Економічна і соціальна політика Івана Мазепи

Економічна	Соціальна
- посилення усіх форм феодальної експлуатації селян і козаків; - узаконення дводенної панщини для селян (Універсал 1701 р.) - удосконалення орендної системи.	- обмеження переходу козаків у селянський стан; - встановлення регламентованого розподілу рангових маєтностей; - сприяння будівництву шкіл, бурс, друкарень; - при його участі Києво-Могилянська колегія отримала академічний статус і стала першим вищим навчальним закладом у Східній Європі.

Боротьбу гетьмана І. Мазепи з відродження Української держави продовжив його соратник Пилип Орлик, який створив у квітні 1710 року відомий документ міжнародного значення “Пакти й Конституція прав та вольностей Війська Запорозького” (“Бендерська Конституція”, “Конституція”). Конституція

П. Орлика має демократичний характер. Проаналізувавши статті Конституції, можна пересвідчитись в тому, що засади парламентаризму були започатковані серед українських політичних діячів уже з початком XVIII ст.

Основні положення “Конституції” Пилипа Орлика

- проголошувалась незалежність України (її відокремлення від Росії);

- ідея соборності українських земель;

- встановлювався козацький (демократичний) лад суспільства;

- вища законодавча влада повинна належати козацькій раді, яка мала скликатись тричі на рік – на Різдво, Великдень і Покрову;

- запроваджувалася виборність полковників і сотників, яких затверджував гетьманів;

- створювалась спеціальна комісія для здійснення ревізії державних земель, що перебували у користуванні старшини та повинностей населення;

- прихильно мала проводитись політика щодо вдов козаків, дітей-сиріт, дружин, чоловіки яких перебувають на війні чи інших військових службах у галузі сплати загальних повинностей чи податків (вони від них звільнялись).

- у вирішенні покарань правопорушників головна роль відводилася Генеральному суду та ін.

Конституція П. Орлика увійшла в історію як перша в Європі конституція демократичного суспільства, і багато в чому випередила основні положення американської, яка була прийнята значно пізніше, в 1787 році. Діяльність гетьмана П. Орлика в еміграції була спрямована на створення коаліції з європейських держав, при допомозі якої він хотів здобути незалежність України. Це був палкий український патріот, який своїми активними дипломатичними діями посприяв проведенню після смерті Петра І менш жорстокої політики з боку царського уряду.

Антиукраїнська політика Петра і

1. Зменшення наполовину збройних сил України. Козацьке військо підпорядковувалось російському командуванню. (1706 р.).

2. Обов'язкова участь українських козацьких полків в усіх війнах, які вела Російська держава.

3. Використання на примусових будівельних роботах українців, в тому числі і козаків, у результаті чого занепадала держава.

4. Підрив української економіки: майже скасував вільну торгівлю (селітру, вугілля дозволялося вивозити тільки до Росії; заборонено ввозити до України російські промислові вироби такі як: панчохи, тканини та їн.; українську продукцію можна було вивезти лише через віддалені порти, що ускладнювало торгівлю).

5. Обмеження старшинського самоврядування, гетьманської влади;

6. Зруйнування Запорозької Січі в 1709 році.

7.Запровадження при гетьмані посади царського резидента для здійснення контролю над економічною, фінансовою, військовою і зовнішньою політикою гетьманського уряду

8. Створення Малоросійської колегії у травні 1722 р. Місце її розташування - Глухів. Керівник — росіянин Вельямінов.

9. Значне зростання податків з українського народу до царської скарбниці.

10. Заборона української мови і українського книгодрукування. "Святе

письмо" друкувалось російською мовою.

12. Терор і розправа з прихильниками гетьмана І. Мазепи.