3.3 Морфологічна характеристика сосни звичайної

Родина соснові (Pinaceae Lindl) - одна із численних видів родин класу хвойних. Здебільшого це дерева, які досяга­ють дуже великих розмірів; довговічні, однодомні. Чоловічі колосоподібні суцвіття розміщені в нижній частині молодих пагонів; запилюються вітром - анемофіли. Більшість видів із родини соснових розвивають потужну кореневу систему. Крім стрижневого і бічних коренів, у них виростає маса коротких, дрібних, розгалужених кореневих во­лосків, які є головними органами поглинання ґрунтового роз­чину.

На такому корінні сосни, ялини, ялиці тощо розвиваєть­ся мікориза. Гіфи грибів густо обплітають кореневі волоски. Вони мають більшу протяжність, ніж кореневі волоски, і ді­ють як активні поглиначі мінеральних речовин не тільки із генетичних горизонтів грунту, а й безпосередньо з лісової під­стилки, передаючи їх у судинну систему коріння. Одночасно гриби з судинної системи дерев висмоктують цукристі речови­ни. Якщо коріння не взаємодіє з гіфами грибів, то дерева від­чувають нестачу живильних речовин.

Родина складається з 10 -11 родів. Аборигенні види й ек­зоти із родів ялиця, ялина, модрина, сосна культивуються в Україні.

Рід сосна (Pinaceae Lindl) - найбільший у родині соснових, охоплює більше 100 видів. Родова назва Pinus походить з кельтського (Pin - скеля), що підкреслює зда­тність сосни зростати на скелястих ґрунтах. Хвойні ( соснові) породи в нашій країні є одними з основних лісоутворювачів. Вони займають переважне положення в тайгових лісах європейської й азіатської частин Росії.

Геологічна історія хвойних, на думку А.Л. Тахтаджяна, бере початок у карбоні (біля 370 мільйонів років тому). В юрському періоді хвойні досягли найбільшого розквіту і різноманіття, а в мезозої утворилось два центри їхнього поши­рення: в південній півкулі - араукарієві і подокарпові; в північній - соснові, таксодієві, тисові і кипарисові.

За своєю первинністю хвойні передують усім нині існу­ючим насіннєвим рослинам, і навіть гінкговим. Найстародавнішими серед хвойних є соснові, їм біля 370 мільйонів років.

Сосна звичайна або лісова (Pinus sylvestris L.). Дерево першої величини, яке досягає 40 м висоти і до 1.5 м у діамет­рі. Крона конусоподібна в молодості, а у віці старіння набу­ває зонтикоподібної, напівкулеподібної форми. Гілкування моноподіальне, мутовчасте. Щорічно на вертикальному па­гоні закладається по одній мутовці бічних гілок. Завдяки цьо­му за кількісно мутовок легко визначити вік дерева. На уко­рочених пагонах розміщені пари хвоїнок завдовжки 7-8 см. На поперечному зрізі вони напівкруглі. Хвоя зберігається на пагонах по 3-5 років. Шишки зі щільними лусочками і ром­боподібними слабковигнутими щитками, в центрі розміщені невеликі світло-бурі пучки.

Квітує в травні, в наслідок чого утворюється величезна кількість пилку. Запліднення насінних зачатків у жіночих шишках від­бувається через 12 місяців після запилення. Насіння після за­пліднення розвивається протягом шести місяців. Від кві­тування до достигання насіння проходить біля 18 місяців.

Шишки зі стиглим насінням висять на дереві до весни і не розкриваються.

Плодоносіння сосни починається в 5-7 років, а в 20-25 років уже відбувається постійне плодоношення соснових лісостанів.

Урожайні роки в залежності від природних умов наста­ють через 2-3 роки, а в менш сприятливих умовах значно рідше. В урожайні роки на 1 га достигає3 млрд .насінин. Насіння дрібне в 1кг його160 тисяч штук

Насіння крилате; роз­літається на відстані 120-150 м. А по сніго­вому насту вітер пере­носить насіння сосни на декілька кілометрів від плодоносних дерев. Для вилучення насінин шишки збирають з де­рев, починаючи з гру­дня до квітня. Насіння з шишок добувають у шишкосушилках, де під впливом високої температури і низької вологості повітря вони розкриваються і насін­ня висипається.

