- •О с н о в н і т е р м і н и
- •Вступ до курсу “Історія України. Витоки українського народу.
- •Тема 1. Київська Русь, її піднесення. Галицько-Волинська держава. (2 год.)
- •Предмет і завдання курсу “Історія України. Періодизація історії України. Джерела вивчення української історії
- •Політичний та соціально-економічний розвиток Київської Русі. Роль київських князів у державотворчих процесах
- •Основні етапи державного розвитку Київської Русі
- •Галицько-Волинське князівство – європейська держава
- •Тема 2. Українські землі у складі іноземних держав (хіv-хvі ст.) Україна у хvі-першій половині хvіі ст.) (2 год.)
- •Соціально-економічний та політичний розвиток українських земель другої половини хіv – першої половини хvі ст.
- •Кріпосні селяни
- •Генеза українського козацтва
- •Джерела формування козацтва
- •Та та ін.
- •Запорозьке (низове)
- •Козацтво (кінець хvі – початок хvіі ст.)
- •Козацько-селянські повстання кінця хvі- 20-30-х рр. Хvіі ст.
- •Тема 3. Національно-визвольна війна українського народу під проводом б.Хмельницького. Формування української держави в ході української національної революції хvіі ст. (2 год.)
- •Мета визвольної війни
- •Найхарактерніші ознаки Української козацької держави середини хvіі ст.
- •Полки – на чолі полковники (у різні часи було 36, 26, 16, 10)
- •Розбудова національної держави республіканського типу
- •Фінансова система
- •Тема 4. Україна в другій половині хvіі ст. “Руїна”: її соціально-політична сутність та наслідки (2 год.)
- •Причини та наслідки “Руїни”
- •Політика царського уряду на обмеження прав автономії Війська Запорозького у другій половині хvіі ст.
- •Причини поразки революції:
- •Тема 5. Гетьманщина у складі Російської імперії. Остаточна ліквідація української державності ( кінець xvіі-хvііі ст.) (2 год.)
- •Економічна і соціальна політика Івана Мазепи
- •Антиукраїнська політика Петра і
- •Формування нових відносин в економічній спільноті української народності
- •Політика самодержавства по знищенню гетьманства та автономії України
- •Наслідки колоніальної політики російського самодержавства на українських землях
- •Тема 6. Капіталістична еволюція України у складі Австро-Угорської та Російської імперій, її особливості у хіх столітті
- •Економічний розвиток України у першій половині хіх століття
- •Національно-визвольний рух в Україні у першій половині хіх століття
- •Кирило – Мефодіївське товариство
- •Тема 7. Україна на початку хх століття. Українська національно-демократична революція 1917-1920 рр. (4 год.)
- •Тема 8. Розвиток України в умовах утвердження тоталітарного режиму (1920-1938 рр.) (2 год.)
- •Тема 9. Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.) (2 год.)
- •Таблиця людських втрат україни та інших країн світу в роки другої світової війни*
- •Тема 10. Становище України в повоєнний період (1946-1953 рр.) (2 год.)
- •Зміни у суспільному розвитку західних областей України у повоєнні роки
- •Тема 11. Соціально-економічний розвиток України в умовах “відлиги” та в період загострення кризи радянської системи (1954-1985 рр.) (2 год.)
- •Розширення повноважень України у складі срср (50-60-ті рр.)
- •Економічні реформи в кінці 50-х в першій половині 60-х років
- •Відмінності командної економіки від ринкової
- •Дисидентський рух в Україні 1965-1985 рр.
- •Тема 12. Відродження незалежності України. Суспільно-політичний розвиток України в умовах незалежності (6 год.)
- •Частка України у показниках колишнього
- •Розбудова української держави
- •Сучасна національна політика української держави та її вплив на державотворчі процеси України
- •Україна у новому геополітичному просторі
- •Помаранчева революція 2004 року: причини та наслідки
- •Українська державна символіка.
Наслідки колоніальної політики російського самодержавства на українських землях
1. Значне обмеження і ліквідація прав та вольностей українського народу, що вело до масового незадоволення своїм безправним становищем.
2. Поширення центристських тенденцій в українському суспільстві.
