- •4. Чинники формування особистості. Особистість вчителя як умова ефективності розвитку і формування дитини.
- •5. Поняття про систему освіти. Принципи побудови системи освіти, її структура і основні компоненти.
- •6. Суть процесу навчання.Принципи.Зміст освіти
- •7. Функції процесу навчання.
- •8. Поняття про принципи навчання, їх система і взаємозв'язок. Характеристика принципів навчання.
- •9. Наукові основи перебудови змісту освіти. Проблеми зм.Освіти та відповідності віковим особливостям. Вимоги до змісту навчання.
- •1) Знання; 2) уміння;3) навички;4) досвід.
- •10.Навчальний план
- •11. Типи та структура уроків
- •12. Реалізація мети уроку
- •13. Методи виховання
- •14. Принципи виховання
- •15. Сімейне виховання. Види взаємозв’язку школи , сім’ї та громадськості
- •16. Дитячий колектив
- •1) Спільна діяльність і спілкування.
- •2) Висунення перспектив.
- •6)Єдність вимог.
- •7)Діалектичність вимог.
- •18. Зміст і форми роботи вчителя з батьками. Псих-пед. Особлив. Роботи з батьками учнів початкової школи.
- •19. Учасники процесу виховання учнів молодших класів. Вихователь і вихованці. Учитель і вихователь групи продовженого дня. Виховання, самовиховання, перевиховання.
- •21. Трудове виховання як актуальна проблема виховання. Завдання і зміст трудового виховання. Педагогічні умови здійснення функцій праці.
- •22. Навчання як двобічний процес. Компоненти процесу навчання та їх характеристика. Викладання як діяльність учителя. Учіння як пізнавальна діяльність учня.
- •24. Формування основ національного і наукового світогляду. Поняття про світогляд та його основні риси. Етапи формування основ світогляду молодших школярів у процесі навчання і позакласної роботи.
- •25. Складові частини виховання молодших школярів, їхній зміст і завдання. Народна педагогіка про особистість, її розвиток, виховання і формування.
24. Формування основ національного і наукового світогляду. Поняття про світогляд та його основні риси. Етапи формування основ світогляду молодших школярів у процесі навчання і позакласної роботи.
Світогляд – це система поглядів на дійсність, в яких людина виражає своє ставлення до оточуючої природи, соціального середовища і усвідомлює своє місце в світі; це сукупність філософських, наукових, політичних, естетичних, правових поглядів і переконань людини.
Науковий світогляд — цілісна система наукових, філософських, політичних, моральних, правових, естетичних понять, поглядів, переконань і почуттів, які визначають ставлення людини до навколишньої дійсності й до самої себе.
Світогляд є формою загальнолюдського самовизначення: дає людині не просто знання реальності, а знання з певною оцінкою та відношенням; предмет світогляду – відносини людини зі світом.
Його основу становлять погляди і переконання, що сформувалися на базі знань про природу та суспільство, й стали внутрішньою позицією особистості.
Світогляд визначає ідейну спрямованість життя людини. Є рушійною силою суспільного розвитку. Визначається рівень суспільного розвитку.
Для наукового світогляду характерні такі риси:
- правильно пояснює минуле і сучасне (малює наукову картину світу відповідно до досягнень науки. Наукова картина світу — це система уявлень про найзагальніші закони будови й розвитку Всесвіту та його окремих частин. Вона певною мірою стає елементом світогляду кожної людини, адже кожен хоче скласти певне уявлення про те, «звідки взявся світ», «як з'явилося життя на Землі»);
- дозволяє передбачати хід розвитку подій і явищ суспільства і природи (На основі наукових знань про тенденції розвитку явищ природи можна передбачати їх у майбутньому (так, астрономи визначають наступне затемнення Сонця, вчені-геофізики — землетруси);
- має гуманістичний характер.
Особливості формування наукового світогляду у молодших школярів:
- навіюваність;
- обмеження знань;
- малий життєвий досвід;
- відсутність переконань;
Для молодшого школяра шестирічного віку, який нещодавно був дошкільником, формами пізнання світу є оповідання, казки, танці, пісні, обряди, що імітують певні сфери життя. Із метою формування цілісного світогляду молодших школярів необхідно створювати такі умови: вивчати різні види мистецтва в їх синкретичній єдності; залучати дітей до вивчення світу казки через читання, театралізацію, гру; учити створювати власні літературні твори на основі прочитаного, власного досвіду, сприйняття природи тощо; вивчати мистецтво танцю, вчити передавати музику та інформацію через рух.
І етап формування світогляду – підготовчий ( 1-4 класи)
Великі можливості формування наукового світогляду закладено в навчальному процесі. Кожна наука вивчає закономірності явищ певної галузі об'єктивного світу і, відповідно, кожний навчальний предмет робить свій внесок у формування наукового світогляду учнів.
Оскільки світогляд є системою наукових, політичних, філософських, правових, естетичних, моральних понять, поглядів і переконань, що визначають ставлення людини до навколишнього середовища й до самої себе, то кожен навчальний предмет — складова єдиного цілого у його формуванні. Вчитель може успішно формувати світогляд учнів лише за умови, що він добре знає не лише свій предмет, а й суміжні навчальні дисципліни і здійснює в процесі навчання міжпредметні зв'язки. Це дає змогу розкрити наукову картину світу, показати його єдність. Засвоєння сукупності всіх цих предметів сприяє формуванню цілісного наукового світогляду.
Шляхи формування наукового світогляду у школі:
навчальний процес
виховні ситуації
позакласна робота
учнівське самоврядування
позиція вчителя
У процесі вивчення навчальних дисциплін: теоретична спрямованість навчально-виховного процесу; забезпечення діалектичного мислення учнів на уроці.
У народному розумінні неоціненне виховне значення мають народні філософські ідеї про безмежність світу, вічність життя та його постійне оновлення, циклічність природних явищ (сонце як джерело життя, земля як годувальниця всього живого), а також прогностична функція народного календаря («Вінця навколо Сонця — на дощ», «Небо над лісом посиніло — буде тепло», «Зірки стрибають — на мороз», «Дощ на Зелені свята — будуть великі достатки» та ін.). Матеріали народного календаря використовують на всіх уроках в початковій школі, у багатогранній позакласній та позашкільній роботі.
У позаурочній виховній роботі: підготовка виховних заходів, які б збагачували світоглядні знання школярів, формували погляди і переконання; залучення учнів до різноманітних видів діяльності, які сприяли б поєднанню їх свідомості, переживань і поведінки; корекція помилкових світоглядних понять, уявлень, поглядів і переконань учнів;
Форми позакласної роботи:
Масові: бесіди, ранки, перегляд і обговорення к/ф, робота з книгою,читацька конференція, відвідування музеїв, усний журнал, екскурсія, фестиваль.
Групові: гуртки, клуби.
Індивідуальні: бесіди, заняття за інтересами.