Висновоки та пропозиції
Для розв'язання проблеми безперервного і невиснажливого лісокористування, вирощування високопродуктивних лісових насаджень відповідно до типу лісорослинних умов, одержання максимального лісівничого ефекту при мінімальних затратах першорядне значення має відтворення лісових ресурсів шляхом створення лісових культур. Навіть у багатьох типах лісу, де природне відновлення порід відбувається добре, щоб запобігти заміні головних порід другорядними, доцільно вдатися до штучного лісовідновлення.
Дослідження дозволяють зробити висновок, що кращими в умовах підприємства є змішані за складом насадження, якість яких зростає з віком.
Основними напрямками покращення лісокультурної діяльності підприємства, на нашу думку є:
розширення робіт з сприяння природному поновленню;
використання високоякісного садивного матеріалу, зокрема з покращеними спадковими властивостями;
створення культур з веденням до їх складу порід, що відповідають корінним типам лісу.
Порівнюючи хід росту і продуктивності деревостанів сосни звичайної в лісо типологічних умовах місцезростання А2, В2,С2, створених на староорних землях можна відмітити що ріст і продуктивність деревостанів збільшується відповідно до покращення ґрунтових умов – А2- 74%; В2-79%.
Виходячи з результатів ходу росту ділянок старшовікових деревостанів в умовах А2, В2, С2 можна зробити висновок , що деревостани сосни звичайної мають задовільні показники як для даних лісо типологічних умов.
Як і в деревостанах, створених на староорних землях , спостерігається залежність соснових від опадів листяних порід, проте таксаційні характеристики в лісовому фонді вищі за показники на староорних землях.
Таке пояснюється тим , що на час закладки культур вже мали потужний корисний шар грунту створений з лісової підстилки, тому сіянці , отримавши хороший ріст, швидше ввійшли у фазу деревостанів, тим самим накопичивши більший запас деревини на 1 га.
Пропозиції виробництву.
І.Підготовку грунту проводити на глибину 0,30-35 см.Створення глибоких борозенок дає змогу корінню сіянців розташуватись у більш вологих горизонтах і отримати у перші роки максимально можливу кількість вологи. Застосовувати плоско- різи для без відвальної оранки.Проте, глибші горизонти є бідніші на поживні речовини ,що теж відіграє важливу роль у перші роки після посадки культур. Тому ,дуже важливо внесення мінеральних добрив.
На староорних землях , у рік що передує посадці культур, по можливості провести внесення гербіцидів ( типу Раундап) та інсектицидів, з метою знищення багаторічних бур’янів та комах –шкідників.
ІІ.Розпушування грунту у міжряддях в умовах піщаних та супіщаних грунтів проводити на глибину не більше 8-10см, По можливості збільшити кількість ручних доглядів, зменшивши механізовані, особливо в лісорослинних умовах А2 , де переважають легко сипучі піщані ґрунти.
ІІІ. Створювати лісові культури виключно з участю листяних порід як на староорних землях , так і на зрубах , плануючи процент їх присутності не менше 25-30% від основного складу. Обов’язково , особливо в умовах А2 на піщаних легкоструктурних ґрунтах вводити в склад культур чагарникові, оскільки у насадженнях Українського Полісся в органічних опадах берези вміст азоту в 2,1 рази , фосфору в 1,8, калію в 1,9 рази більше ніж в опадах сосни. В гумусовому горизонті дерново –підзолистих супіщаних грунтів у культури берези концентрація іонів водню нижча , проте більше фосфору -17-70%, калію -83-100%. У верхньому 10-ти сантиметровому шарі грунту сосново –березових насаджень вміст гумусу на 12% більше ніж у чистих насадженнях, що дуже важливо у перші роки після посадки, особливо при розміщені на староорних землях.
IV.На більш багатих грунтах, в лісотипологічних умовах С2 створювати деревостани сосни з участю дуба, оскільки перевагою дуба є виключно висока якість деревини. Проектуючи насадження культур сосни звичайної на більш багатих ґрунтах С2, потрібно відавати перевагу сосново –дубовим деревостанам, вводячи у склад культур дуб за схемою 1Дз5Сз, оскільки товарність інших деревних порід , зокрема берези ,є набагато нижчою,ніж дуба. У сосново – дубових деревостанах опадів у 1,5-2 рази більше ніж у сосново –березових. Окрім того, навіть незначна домішка опаду дуба прискорює розклад опаду сосни у 2 рази.
V. У середньовікових змішаних насадженнях сосни звичайної з березою похилою ( за схемою 7Сз3Бп, 8Сз2Бп) 30-35 річного віку обов’язково провести вирубку берези, яка є швидкоростучою породою, і до 30-річного віку досягає товарної структури, оскільки присутність берези у деревостанах сосни після 30-35 річного віку призводить до втрати продуктивноті сосни.
VI. У старшовікових соснових насадженнях 60-70-річного віку з участю дуба провести вирубку соснових деревостанів, які вже є пристигаючими, тобто такими , деревина яких вже має товарні якості.
