1. Структура, зміст і об'єм курсової роботи

Курсова робота містить: вибір системи електропостачання, вибір категорії надійності, вибір схеми живлення, розрахунок потужності будівлі, розрахунок потужності трансформатора (вибрати трансформатор), втрати напруги загальної потужності трансформатора, вибір траси мережі і складання схеми живлення, виду проводки і способу прокладки; розрахунок освітлювальної мережі за допустимими втратами напруги з подальшою перевіркою перетину за тривало допустимим струмом і по механічній міцності, захисти освітлювальної мережі; рекомендації по монтажу; заходи захисту від поразки електричним струмом.

Проект оформляють у вигляді розрахунково-пояснювальної записки і графічної частини.

Розрахунково-пояснювальна записка містить: завдання на проектування і стислу характеристику об'єкту, проектні рішення і їх обгрунтовування по електротехнічній частині, список використаної літератури.

Об'єм розрахунково-пояснювальної записки 20...30 сторінок основного формату (А4).

Графічна частина проекту полягає в виконанні креслення на одному листі основного формату (А1), що містить частину плану мікрорайону з вказівкою споруд, для яких проектується електропостачання, і принципову схему електропостачання даних споруд

Рис. 1. Зразок виконання графічної частини проекту

2. Методичні вказівки до виконання окремих розділів роботи

Виконують окремі розділи проекту в послідовності, приведеній вище в матеріалі про склад проекту.

2.1. Визначення категорії надійності постачання електроенергії

З погляду безперебійності електропостачання по ПУЕ розрізняють три категорії електроприймачів.

Перша категорія — порушення електропостачання може спричинити за собою небезпеку для життя людей або значні збитки, пов'язані з пошкодженням устаткування, масовим браком продукції або тривалим розладом складного технологічного процесу.

• Друга категорія — перерва в електропостачанні цих приймачів пов'язана з масовим недопуском продукції, простоєм виробництва, механізмів і промислового транспорту (металоріжучих верстатів, штампувальних пресів, механізмів текстильних фабрик і т. д.).

• Третя категорія — всі електроприймачі, не віднесені до першої і другої категорії (підсобні цехи, допоміжні виробництва).

На кожному підприємстві по першій категорії забезпечуються протипожежні насоси і аварійне освітлення. На підприємствах звичайно споживачі першої категорії складають близько 25%, другої — 70% і третьої— 5%.

Електроприймачі першої категорії при відключенні джерела живлення повинні бути забезпечені пристроями автоматичного включення резерву (АВР). При цьому вони повинні перемикатися на інше, незалежне джерело живлення, на якому зберігається напруга при зникненні його на першому джерелі. Наприклад, перемикатися на іншу секцію збірних шин, якщо остання забезпечується електроенергією від незалежного джерела і секції не зв'язані між собою. У ряді випадків, коли необхідно забезпечити безаварійне виробництво, виникає необхідність виділити з першої категорії особливі електроприймачі і мати для них третє джерело меншої потужності. Це викликано тим, що можливі відмови одній лінії при ремонті іншої, можливі і відмови самих АВР.

Електроприймачі другої категорії рекомендується забезпечувати електроенергією від двох незалежних взаєморезервуємих джерел живлення. Перемикання можуть проводитися черговим персоналом. Живлення споживачів другої категорії допускається проводити від одного трансформатора за наявності централізованого резерву або по одній повітряній лінії, якщо відновлення живленні буде проведено за час не більше одних діб.

Електроприймачі третьої категорії можуть маючи одне джерело живлення, але за умови, що перерва в електропостачанні не перевищить одної доби.