
- •Методичні вказівки
- •Передмова
- •Розрахунково-графічна робота №1. Розв’язання задач на топографічному плані.
- •1.1 Визначення довжин ліній згідно з масштабом
- •1.1.1 Вимірювання довжини лінії між двома точками
- •1.1.2 Побудова відрізку заданої довжини у вказаному масштабі
- •1.2 Визначення координат точок
- •1.3 Визначення дирекційних кутів заданих напрямів
- •1.3.1 Вимірювання дирекційного кута напряму лінії
- •1.3.2 Обернена геодезична задача
- •1.4 Розв’язання задач за горизонталями
- •1.4.1 Визначення абсолютних висот точок
- •1.4.2 Визначення перевищень між точками
- •1.4.3 Визначення ухилів та кутів нахилу ліній
- •1.4.4 Побудова профілю земної поверхні за горизонталями
- •Розрахунково-графічна робота №2. Побудова топографічного плану ділянки місцевості.
- •2.1 Математичне опрацювання результатів вимірів в теодолітному ході
- •2.2 Математичне опрацювання результатів тахеометричного знімання
- •2.3 Побудова топографічного плану
- •2.3.1 Побудова координатної сітки
- •2.3.2 Нанесення точок теодолітного ходу за прямокутними координатами
- •2.3.3 Нанесення точок тахеометричного знімання
- •2.3.4 Побудова горизонталей
- •2.3.5 Нанесення ситуації
- •2.3.6 Оформлення плану тушшю
- •Список джерел
2.3.2 Нанесення точок теодолітного ходу за прямокутними координатами
Завдання: нанести на топографічний план чотири точки теодолітного ходу за їх прямокутними координатами X та Y (табл. 6, колонки №14, 15).
Спочатку визначають квадрат, в якому повинна знаходитись дана точка. Наприклад, необхідно нанести на план точку 1 з координатами: X1 = 484.88 м, Y1 = 391.10 м (рис. 14). Ця точка розміститься в квадраті зі сторонами: нижня XН = 450 м; верхня XВ = 500 м; ліва YЛ = 350 м; права YП = 400 м.
З двох боків цього квадрата за допомогою циркуля-вимірника та поперечного масштабу (в масштабі плану) відкладають уверх залишок абсциси точки 1 над абсцисою нижньої сторони квадрата:
X1 – XН = 484.88 – 450 ≈ 34.9 м.
Отримані точки з’єднують за допомогою лінійки тонкою лінією. Потім уздовж цієї лінії вправо відкладають залишок ординати точки 1 над ординатою лівої сторони квадрата:
Y1 – YЛ = 391.10 – 350 ≈ 41.1 м
Рис. 14 – Нанесення на план точок теодолітного ходу
Таким чином визначають положення точки 1 на плані. Її позначають наколом голки циркуля-вимірника і обводять колом діаметром 1.5 мм. Аналогічним чином наносять інші точки теодолітного ходу.
2.3.3 Нанесення точок тахеометричного знімання
Завдання: нанести на топографічний план чотирнадцять точок тахеометричного знімання за їх полярними координатами (полярний кут β і полярна відстань d з табл. 7, колонки №3, 6).
Нанесення точок тахеометричного знімання виконують за допомогою лінійки і геодезичного транспортира. Центр транспортира сполучають зі станцією знімання (рис. 15). Нульову поділку орієнтують на вихідний напрямок. Відраховують за ходом годинникової стрілки виміряний при зніманні горизонтальний кут між вихідною лінією і напрямком на точку тахеометричного знімання β (табл. 7, колонка №3). І вздовж отриманого напрямку в масштабі плану відкладають горизонтальне прокладення d (табл. 7, колонка №6) за допомогою лінійки. Таким чином отримують положення шуканої точки. Ліворуч підписують її номер, праворуч – позначку.
Рис. 15 – Нанесення точок тахеометричного знімання
Якщо горизонтального кут β < 180°, транспортир необхідно розвернути на 180°, і відраховувати значення горизонтального кута за червоною шкалою.
Починаючи з десятої точки, горизонтальні прокладення d відкладають від станції 1, центр транспортира при цьому сполучають зі станцією 1, а нульову поділку орієнтують на станцію 2. Горизонтальні кути β відкладають за ходом годинникової стрілки, відраховуючи їх від вихідного напрямку (ст.1 - ст.2).
2.3.4 Побудова горизонталей
Завдання: на топографічному плані виконати інтерполяцію (визначення положення) горизонталей за висотами точок тахеометричного знімання. Висота перетину рельєфу hп = 0.5 м.
Точки тахеометричного знімання з’єднують тонкими лініями гостро заточеним твердим олівцем так, як показано на абрисі (рис. 16). Штриховими лініями на абрисі приблизно (на око) зображені форми рельєфу місцевості для даної ділянки.
Необхідно виконати інтерполяцію горизонталей між кожною парою точок, які з’єднані прямою лінією (таких ліній – 26).
Рис. 16 – Абрис тахеометричного знімання
Інтерполяцію виконують за допомогою палетки (рис. 17), яку виготовляють наступним чином. На прозору плівку (розміром приблизно 8 х 8 см) наносять 11 горизонтальних паралельних ліній через 5 мм. Лінії палетки підписують знизу вгору згідно з відмітками горизонталей, починаючи з найменшої відмітки (44.5, 45.0, 45.5,…, 49.5).
Рис. 17 – Палетка
Накладають палетку на будь-які дві точки тахеометричного знімання, які з’єднані прямою лінією. Розвертають палетку так, щоб точки знаходились на відповідних відмітках (рис. 18). На перетині лінії, якою з’єднані точки з підписаними лініями палетки, отримують відмітки горизонталей. Таким чином визначають положення горизонталей між усіма суміжними точками.
Рис. 18 – Інтерполяція горизонталей за допомогою палетки
Точки з однаковими позначками з’єднують плавними кривими лініями – горизонталями (рис. 19). При цьому допомагає зорієнтуватися з напрямком горизонталей – абрис тахеометричного знімання, на якому штриховими лініями схематично зображені форми рельєфу (рис. 16).
Рис. 19 – Проведення горизонталей на плані
Лінії, якими з’єднані точки витирають, залишаючи тільки горизонталі, точки тахеометричного зніманні і їх позначки.