Соціально-економічний та політичний розвиток українських земель другої половини хіv – першої половини хvі ст.

Основу економіки України складали аграрний сектор, торгівля, ремісництво та традиційні промисли. До ХVІ ст. аграрний сектор був зорієнтований на виробництво продуктів для феодального господарства, забезпечував виробників-селян та потреби міст. Феодальне господарство грунтувалося на експлуатації селянства, об’єднаного в громади. Сільська громада розкладала поміж дворищами всі податки і побори на користь феодала і держави.

Зерновий бум в Європі загострив проблему земельної власності, робочих рук та форм організації праці. Для України прямим наслідком вивозу збіжжя у Європу було розширення панських фільварків за рахунок селянської землі та зростання панщини. Юридичною підставою для захоплення феодалами общинних земель стала “Устава на волоки” (1557р.). Феодальні володіння, що зростали за рахунок великокняжих дарувань, купівлі, освоєння нових та загарбання общинних земель, перетворювалися на фільварки, які були зорієнтовані на ринок, зберігаючи значні риси натурального господарства.

Важливу роль відігравала торгівля та швидкий розвиток міст. Внутрішній товарообмін здійснювався через розгалужену мережу ринків, торжищ, ярмарок. Поновлення у ХІV-ХVІ ст. традиційних транзитних шляхів, вихід на європейські ринки пожвавили зовнішню торгівлю.

Соціальна структура суспільства

князі

Головний обов’язок – військова служба за власний кошт і сплата невеликого грощового збору. Згодом, шляхта дістала право вільно розпоряджатися своїми землями, мала великі привілеї в торгівлі та промислах

Шляхта (5% населення на українських землях Литви)

пани

зем’яни

Біле (світські священники)

Існували за рахунок сплати десятини парафіянами, а також відробітку селянами панщини на церковних землях; володіли значними земельними угіддями, селами і навіть містами

духовенство

Чорне (монахи і монашки)

міська верхівка(патриціат) – купці та промисловці

Займались землеробством, скотарством, промислами, частково ремеслом і торгівлею; подібно до селян виконували різні повинності, сплачували податки натурою та грошима.

міщани

(10-15% населення)

бюргерство – цехові майстри, торговці середньої заможності