Ускладнення у період родів

1. Класифікація ускладнень у період родів.

2. Скручування матки.

3. Кровотечі.

4. Тра вматичні пошкодження.

5. Затримка посліду. Лікування і профілактика.

1. Класифікація ускладнень у період родів

Ускладнення, пов'язані з родами, можна класифікувати таким чином:

1. Скручування матки.

2. Кровотечі: вагінальна, внутрішня, утворення гематом.

3. Травматичні пошкодження:

• здавлювання, розрив і розсічення кишки;

• пролапс прямої кишки;

• виворот сечового міхура;

• виворот матки;

• розрив вульви і промежини;

• утворення ректо-вагінальної фістули;

• розрив матки і шийки матки.

4. Затримка посліду.

ОПЕРАТИВНЕ АКУШЕРСТВО

1. Оперативне акушерство і його основні задачі.

2. Перінеотомія.

3. Фетотомія та її методи.

4. Кесарів розтин.

5. Гістеректомія.

1. Оперативне акушерство і його основні завдання

Оперативне акушерство об'єднує комплекс прийомів надання допо­моги матері і плоду. Зазвичай акушерські операції є невідкладними, ургентними, виконуються в будь-який час доби, тому що найменше прогаяння чи вагання з їх проведенням може загрожувати життю плода і роділлі. На відміну від хірургічних, акушерські операції виконуються частіше за все не під контролем зору, а на дотик, не на операційному столі, а у тваринницькому приміщенні, тому акушер має добре знати топогра­фію родових шляхів, тіла плода, мати хорошу тактильну чутливість, добре відчувати тканини, уміти швидко організувати робоче місце, під­готувати роділлю до проведення операції.

При кожній акушерській операції необхідно визначити показання (стан роділлі, стан її родових шляхів і стан плода) і умови (сума даних, що допускають те чи інше оперативне втручання).

Основними завданнями оперативного акушерства є врятування життя і продуктивності матері і плода.

2. Перінеотомія (perineotomia) — розсікання промежини.

Показання: вузькість вульви і піхви.

Знеболення: інфільтраційна анестезія або низька сакральна анестезія.

Хід операції. Розрізають промежину по її шву скальпелем або браншами тупокінечних ножиць, які вводять по верхній стінці переддвер'я піхви. Після витягання плода рану промежини обробляють розчином фурациліну і накладають двоповерховий вузлуватий шов. Першим швом із кетгуту зближують пухку сполучну тканину і м'язи у глибині рани, а другим, із шовку — з'єднують краї слизової і прошивають м'язи. Кінці на із шовку залишають довгими для того, щоб їх легше було зняти. Вони розміщуються у просвіті переддвер'я піхви. Третій шов із шовку накладають на шкіру і підшкірну клітковину. Рану покривають клеєвою пов'язкою. Звичайно рана загоюється по первинному натягу. |ви знімають на 7-й день, починаючи з боку слизової оболонки. Для цього вульву розширюють пальцями, а кінці лігатур захоплюють пінце­ти і натягують так, щоб вульва трохи виверталася і під контролем знімають шви.

3. Фетотомія (fetotomia) — це операція розсікання плода для легшого його виведення із матки. Вона призначена для збереження життя і про­тивних якостей тварин. За словами Таверньє, це водночас наука і мистецтво: наука тому, що у кожному випадку вона потребує обмірковування ходу втручання, місця відсікання, необхідних інструментів і т. п.; мистецтво тому, що вимагає вправності і вміння, котрі досягаються тільки |и практичній роботі і з досвідом. Зараз фетотомії практикують все ііє у зв'язку з перевагою кесаревого розтину. Операція кесаревого розтину оправдана у випадку, коли теля живе, враховуючи його вартість і, звичайно, менш оправдана при загибелі плода. Саме тому фетотомія займе своє місце в акушерстві.

Фетотомія показана тоді, коли всі звичайні методи родорозв'язання явилися неефективними, після того, коли усвідомлюють, що будь-яке витягання плода може призводити до каліцтва матері.

Фетотомію можна проводити у корів і у кобил, краще у стоячому положенні тварини. Станок, в якому проводиться фетотомія має бути чистим, просторим, з товстим шаром підстилки. Голову корови утримують, а кобилу фіксують за допомогою закрутки і вірьовки на тазові кінцівки. Ін'єктують рометар у невеликій дозі і виконують низьку сакраліьну анестезію. Рясно ослизлюють родові шляхи. Інструменти розкладають на чистому столі у стерилізаторі, наповненому антисептичним розчином, у який їх занурюють перед і під час втручання. Ділянку промежини миють і дезинфікують.

Розрізняють підшкірний і транскутанний методи фетотомії. Зараз найчастіше застосовують транскутанний метод, який забезпечує макси­мальну цілість родових шляхів. Фетотом треба вводити обережно, уникаючи попадання його головки у невагітний ріг матки, щоб не пошкодити повздовжню перетинку матки (J. Derivaux, F. Ectors, 1980).