Графік 10. Крива “ціна – споживання”.
Цей графік допомагає зрозуміти ефект доходу, що полягає в тому, що при зниженні ціни товару реальний доход або купівельна спроможність споживача збільшується. При незмінному номінальному доході зростання реального доходу дозволяє йому купляти більше певного товару та інших товарів.
При зниженні ціни товару спостерігається також ефект субституції –споживачі намагаються замінити більш дешевим товаром більш дорогі товари.
Ефекти доходу і субституції доповнюють один одного, обумовлюючи можливість і бажання споживача купити більшу кількість певного товару по низької ціні, у порівнянні з більш високою його ціною.
Ефект субституції і ефект доходу по Хіксу і Самуельсону.
Зясуємо, в якому ступені зміна попиту на благо А викликана зміною його ціни, а в якому ступені – зміною реального доходу споживача. Рішення цієї проблеми були запропоновані Хіксом і Самуельсоном.
Хікс виходив з визначення реального доходу споживача як загального удоволення, що отримує споживач.
Графік 11. Ефект субституції і ефект доходу по Хіксу.
Р (ціна) блага А знижується з Р1 до Р2, а Р блага В – постійна. Бюджетна лінія споживача зміщується з NM до NM1 , а крапка рівноваги – з С в С1 . Попит на благо А підвищується на величину SS1 . Оскільки крапка С1 знаходиться на більш високій кривій байдужості, у порівнянні з крапкою С, остільки це означає зростання реального доходу індивіду. Проведемо пунктирну лінію N1M2, дотичну до кривої байдужості І1 в крапці С2 і паралельну NM1. Бюджетні лінії N1M2 і NM1 мають однакові нахили до осі абсцис, показують однакові співвідношення між цінами благ, тобто N1M2 збудована з урахуванням зниження ціни блага А з Р1 до Р2.
Бюджетні лінії NM і N1M2 мають різні нахили і обидві є дотичні лінії до однієї кривої байдужості І1.
Положення рівноваги споживача в крапці С2 показує той же рівень реального доходу, що і в крапці рівноваги С до зміни ціни блага А. В крапці С2 попит на благо А більше на SS2 , у порівнянні з попитом в крапці С. Таке зростання попиту при постійному реальному доході пояснюється зміною ціни блага – ефектом субституції ( заміщення блага В більш дешевим благом А).
Загальне підвищення попиту на благо А відбулося в кількості SS1. Різниця між SS1 і SS2, що складає величину S2S1, відображає збільшення попиту на благо А у звязку з ростом реального доходу споживача, це рівнозначно зростанню грошового доходу.
Самуельсон визначав реальний доход як купівельну спроможність споживача, а не як удоволення, що отримав споживач.
Реальний доход споживача постійний, якщо йому вдається купляти стільки ж благ, скільки раніш. Будь яка бюджетна лінія відображає певний рівень реального доходу.
Графік . Ефект субституції і ефект доходу по Самуельсону.
При ціні блага А = Р1 бюджетна лінія - NM, якщо ціна блага А знижується до Р2 (при постійній ціні блага В), то бюджетна лінія буде NM1. Положення рівноваги споживача перейде з крапки С в крапку С1 на кривій байдужості І3. Попит на благо А збільшиться на SS1.
Бюджетна лінія NM1 відображає більш високий реальний дохід споживача (купівельну спроможність), ніж дохід, що відображає NM. Проведемо пунктиром бюджетну лінію N1M2 паралельну NM1, причому через крапку С. Оскільки нахили бюджетних ліній N1M2 і NM1 однакові, остільки вони відображають однакові співвідношення цін товарів з урахуванням зниження ціни блага А. Оскільки N1M2 проходить через крапку С, остільки вона відображає той же реальний дохід, що і NM (всі крапки цих прямих показують комбінації купівель благ, що доступні споживачу при однаковій купівельній спроможності).
N1M2 - дотична лінія до кривої байдужості І2 в крапці С2, де встановлюється положення рівноваги споживача, коли ціна на благо А змінюється без одночасової зміни реального доходу споживача. Тобто, збільшення на SS2 величини попиту на благо А повязане зі зниженням його ціни (ефект субституції). Збільшення на S2S1 величини попиту на благо А звязане зі зростанням реального доходу споживача при зниженні ціни блага А (ефект доходу).