Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Основы геодезии и РГР Шаульский.doc
Скачиваний:
40
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
8.11 Mб
Скачать

2.3 Побудова топографічного плану

Топографічний план ділянки місцевості в масштабі 1:500 будують на аркуші креслярського паперу щільністю не менше 160 г/м2. Вихідними даними для побудови плану є:

  • заповнена відомість координат (табл. 6);

  • заповнений журнал тахеометричного знімання (табл. 7);

  • схема теодолітного ходу (рис. 13);

  • абрис тахеометричного знімання (рис 18);

  • абрис теодолітного (горизонтального) знімання (рис. ).

Послідовність побудови плану наступна:

  1. побудова координатної сітки;

  2. нанесення точок теодолітного знімання;

  3. нанесення точок тахеометричного знімання;

  4. побудова горизонталей;

  5. нанесення ситуації;

  6. оформлення плану тушшю.

2.3.1 Побудова координатної сітки

Завдання: на аркуші паперу формату А1 побудувати сітку квадратів розміром 50 х 50 см (5 х 5 квадратів зі сторонами 10 см).

Координатну сітку будують гостро заточеним твердим олівцем на аркуші креслярського паперу за допомогою лінійки Дробишева (рис 12).

Рис. 12 Лінійка Дробишева

Послідовність побудови координатної сітки наступна.

  1. Спочатку паралельно до нижнього краю аркуша паперу на відстані 5 см від нього проводять пряму лінію.

  2. На проведену лінію накладають лінійку так, щоб вона проглядалась крізь віконця. Гострим олівцем по скошених краях віконечок проводять дуги, які розділяють лінію на п’ять рівних частин по 10 см (рис 13, а).

  3. Кладуть лінійку (приблизно) перпендикулярно до накресленої лінії АВ, сумістивши кінець нульового штриха першого віконця з точкою А (рис 13, б). Олівцем проводять дуги по скошених краях віконечок.

  4. Кладуть лінійку по діагоналі (рис 13, в). Сумістивши кінець нульового штриха з точкою В, роблять засічку за скошеним краєм лінійки, отримуючи таким чином точку С (ліву верхню вершину квадрата).

  5. Кладуть лінійку (приблизно) перпендикулярно до лінії АВ, сумістивши кінець нульового штриха першого віконця з точкою В (рис 13, г). Олівцем проводять дуги по скошених краях віконечок.

  6. Кладуть лінійку по діагоналі (рис 13, д). Сумістивши кінець нульового штриха з точкою А, роблять засічку за скошеним краєм лінійки, отримуючи таким чином точку D (праву верхню вершину квадрата).

  7. Для контролю побудови суміщають нульовий штрих з точкою С, проводять дуги за скошеними краями віконечок (рис 13, є). При цьому дуга, проведена по скошеному краю шостого віконця повинна проходити через точку D (допустиме відхилення 0.2 мм).

  8. Якщо умова виконується, то прокреслюють усі лінії координатної сітки. В протилежному випадку, побудову сітки починають спочатку.

Побудовану таким чином координатну сітку необхідно оцифрувати. З цією метою обчислюють (з заокругленням до значення, кратного 50) координати X та Y лівого нижнього кута координатної сітки за формулами

(31)

де Xmin; Ymin – мінімальні координати (вибираються з табл. 6, колонки №14, 15).

Наприклад, мінімальні координати дорівнюють Xmin = 484.88 м, Ymin = 391.10 м.

В такому випадку координати лівого нижнього кута координатної сітки, обчислені за формулами (31) будуть дорівнювати

м;

м.

Від нижнього лівого кута оцифровують сітку через 10 см (50 м в масштабі плану)

Рис. 13 – Схема побудови координатної сітки

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.