Принципи допомоги тваринам при патологічних родах

1. Акушерську допомогу надають тільки після збору анамнезу, поста­новки акушерського діагнозу і за планом.

2. Метою акушерської допомоги при пологах є збереження життя мате­рі і плода. При наданні родопомочі потрібно слідкувати за станом роділлі.

3. При проведенні родопомочі треба дотримуватися правил асептики і антисептики.

4. Усі маніпуляції руками і інструментами треба проводити між шкірою плода і плодовими оболонками, щоб попередити травматизм матки і пологових шляхів.

5. Для полегшування виправлення неправильних членорозміщень, передлог, положень і позицій бажано попередньо зробити низьку сак­ральну анестезію, легеньку транквілізацію, або призначити препарати, які розслабляють міометрій.

6. Усі передлеглі частини плода треба фіксувати акушерськими петлями.

7. Виправлення неправильних членорозміщень, передлог, положень і позицій треба проводити під час пауз між переймами, а витягування —у момент потуг при правильному розміщенні плода силою не більше2-3 чоловік.

8. Виправлення неправильних членорозміщень проводити тільки піс­ля відштовхування плода у порожнину матки, а не в пологових шляхах.

9. Члени плода, які потрібно виправити, повинні знаходитися угорі.

10. При черевній і спинній передлозі плода прагнуть перевести його у задню передлогу.

11. При сухості і набряканні пологових шляхів ослизлюють їх милом, відваром льону, завареним крохмалем або олією.

12. Не використовувати речовин з неприємним стійким запахом.

2. Поняття «патологічні роди». Класифікація, поширеність і причини патологічних родів

Патологічні роди (partus anormalis), або дистоції — це аномалії поло­гової діяльності, які характеризуються порушенням, подовженням або відсутністю однієї з стадій пологів.

За Д. Д. Логвіновим розрізняють 4 головні види патологічних родів (табл. 6):

Таблиця 6

Класифікація патологічних родів

Порушен­ня дина­міки родів	Невідповідність об'єму плода до об'єму родових шляхів	Порушення взаємовідношення між плодом і пологовими шляхами	Виродки, що обумовлюють збільшення об’єму плода
Слабкі перейми і потуги. Бурхливі перейми і потуги. Сухість полого­вих шля­хів	Вузькість вульви і піхви, новоутво­рення і кісти переддвер'я піхви і піхви. Звуження і заро­щування шийки матки. Спазм шийки матки. Новоутворення шийки матки. Вузькість таза. Великий плід.	Неправильні положення плода: поперечне положення з черевною або із спинною передлогою; вертикальне положення з черев­ною або із спинною передлогою. Неправильні позиції плода: нижня з головною або тазовою передлогою, з правильним або непра­вильним членорозміщенням; бокова з головною або тазовою передлогою, з правильним або непра­вильним членорозміщенням. Неправильні членорозміщення плода: при головній передлозі: заворот го­лови набік, вниз, вгору; перекручу­вання шиї, згинання кінцівок у зап'я­стному, ліктьовому, плечовому сугло­бах; потиличне розміщення кінцівок; при тазовій передлозі: стегнова, п'яткова, сіднична передлога, неправильне розміщення хвоста	Одиночні виродки: водянка плода, черевна водянка, грудна водянка, водянка голови, вивертання плода, перосома Подвійні виродки: симетріїчні: біцефали, стерпопаги, сакропаги, ішіопаги; асиметричні: безформні виродки

1. Порушення динаміки пологової діяльності, тобто розлади функціо­нального порядку.

2. Невідповідність об'єму плода до об'єму пологових шляхів.

З. Порушення взаємовідношення між плодом і пологовими шляхами — це перш за все порушення анатомо-топографічного характеру. До них відно­сь неправильні позиції, положення і членорозміщення плода.

4. Виродки, що зумовлюють збільшення діаметра плода.

Зустрічаються також поєднання аномалій пологової діяльності.

Запропоновані інші класифікації патологічних родів. Так, наприклад J. Derivaux et F. Ectors, розрізняють дистоції материнського походження, дистоції плодового походження та дистоції, викликані порушеннями передлоги і позиції плода.

Найчастіше патологічні пологи бувають у корів. Порушення стадії виведення плода складають 2-7% від загального числа отелень і завдають значних збитків (втрата приплоду, молочної продуктивності, а іноді й самої роділлі). М'ясо, отримане від вимушено забитої тварини патологічних пологах звичайно має низьку якість. Рідше патологи пологи реєструються у кіз та овець, ще менше — у кобил і свиней. У собак частість дистоцій варіює у залежності від породи: досить рідко зустрічається у великих порід та дворняг і частіше в маленьких щ собак, особливо у тих, які мають коротку морду і широку голову (пеків бульдог, боксер). Дистоції більш розповсюджені у тварин, які народжують вперше, ніж у тих, які мають повторні роди.

У корів частіше бувають патологічні роди при першому отеленні і при народженні бичка. Чим більша маса плода, тим важче отелення (маса щ залежить від маси бугая-плідника). Телята після тяжких родів частіше гинуть і в подальшому більше хворіють, потребують більше уваги і догляду; краще виживають телята у корів з 3-м і наступними отеленнями.

Після важких родів знижується репродуктивна здатність корови: на 8,3 % частіше спостерігається відсутність повторної статевої охоти після першого непродуктивного осіменіння, на 9,7 і 11,6 % вищим є число непродуктивних першого і другого осіменінь, на 6,8 днів зростає інтер­вал між першим і другим осіменінням. Молочна продуктивність за 305 днів лактації після народження мертвого плода знижується на 192 кг (Bott K., Distl О., 1994).

Причини дистоцій можна класифікувати таким чином:

• стрес;

• механічні перешкоди для просування плода (вузький таз, дефор­мація таза внаслідок травми, гіперфункції паращитовидної залози, кри­жово-здухвинного анкілозу, кісткових розростань при гіпервітамінозі А; крупноплідність, новоутворення, неправильні положення плода);

• патологія вагітності, при якій порушується функція фетоплацентарної системи і розвиваються гормональний дисбаланс до родів або розлади нейрогуморальних механізмів, які регулюють процес родів;

• патологічні зміни матки вродженого і набутого характеру;

• ендокринні захворювання, порушення обміну речовин, хвороби нервової системи (мієліт).