиць.

Метою програми є формування компетентностей особистості в проце­сі вивчення оригамі.

Основні завдання полягають у формуванні таких компетентностей:

• пізнавальної: оволодіння знаннями про папір, його виробництво, види, властивості, способи конструювання з паперу;

• практичної: оволодіння способами та прийомами складання папе­ру, формування практичних умінь і навичок виготовлення моделей оригамі;

• творчої: набуття досвіду власної творчої діяльності, емоційний, фі­зичний та інтелектуальний розвиток; задоволення потреб особистості у творчій самореалізації;

— соціальної: виховання культури праці, формування дружніх стосунків; відчуття відповідальності, колективізму та взаємодопомоги.

За свідченням учених-психологів, оригамі є потужним засобом розвит­ку інтелекту дитини, унікальність якого полягає в гармонійному поєднан­ні роботи правої та лівої півкуль мозку. Заняття оригамі розвивають пам'ять, просторову уяву, моторику пальців, точність рухів, вольові зусилля, вміння доводити справу до кінця, а також формують гнучке, евристичне мислення, естетичний смак, сприяють спілкуванню та встановленню дружніх стосунків у колективі. Існують численні докази того, що заняття оригамі зменшують рівень тривожності й підвищують упевненість у своїх силах, що дає змогу використовувати оригамі в арттерапії.

Поєднуючи риси мистецтва й науково-технічної творчості, оригамі дає можливість встановити органічні зв'язки з іншими шкільними дисцип­лінами: мовою (розвиток усного мовлення при аналізі моделі, вигаду­вання казок-оригамі), психологією, образотворчим мистецтвом (поняття про ритм, співставлення кольорів, основи композиції, формотворення), уроками ручної праці тощо. Оригамі — це унікальний різновид гри, яка сприяє гармонійному роз­витку образної, логічної та емоційно-вольової сфери людини.

На заняттях застосовуються різноманітні методи навчання: поясню­вально-ілюстративні (розповідь, пояснення, бесіда, демонстрація); репро­дуктивні (відтворювальні). Перевага надається інтерактивним та ігровим методам. Під час занять доцільно використовувати: сюжетно-рольові ігри, ігри-змагання та ігри-конкурси, пальчикові ігри, елементи пантоміми, ляльковий театр оригамі тощо Одночасно використовуються посібники, роздатковий матеріал, тех­нологічні картки (схеми-малюнки).

Програма модуля розрахована на 20 годин. Вибір об’єктів праці є орієнтовним. Вчитель може вносити зміни за темами, враховуючи інтереси вихованців, стан матеріально-технічної бази закладу.

Під час виконання робіт необхідно приділяти увагу правилам без­печної праці, організації робочого місця та санітарно-гігієнічним вимогам.