Практичне застосування теорії еластичності в економічному аналізі.

Концепція еластичності має численні сфери практичного застосування. Однією з них є визначення цінової стратегії продавців: яку ціну призначити, щоб отримати найбільший виторг, чи варто її знижувати або підвищувати. Сукупний доход продавців (TR=P·Q), одночасно є видатками покупців, тому зв’язок між показником еластичності і зміною видатків представляє інтерес для обох сторін. Якщо попит на товар еластичний, то ціна і виторг змінюються у протилежних напрямках, якщо попит нееластичний, то виторг і ціна змінюються в одному напрямку. У випадку одиничної еластичності видатки покупців і виторг продавців не змінюються зі зміною ціни. У точці одиничної еластичності виторг досягає максимальної величини.

Теорія еластичності і пристосування ринку також має важливе практичне значення для аналізу і прогнозування наслідків зміни ринкових умов. Наприклад, якщо через посуху очікується скорочення пропонування будь-якого сільськогосподарського продукту на світовому ринку, то для визначення впливу цієї події на світову ціну товару можна зобразити криві фактичного попиту і пропонування, а потім розрахувати їх зміщення і визначити зміну рівноважної ціни.

Ще один важливий аспект застосування теорії еластичності – визначення наслідків державного втручання у ціноутворення. У разі відхилення цін від рівноважних внаслідок державного регулювання величини дефіцитів та надлишків, що виникають в результаті цього, прямо залежать від еластичності попиту та пропонування. Чим менш еластичними є попит і пропонування, тим меншими будуть величини дефіциту і надлишку, і навпаки.

Важливою сферою застосування концепції еластичності є політика оподаткування. Звичайно податки встановлюються на товари та послуги, попит на які нееластичний, що дозволяє збільшити податкові надходження. Якщо попит на товар еластичний, встановлення чи підвищення податку може призвести до скорочення податкових надходжень.

Відносна еластичність попиту і пропонування визначає розподіл податкового тягаря між покупцями і продавцями (рис 3.8). Якщо попит на товар відносно нееластичний порівняно з пропонуванням (рис. 3.8.а), більшу частину податкового тягаря будуть нести покупці (площа А), меншу частину будуть сплачувати продавці. І навпаки, якщо попит на товар еластичніший за його пропонування (рис. 3.8.б), з встановленням податку більшу частину податкового тягаря будуть нести продавці (площа В), а меншу частину – покупці.

Як показують наведені нижче приклади, концепція цінової еластичності попиту має важливе практичне значення.

Небувалий врожай. Попит на більшість продуктів сільськогосподарського виробництва нееластичний (не більше 0,20-0,25). Тому збільшення обсягу виробництва сільськогосподарських продуктів, приводе як до зниження цін на фермерську продукцію, так і до скорочення загального доходу фермерів. Для фермерів, як групи, нееластичний характер попиту на їхню продукцію означає, що щедрий врожай може бути дуже небажаним. А для державних органів управління це означає, що збільшення доходу фермерів залежить від обмеження фермерського виробництва, тому вони можуть застосовувати як підтримуючі заходи (субсидії, дотації фермерам), так і обмежуючі (заохочувати у скороченні посівів).

Акцизний податок. Обираючи, на які товари і послуги встановити акциз, уряд бере до уваги еластичність попиту на них. Підвищення податку на продукт, попит на який є еластичним, викличе за собою зменшення податкових надходжень. Це змушує законодавців, вводячи акцизні податки, шукати такі товари, попит на які нееластичний, наприклад, алкогольні напої, бензин, сигарети. У 1991 р., намагаючись скоротити бюджетний дефіцит, федеральний уряд США підвищив податок саме на ці три категорії товарів. Проте, у тому ж 1991 р. Конгрес ввів 10%-ний акциз на яхти. Конгрес розраховував, що цей захід не надасть більш-менш серйозного впливу на обсяг продажів, і сподівався отримати за п'ять років приріст податкових надходжень у розмірі 1,5 млрд. дол. Але попит виявився більш еластичним, ніж очікувалося. У відповідь на підвищення податку чимало власників прогулянкових суден вирішили зберегти свої старі яхти на триваліший термін, а деякі потенційні первинні покупці відмовилися від їхнього придбання. У Південній Флориді обсяг продажів скоротився майже на 90%, оскільки багато потенційних покупців вирішили уникнути податку, купуючи яхти на Багамах. Крім того, податкові надходження уряду скоротилися і під впливом економічного спаду 1990-1991 рр., у результаті якого попит на більшість товарів тривалого користування, включаючи яхти, змістився ліворуч. У 1991 р. 10%-ний акциз на яхти приніс всього 30 млн. дол. податкових надходжень. Запровадження цього податку у сукупності з економічним спадом завдали серйозного удару по виробникам яхт. У перший рік запровадження акцизу третину яхтобудівельних компаній США згорнула своє виробництво понад 20 тис. робочих залишилися без роботи. У 1993 р. Конгрес скасував цей податок.