3. Знищення української національної культури, всебічна русифікація.
4. Здійснення російською владою політики інтриг між гетьманом і старшиною, між селянами і старшиною, які проводила російська влада.
5. Експлуатація матеріальних і людських ресурсів царським урядом.
Таким чином, безправне становище українського народу у складі іноземних держав та його постійна боротьба за свою незалежність, сприяли формуванню національної самосвідомості та готувала маси до участі у великих політичних та соціальних змінах у майбутньому.
Тема 6. Капіталістична еволюція України у складі Австро-Угорської та Російської імперій, її особливості у хіх столітті
(2 год.)
На межі ХХ століття українські землі Слобожанщини, Лівобережжя, Правобережжя, Півдня являли собою єдину територіальну цілісність. Територію, що займала 9/10 від загальної площі України, називали Наддніпрянщиною чи Наддніпрянською Україною. В історичному розвитку українського народу вона прожовжувала відігравати визначальну роль. Наддніпрянщину своїм історичним, політичним та культурним центром вважало і українське населення Східної Галичини, Північної Буковини, Закарпаття, підвладне Австро-Угорській імперії.
Процеси утвердження капіталістичних відносин посилювали об’єктивні тенденції до возз’єднання всіх українських земель, насильницько розмежованих державними кордонами Російської та Австро-Угорської імперій.
Об’єктивному процесу формування нації відбувався на всій території споконвічного проживання українського народу сприяв громадсько-політичний та національно-визвольний рух в Україні.
План
1.Основні тенденції соціально-економічного розвитку України у ХІХ столітті.
2.Суспільно-політичні процеси в Україні у ХІХ столітті.
3.Український національний рух.
Основні поняття: національне відродження, національна ідея, національно-визвольний рух, промисловий переворот, інкорпорація, асиміляторська політика, народовці, "просвіта".
Політичний, соціально-економічний та культурний розвиток України у ХІХ столітті був тісно пов’язаний з об’єктивним процесом формування української нації та утвердженням капіталістичних відносин.
Серед українських земель, що у ХІХ столітті становили південно-західну частину Російської імперії, виділялося чотири великих регіони: Лівобережна Україна, Слобожанщина, Правобережна Україна та Південна ( Степова Україна). Реформування адміністративної системи країни на початку ХІХ ст. мало на меті посилити владу царського уряду над окраїнами, ліквідувати їхні національні особливості та русифікувати неросійське населення. У 1802 році уряд ліквідував Малоросійську губернію і утворив Чернігівську та Полтавську, Таврійську та Миколаївську (з 1803 р. Херсонську губернії). У 1828 р. вони та Бессарабія увійшли до складу Новоросійсько-Бессарабського генерал-губернаторства. Для послаблення позицій польської шляхти після повстання 1830 р. царський уряд у 1832 р. утворив Київське генерал-губернаторство у складі Київської, Волинської та Подільської губерній. Згодом Слобідсько-Українську губернію реформовано в Харківську. Отже, вся територія України була поділена на дев’ять губерній, які в незмінному вигляді проіснували до початку ХХ ст. Губернії поділялися на повіти.
|
Соціальний склад населення України (І пол. ХІХ ст.):
|
Протягом ХІХ століття населення України зросло втричі (з 7,7 до 23,4 млн.). щоправда, цей показник відтворював, швидше, стан міграційних процесів, а не природний прирост населення України. Русифікаторська політика царизму характеризувалась заохоченням переселення представників інших національностей на землі України, а й створенням умов, які б змусили українців виїжджати у внутрішні райони Росії, або емігрувати за кордон. Цьому сприяли антиукраїнські заходи в сфері культури, мови, освіти.
Одним із наслідків політики царського уряду в Україні стало витіснення корінного населення із суспільного життя. У промисловості, на транспорті, в торгівлі та сфері обслуговування в кінці ХІХ ст. було задіяно лише 9 відсотків українців, а серед представників вільних професій (вчених, митців, медичних працівників, священнослужителів) – 0,5 відсотки. У великих промислових, культурних, політичних центрах України корінні мешканці складали меншість (22% – в Києві, 6% – в Одесі). Більшість української нації становило селянство.