Культури сосни в борах.

Бори формуються на пісках, над­мірно зволожених торф'яних та інших бідних ґрунтах. На таких ґрунтах можуть виростати сосни звичайні й Банкса, береза по­висла та деякі види верб( Воробьев, 1953 рік , Погребняк 1968 рік) .

У сухих борах для захисту саджанців сосни від перегріву, сухо­віїв, а також для прискорення розкладу органічного опаду в куль­тури доцільно вводити червоний верболіз. Сосну і верболіз ви­саджують чистими рядами поперек напряму пануючих вітрів. В Н.-Сіверському гослісгоспі (в умовах Полісся) в сухих борах із сосною звичай­ною доцільно висаджувати сосну Банкса, яка у цих умовах відзна­чається високою біологічною стійкістю і в перші два десятиліття швидко росте. Вводити сосну Банкса в культури слід чистими рядами через 1-2 ряди сосни звичайної.

Сосна Банкса виконує таку ж меліоративну роль, що й верболіз, крім того, вона утворює багато підстилки, що значно прискорює накопичення органічних речовин у ґрунті, і має більш глибоку ко­реневу систему. Оскільки деревина сосни Банкса не має госпо­дарської цінності, дерева її після досягнення 20-25-річного віку постійно видаляють з насадження. По відмерлому корінню сосни Банкса в грунт проникає коріння сосни звичайної (Гордієнко М.І 1995 р) . При закладанні культур площах по низинах доцільно вводити в насадження сосни звичайної березу повислу. Вона в цьому випадку прискорює розкладання підстилки і підвищує ро­дючість ґрунту.

У насадженнях Українського Полісся в органічному опаді бе­рези вміст азоту в 2,1 раза, фосфору в 1,8, калію в 1,9 раза більше, ніж в опаді сосни. У гумусовому горизонті дерново-підзолистих супіщаних грунтів (свіжі субори) у культурах берези концентра­ція іонів водню нижча, але більше фосфору (на 12-70 %) і калію (на 83-190 %). У верхньому 10-сантиметровому шарі грунту сос­ново-березових насаджень з однаковою кількістю обох порід вміст гумусу на 12 % більше, ніж у чистих насадженнях сосни.

Враховуючи сприятливий вплив берези на грунт, у культури свіжих і вологих борів доцільно вводити один ряд берези через 4-5 рядів сосни. За цих умов у перші роки життя береза росте інтен­сивніше за сосну. Тому в сосново-березових культурах необхідно своєчасно (через 4-7 років) проводити рубки догляду. Проте , відмічається ( Бабич 1978р.), що береза має розгалужену кореневу систему, яка в декілька разів більша від кореневої системи сосни і витісняє останню з верхніх шарів грунту у більш глибокі ( Гордієнко, Шаблий , Шлапак 1995 р.). Вва жають також що домішка берези сприяє розселенню хрущів. Дослідники відмічають що при наявності у складі лісових культур берези понад 10%, продуктивність сосняків зменшується, але зменшення продуктивності компенсується підвищенням біологічної стійкості сосняків та поліпшенням родючості грунтів (Бабич 1978 р.). Тому рекомендовано підтримувати частку берези на рівні 20-30% (Мірошников 1955 р. , Романов 1980 р.)Важливу роль відіграє домішка берези в середньовікових деревостанах, оскільки вони дуже часто уражаються кореневою губкою –грибом родини трутовикових. Уражуються переважно хвойні породи, проте коренева губка іноді розвивається на листяних –пнях, лісоматеріалах ,проте ніколи не уражуються коріння листяних порід .В умовах Н.-Сіверському держліспоспі, де майже 30% насаджень має ураження кореневою губкою дотримання правильності змішування порід особливо важливо.

У вогких і мокрих борах часткові культури закладають з введенням лише сосни звичайної, оскільки за цих умов спостерігається інтенсивне насіннєве відновлення берези і чагарників.