Сосна звичайна - швидкоростуча по­рода. Сходи її появля­ються через 15-20 днів після посіву. Вони мають 4-7 сім'ядоль. Через деякий час піс­ля появи сходів із бруньки розвивається перший пагін, на якому спіральне розміщена поодинока хвоя. Наступної вес­ни цей перший пагін продовжує деякий час рости за рахунок збільшення довжини минулорічних останніх міжвузлів. У па­зухах деяких поодиноких хвоїнок появляються укорочені па­гони з парними хвоїнками. Потім із верхівкової бруньки роз­вивається другий подовжений пагін, уже з редукованими ли­сточками, в пазухах яких появляються укорочені пагони з па­рною зеленою хвоєю. Після закінчення росту у висоту на по­довженому пагоні закладається верхівкова і декілька бічних бруньок.

На третій рік із бокової бруньки розвивається пер­ший бічний пагін чи перша мутовка біч­них пагонів.

Протягом вегетаційного періоду у сосни розвивається, як правило, тільки один верхівковий пагін. У перші роки вегетації сосни приріст у висоту незначний; він поступово збі­льшується і в 25-40 років досягає максимуму; в сприятливих умовах росту приріст 1 -1.5 м за рік. Особливо енергійно рос­те сосна на багатих і достатньо зволожених супісках.

Коренева система у сосни добре розвинута, на глибоких ґрунтах стрижневого типу з могутніми бічними якірними ко­ренями. Проникає на 3-5 м у глибину ґрунту, на мілких ґрун­тах, особливо з близьким заляганням підґрунтових вод, коре­нева система поверхнева, без стрижневого кореня. На верши­нах піщаних дюн коренева система не проникає глибоко в ґрунт, хоч і розвивається стрижневий корінь, використовує вологу поверхневих шарів і розвивається широко в боки.

Сосна - типовий мікотроф. Усі бічні кінчики її моло­дого коріння покриті грибними чохликами. Міцелій гриба проникає в тканини первинної кори кореня й утворює там типову сітку Гартіга. Тільки ростові кінчики коріння позбав­лені мікоризних утворень.

Сосна світлолюбна порода. Із хвойних порід вона за світловибагливістю поступається тільки модрині. Завдяки ньо­му стовбур сосни добре обчищається від сучків. Крони дерев у лісовому середовищі високо підняті над ґрунтом.

Сосна морозостійка і ареал її заходить на північ аж до лісотундри . Молоді пагони іноді побиваються при­морозками.

Сосна пластична до умов місцезростан­ня. До ґрунтових умов невимоглива.. Може рости на пісках, вапняках, на дуже мілких гірських ґрунтах, на інших дуже бідних субстратах. На родючих ґрунтах росте добре, але утворюється рихла деревина, тому вона потерпає від сніголамів і вкрай недовговічна. Росте також на торфових і боло­тних ґрунтах. Сосна ксерофіт. Має низьку інтенсивність транспіра­ції і переносить вкрай посушливі умови. Більшість екотипів засоленості ґрунтів не переносять. Завдяки глибокій корене­вій системі вітростійка, за винятком болотних місць.

Сосна одна з головних лісоутворюючих порід України. За свої­ми лісівничими й екологічними властивостями це порода піонер. Може швидко заселяти нові безлісі простори. На дуже бідних ґрунтах піщаних, вапнякових, де інші деревні породи не ростуть, - вона формує чисті лісостани. На більш родючих місцях - на супіщаних, суглинистих ґрун­тах, - крім сосни ростуть й інші деревні породи (ялина, мод­рина, береза, осика, дуб, липа, клен тощо). На дуже родючих ґрунтах у природних умовах сосна не росте, оскільки не витримує конкуренції інших більш вимогливих до ґрунту видів дерев.

Довговічність сосни велика; відомі дерева, що дожили до 450 років. У сприятливих умовах соснові ліси ростуть швидко. Деякі види надзвичайно довговічні. Наприклад, екземпляр сосни довговічної (Pinus longaeva), який ріс на вершині Уайт-Маунтінс, за підрахунком річних кілець мав 4844 роки.

РОЗДІЛ 4. Характеристика об'єктів дослідження та особливості росту культур (за даними власних досліджень)