Особливості проведення аналізів трофейних і невідомих препаратів

Трофейне медичне майно, і в першу чергу медикаменти підлягають обов'язковій перевірці на їхню придатність до вживання. При перевірці в першу чергу звертається увага на можливість зараження медикаментів продуктами ядерного вибуху, ОР, БЗ, а також враховується можливість злочинної фальсифікації. Отже КАНЛ повинні працювати в тісному контакті з токсикологами, радіологами, хіміками. Для дослідження і проведення аналізів великих кількостей трофейного майна залучаються хіміки СЕЗ АК чи ОК. Трофейне майно сортується: виділяються предмети майна спеціального призначення і дефіцитне майно. Це майно аналізується в першу чергу. Окремо виділяються отруйні і наркотичні препарати, приймаються міри до надійного їхнього зберігання. Якщо серед трофейного майна виявляються оригінальні зразки, нові медикаменти й антидоти, невідомі мед.службі ЗСУ, то їх проби негайно направляються у ВМА, на центральний медичний склад, або інші установи за вказівкою ГВМУ МО. Експертиза ММ, проводиться всебічна: на зараженість продуктами ядерного вибуху, OР, БЗ. При проведенні експертизи і для попереднього висновку враховуються дані радіаційної, хімічної і бактеріологічної розвідки про ступінь зараження району чи об'єкта. Ці дані розглядаються експертами як орієнтовані.

Проби трофейного ММ в опечатному вигляді направляються до КАНЛ медичних складів, а при великих запасах ММ до місця збору викликається представник КАНЛ з комплектом ЛФ-1.

Одним із завдань КАНЛ МС ОК є дослідження трофейного ММ, видача висновків про можливість його використання. Якщо препарат, що надійшов для дослідження, відомий (по наявній довідковій літературі), то аналіз його спрощується і проводиться за відповідною методикою. Якщо ж надійшов для аналізу препарат невідомий і не має етикеток на упакуванні, аналіз його ускладнюється.

Систематичний хід аналізу таких препаратів заснований на послідовному виключенні, шляхом проведення характерних реакцій можливих речовин, поки не приходять до остаточного встановлення дійсності випробуваної речовини. При дослідженні невідомих лікарських речовин спочатку проводять попередні дослідження, що включають наступні етапи:

1) Визначення характеру отриманої речовини:

o описується тара, у якій зразок доставлений для дослідження

(загорнутий у папір, поміщений у склянку, банку), форма упакування,

герметичність;

o зважується зразок з тарою, визначається вага тари і вага речовини:

o описується зовнішній вигляд доставленого зразка (порошок,

рідина, мазь, властивості, запах, колір і т.д.);

2) Визначення природи речовини:

o прожарювання дає можливість визначити, до якої групи

з'єднань - неорганічної чи органічної - відноситься даний препарат;

3) Визначення розчинності випробуваної речовини:

o перевіряється розчинність речовини у воді, кислотах, лугах, органічних розчинниках, опис характеру цих розчинів;

4) Визначення температури плавлення цих речовин (т-ра кипіння,

затвердіння). Ці фізичні константи для фарм.препаратів

визначаються відповідно до методики, зазначеної в загальних і окремих

статтях ГФ і можуть служити критерієм дійсності речовини.

5) Визначення рН середовища.

На підставі цих досліджень роблять попередній висновок про характер речовини і потім приступають до докладного дослідження препарату. З огляду на обстановку й умови роботи в польових умовах по здійсненню контролю за якістю медикаментів і ліків необхідно знаходити найпростіші і раціональні методи досліджень, щоб у короткий термін і з найменшою витратою часу робити кількісний і якісний аналізи.

Майно, упаковане в скляні герметичні банки чи іншу тару, що надійно захищає вміст від зараження й яке опинилося в зараженому районі, відноситься до категорії незараженого без яких-небудь лабораторних досліджень. Таке майно евакуюється з зараженого району і після дезактивації, чи дегазації, дезінфекції тари допускається на постачання.

Майно, упаковане в тару, що не гарантує проникнення РР, ОР, БЗ відноситься до категорії підозрілого на зараження і підлягає ретельному лабораторному дослідженню. Визначення зараженості майна може бути попереднім (орієнтованим) і остаточним.

Попереднє визначення зараженості майна проводиться на місці перебування майна і включає:

o ретельний огляд території, і запасів ММ за допомогою військових дозиметричних приладів на зараженість РР;

o обстеження території і запасів ММ на зараженість ОР за допомогою

ПХР-МВ;

o добір проб майна на бак. дослідження.

Остаточне дослідження проб майна проводиться базовими лабораторіями СЕЗ ОК.

В остаточне дослідження включається:

o радіометричне дослідження;

o хімічний аналіз на виявлення хімічних речовин;

o бак. дослідження за скороченою чи розширеною схемою;

o постановка біоконтролю на піддослідних тваринах.

Результати аналізу усіх видів проб, виконаних лабораторіями

СЕЗ ОК вважаються остаточними.

У виняткових випадках, при застосуванні супротивником невідомих видів засобів масового ураження, дані лабораторних досліджень можуть розглядатися як орієнтовані. Тоді для остаточного висновку проби направляють у лабораторії тилу країни. За результатами експертизи складається акт із висновком про придатність майна і порядок його використання.

В акті відображаються:

" характер об'єкта, що піддається експертизі;

" результати обстеження об'єкта на місці;

" результати лабораторних досліджень, проб;

" висновок про придатність і порядок використання ММ для постачання військ (чи тільки для технічних цілей).

Акти підписуються експертами і затверджуються відповідальними за розпорядженням яких проводилася експертиза.

Питання про можливість використання зараженого ММ, його дезактивації, дегазації і дезінфекції вирішується в кожному окремому випадку начальником мед.служби довольчого органу.