5.3 Технологія створення запроектованих лісових культур

Підбір порід для створення лісових культур на зрубах і землях які вийшли з під сільськогосподарського користування обумовлений необхідністю створення оптимальних умов для росту і розвитку тієї чи іншої породи, та залежить від багатьох факторів: на свіжих зрубах лісові культури створюються чистими або змішаними в залежності від типу лісу і виду рубки. Так на зрубах де проводилась РГК ,тип лісу А2С краще створювати мішані насадження сосни звичайної і берези похилої, опад якої прискорює розклад підстилки і посилює родючість грунту так як в органічному опаді берези вміст азоту в2,1 раза,фосфорув1,8, калію в 1,9раза більше ніж в опаді сосни. У гумусовому горизонті дерново –підзолистих супіщаних грунтів у культурах берези концентрація іонів водню нижча, але більше фосфору (на 12-70%) і калію (на 83-190%). У верхньому 10 –сантиметровому шарі грунту сосново –березових насаджень з однаковою кількістю обох порід вміст гумусу на 12%більше, ніж у чистих насадженнях сосни.

Враховуючи сприятливий вплив берези на грунт, у культури свіжих і вологих борів доцільно вводити один ряд берези через 4-5 рядів сосни.

На зрубах –де очікується поновлення головних або другорядних порід краще створювати чисті насадження ,які в подальшому стануть змішаними за рахунок природного поновлення.

На зрубах з типом лісу В2ДС кращім компонентом сосни є дуб звичайний. Його опад більше, ніж опад берези повислої, нейтралізує ґрунтовий розчин і збагачує грунт поживними речовинами. Але враховуючи особливість клімату Середини –Будського району де ріст дуба набагато гірший порівняно з іншими районами, коли дуб в насадженнях досягає максимум ІІІ класу бонітету вважається за краще вводити в культури сосни березу через кожні 6-7 рядів один ряд чистої берези.

Особливістю створення культур сосни звичайної на староорних землях дерново-підзолистих, глинисто-піщаних та супіщаних грунтів лі­сової зони є мала потужність гумусового горизонту і несприятливі фізико-хімічні властивості. Розпушування таких грунтів призво­дить до швидкого винесення органічних речовин у нижчі, недо­ступні для рослин, горизонти. Збіднення грунтів відбувається вна­слідок щорічного збирання врожаю. Порівняно із цілинними ґрунтами в староорних землях міститься менше гумусу

За таких умов у сосни інтенсивно розвивається коріння у верх­ніх горизонтах грунту. Після того, як коренева система сосни встигає засвоїти усі поживні речовини з верхнього родючого шару грунту, коріння її поступово заглиблюється у грунт.

Уповільнений ріст коріння сосни супроводжується не лише галь­муванням росту надземної частини, а й загальним ослабленням організму рослини. Ослаблені дерева пошкоджуються підкоровим клопом, масове розмноження якого призводить до відмирання де­рев і утворення галявин у культурах. Розріджені соснові молодняки заселяються личинками хрущів. Все це остаточно послаблює культури, і частина дерев через 12-15 років засихає.

Соснові культури, створені на староорних землях, іноді пере­живають фазу хащі. Критичний період у таких насаджень настає у 25-30-річному віці і навіть у 40 років.

Підвищити біологічну стійкість сосни у культурах на староор­них землях можна шляхом внесення добрив і боротьбою із шкідли­вими комахами. Проте слід мати на увазі, що добрива підвищу­ють родючість верхніх горизонтів грунту. Це супроводжується тимчасовим покращенням росту сосни, оскільки коренева система лишається поверхневою. Тимчасово може покращити стан дерев також боротьба зі шкідливими комахами, зокрема з підкоровим клопом, який здорові дерева не пошкоджує через великий вміст в них смолистих речовин.

Іншим важливим фактором при залісенні староорних земель є створення змішаних насаджень, які більш стійкі проти підкоро­вого клопа і кореневої губки. Підбирають компоненти для культур з таким розрахунком, щоб підвищити запас органічного опаду, прискорити його розкладання і збільшити масу коріння, яке про­низує товщу грунту