Культури сосни в суборах.

Порівняно з борами субори займають більш родючі ґрунти, які представлені пісками з про­шарками супісків, суглинків та глин на доступній корінню гли­бині. Інколи субори формуються на однорідних легких супісках. На таких ґрунтах у природних насадженнях, крім сосни звичайної, ростуть дуб звичайний, ялина звичайна, береза повисла, осика, горобина звичайна та інші деревні рослини.

У сухих і дуже сухих суборах у культури сосни звичайної до­цільно вводити також один чистий ряд берези повислої через кожні 3-5 рядів сосни із систематичним проведенням рубок догляду, по­чинаючи з 3-5-річного віку. Щоб забезпечити порослеве понов­лення берези, дерева її необхідно рубати у стані зимового спокою.

Враховуючи бідність ґрунту у сухих борах і суборах на пожив­ні речовини, надмірність атмосферних опадів і високу вологість повітря Полісся, обмежену кількість і невеликі розміри трав'яних рослин те, що основним джерелом вологи для рослин є атмосферні опади, а також поширення коріння сосни у верхніх горизонтах ґрунту, догляд культур сосни у районах Полісся доцільно проводити лише у перші два роки.

У свіжих і вологих суборах кращим компонентом сосни є дуб звичайний. Його опад більше, ніж опад берези повислої, нейтралі­зує ґрунтовий розчин і збагачує грунт поживними речовинами. Пропонується вводити у склад культур приблизно однакову участь сосни і дуба ( Юхимець 1996 р.)

У культурах сосни краще вводити один чистий ряд дуба через кожні 3-5 рядів сосни. У цьому випадку гілки сосни змикаються над деревами дуба у віці 12-15 років ( при відстані між рядами 1,5-2 м). При введенні дуба одним рядом слід проводити своєчасні рубки догляду, щоб сформувати стійкий другий ярус з дуба, який потім зберігається до рубки головного користування ( Гордієнко 1995 р.).

У віці 80-100 років у сосново-дубових культурах запас стов­бурової деревини дуба звичайного становить 40-50 м³/га. Для подовження інтенсивного зростання дуба у висоту його вводять у культуру з буферними рядами із супутніх порід. При ширині міжрядь 1,5-2 м в культурах з буферними рядами крона сосни над трирядними листяними кулісами змикається в 30-35-річному віці. Після чого крона сосни починає рідшати і пропускати багато світла й тепла під намет насадження. У дуба до цього віку роз­вивається досить могутня коренева система, і він досягає більш значних розмірів, ніж при введенні його в культури одним рядом. Слід відзначити, що введення буферних рядів виправдано у лісів­ницькому відношенні в культурах, де відстань між рядами стано­вить до 2 м.У сосново-дубових культурах опаду в 1,5-2 рази більше, ніж у чистих соснових насадженнях. Навіть незначна домішка листя дуба (до 7 % маси) прискорює розкладання підстилки в соснових насадженнях у 2 рази. Домішка дуба в насадженнях сосни підви­щує вміст гумусу в ґрунті в 1,3-1,9, кальцію і магнію — в 1,2-4 рази і знижує його гідролітичну кислотність. У перші 7-10 ро­ків після висаджування на дерново-підзолистих ґрунтах дуб розви­ває поверхневу кореневу систему, чим сприяє поглибленню коріння сосни і підвищує її біологічну стійкість.

У свіжих суборах на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах клен татарський біологічно стійкий, а інтенсивність росту до 12 років в нього така ж, як і у дуба. У нього в ранньому віці роз­вивається густооблистнена крона і глибинна коренева система. Він так само, як і берест, попереджає заростання трав'яною рос­линністю куліс листяних порід і розростання коріння сосни у бік дуба. Проте з 15 років клен татарський починає рости повільніше за дуб звичайний.У суборах кращими породами для висаджування у буферні ряди є берест (в'яз листуватий), липа дрібнолиста, груша дика, клен та­тарський, а із чагарників — ліщина звичайна. На більш родючих ґрунтах у буферні ряди можна висаджувати липу дрібнолисту і бузину чорну. Берест розвиває густооблистнену крону, яка по­переджає задерніння ґрунту і добре затінює дуб з боків, а також обмежує розростання гілок і коріння сосни у бік листяних куліс. На порівняно бідних супіщаних ґрунтах свіжих суборів берест на відміну від насаджень на чорноземах не пригнічує дуб. Не відмічається пригнічення й сосни.

У груші дикої у свіжих суборах розвивається густооблистнена крона і глибинна коренева система. Вона попереджає розростання в культурах бур'янистих трав і добре затінює дуб з боків. У свіжих і вологих суборах 7-10-річна груша вища, а після 20 років — нижча за дуб. У перші 10-15 років після садіння у верхніх шарах ґрунту переважає коріння груші, в наступні роки —дуба. У насадженні з участю груші у дерев дуба стовбури добре очищаються від сучків, рівні і малозбіжисті.

Серед чагарників ефективною для буферних рядів у насаджен­нях дуба і сосни є ліщина звичайна. Вона добре росте у свіжих і вологих суборах на дерново-підзолистих, глинисто-піщаних і супі­щаних ґрунтах. У ліщини розвивається поверхнева коренева сис­тема, але вона не витісняє коріння дуба й сосни у нижні горизонти грунту. В неї слабка транспіраційна спроможність. Маса органіч­ного опаду ліщини на одиниці площі перевищує його кількість в опаді липи, в'яза, скумпії та інших порід. В органічному опаді ліщини калію в 2,5 і кальцію в 2 рази більше, ніж в опаді дуба. Ліщина розвиває густооблистнену крону і цим попереджає роз­ростання трав'яної рослинності. У перші роки життя вона добре затінює з боків дерева дуба, але на дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах, як і інші чагарники, досягає висоти 5-6 м. Тому в буфер­них рядах разом з нею доцільно висаджувати деревні породи, які більш тривалий час створюватимуть сприятливі умови для росту дуба.

У вогких суборах і суборах на болотах створюються сприятливі умови для самосіву берези, осики і вільхи сірої, а також крушини ламкої та деяких видів чагарникових верб. За цих умов досить ввести лише сосну звичайну, створюючи часткові культури.

Культури сосни в сугрудках.

Сугрудки (судіброви, скла­дні субори) розміщуються на піщаних ґрунтах з потужними про­шарками супісків і суглинків, що неглибоко залягають, на пісках, підстелених на глибині розташування коріння суцільним шаром суглинків, дерново-підзолистих супіщаних і сильноопідзолених су­глинкових ґрунтах. У природних насадженнях на таких ґрунтах зустрічається сосна звичайна, ялина звичайна, клен гостролис­тий, граб звичайний, груша дика, осика, береза повисла та багато інших мезотрофних деревних порід.

Головною породою у цих лісорослинних умовах є сосна звичайна найчастіше І-ІІ класу бонітетів. Дуб звичайний у сухих сугрудках знаходиться у другому ярусі і має III - V класи боніте­ту. При закладанні штучних насаджень за цих умов доцільно 3-5 рядів сосни чергувати з одним рядом дуба звичайного. В ряди ланками (3-5 посадочних місць у ланці) можна вводити чагарник.

У насадженнях на свіжих сірих суглинкових ґрунтах дуб у перші роки росте у висоту повільніше, ніж клен гостролистий. Після жерднякового віку інтенсивність росту дерев клена знижується і він переходить у другий ярус, створюючи сприятливі умови для росту дуба.У свіжих і вологих сугрудках добре росте багато деревних порід. Однак при виборі головної породи перевагу слід віддавати сосні звичайній. Куліси з 3-5 рядів сосни треба чергувати з одним ря­дом дуба або з трьома рядами інших листяних порід. У середній ряд листяної куліси краще висаджувати дуб звичайний. Замість нього можна вводити модрину сибірську, ялину звичайну або дуб північний. Модрина і ялина в культурах, створених у свіжих су­грудках, знаходяться в одному ярусі з сосною. Дуб північний у культурах з сосною утворює стійкий другий ярус. У крайніх рядах листяної куліси бажано висаджувати разом з ліщиною звичайною, липу дрібнолисту, грушу дику, клени гостролистий і польовий, граб звичайний тощо.

Модрину сибірську і ялину звичайну в культурах сосни слід вводити у вологих сугрудках, де після жерднякового віку вони рос­туть з однаковою інтенсивністю, а стовбури їх мають приблизно однакові діаметри та об'єми.

У крайніх рядах листяної куліси слід висаджувати деревні по­роди, що сприяють росту дуба, висота і діаметр якого у свіжих і вологих сугрудках звичайно менші, ніж у сосни. До таких порід належать липа дрібнолиста, клени, вільха та ін. Домішок липи дрібнолистої в насадженнях сосни і дуба прискорює розклад ор­ганічного опаду, підвищує родючість грунту і поліпшує їх ріст.Граб повертає у грунт поживних речовин менше, ніж дуб, і більше їх поглинає. До завершення жерднякового віку граб росте інтенсивніше за дуб, потім переходить у другий ярус і сприятливо впливає на зростання дуба. У вологих сугрудках у крайні ряди листяних куліс можна вводити вільху клейку. Протягом усього життя вона трохи більша (на 1-1,5 м) за дуб, але менша за сосну. У ранньому віці вільха розвиває конусоподібну густооблистнену крону і добре затінює дуб з боків. Органічний опад вільхи клейкої прискорює розклад опаду дуба і сосни. Домішок вільхи в куль­турах сосни збагачує грунт азотом. У вільхи клейкої відсутній стрижневий корінь. Бічне коріння її сильно розвинене, але не витісняє коріння дуба і сосни у нижні горизонти грунту. У вологих сугрудках дуб звичайний відрізняється слабким рос­том внаслідок близького залягання ґрунтових вод, тому висад­жувати його в культури за цих умов недоцільно. При створенні суцільних штучних насаджень за таких умов слід вводити один чистий ряд вільхи через 3-4 ряди сосни. При наявності на ділянці природного поновлення висаджують тільки сосну, створюючи при цьому часткові культури.

РОЗДІЛ 5. Проект створення лісових культур сосни звичайної на свіжих суборах та свіжих борах в Задеснянському лісництві ДП «Н.-Сіверське л/г»