11. Зміст навчальної програми Тематичні плани лекцій

Тема 1. Історія становлення політичної думки та політичної науки.

1. Політологія як наука, її предмет та методи дослідження.

2. Світова політична думка від античності до Нового часу.

3. Становлення політичної думки в Україні.

Тема 2. Політична система суспільства. Влада і політичний режим.

2.1. Політична система суспільства, її структура і функції.

2.2. Політична влада, її види та шляхи досягнення.

2.3. Політичний режим. Основні типи політичних режимів.

Тема 3. Держава і громадянське суспільство.

3.1 Сутність і функції держави. Типологія держав.

3.2. Правова держава.

3.3. Концепція громадянського суспільства.

Тема 4. Політичні партії. Громадські організації та суспільно-політичні рухи та їх роль у політичному процесі.

4.1. Політична партія, її сутність і роль у суспільстві.

4.2. Партійні системи.

4.3. Громадські організації та суспільно-політичні рухи, їх роль у становленні громадянського суспільства.

Тема 5. Сучасні політичні процеси. Вибори. Соціальна політика держави.

5.1. Сутність і принципи виборів. Основні принципи демократичних виборів. Виборчі системи.

5.2. Державна соціальна політика і охорона здоров’я у сучасному світі.

5.3. Державна політика України в галузі охорони здоров’я.

Тематичні плани семінарських занять

Тема 1. Історія становлення політичної думки та політичної науки

(4 год.)

Заняття 1.

1. Сутність політики та предмет політології.

2. Найважливіші досягнення античної політичної думки.

   1. Ідея рівності людей, сімейних відносин у державі, законності та права у діяльності держави.

   2. «Ідеальна держава» Платона.

   3. «Політія» Арістотеля.

3. Політична думка епохи Відродження. Утвердження пріоритетності світської влади у державі.

Заняття 2.

1. Формування політичної науки у період Нового часу.

   1. Економічні, політичні та соціальні умови формування нових підходів у політичної думки.

   2. Консервативний напрямок політичної думки (Т. Гоббс, В.Г.Ф. Гегель).

   3. Ліберальні погляди та ідея розподілу влад (Дж. Локк, Ш. Монтеск’є, І. Кант).

   4. Радикалізм у політичній думці Нового часу (Ж.Ж. Руссо, К. Маркс).

2. Становлення політичної думки в Україні.

1.2.1. Народництво у політичній думці ХІХ ст. та його основні ідеї

(М. Костомаров, В. Антонович, М. Драгоманов).

1.2.2. Проблема української державності у міжвоєнний період, розвиток української політичної думки (ново народники, консерватори, націонал-державники).

Теми рефератів:

1. Ідея Арістотеля про «політію» та її втілення у сучасності.

2. Відродження політичної думки в Україні середини ХІХ ст.

3. Від народництва до ґрунтовних політичних концепцій (М.П. Драгоманов).

4. Проблема української державності у дослідженнях М. Грушевського, В. Липинського, О. Ейхельмана.

Питання тестового контролю по темах «Політологія як наука» та «Історія становлення політичної думки»

Заняття 1. Тест №1

1. Політика виникла:

а) в період первісно-общинного ладу;

б) в період розпаду первісно-общинного ладу;

в) із створення держави;

г) із створення феодальних держав.

2. Політика як термін походить від держави:

а) давньокитайської; в) шумерської;

б) давньоєгипетської; г) давньогрецької.

3. Політика це:

а) боротьба за владу та її здійснення;

б) мистецтво управління державою;

в) вироблення цілей і напрямків розвитку суспільства та організація його на їх досягнення;

г) все вищеозначене.

4. На думку Платона «ідеальною державою» є:

а) монархія;

б) демократія;

в) аристократія;

г) олігархія.

5. «Ідеальна держава» Платона знайшла своє відображення у сучасних:

а) демократичних системах;

б) тоталітарних системах;

в) конституційних монархіях;

г) анархізмі.

6. «Політія» Арістотеля означає:

а) царську владу, яка утверджувала справедливість у державі;

б) аристократію, що переймалась піклуванням про народ;

в) ліквідацію рабовласницької держави;

г) владу виборної більшості із кращих представників суспільства.

7. Принципи права і відповідності закона праву вперше обґрунтував і відстоював:

а) Платон;

б) Сократ;

в) Ціцерон;

г) Арістотель.

8. Особливістю Стародавньої політичної думки було те, що вона ґрунтувалась на:

а) збереженні рабовласницької держави;

б) знищенні рабства і перехід до республіки;

в) переході до демократичної системи з утвердженням права народу;

г) захисті монархії як єдиної на той час ефективної влади.

9. Головною проблемою Середньовіччя була:

а) розробка ефективної монархічної влади;

б) удосконалення ідей античних філософів про права народу;

в) пріоритетність світської і церковної влади;

г) ідеї парламентаризму.

10. Погляди Н. Макіавеллі щодо влади знайшли своє визначення і практичне втілення у тоталітарних системах тому, що вони:

а) стверджували незалежність світської влади від церкви;

б) уможливлювали ігнорування моральності у політиці заради досягнення високих політичних цілей;

в) виділяли політику як діяльність, що належить тільки владному прошарку суспільства і не допускає до себе народні маси;

г) дозволяли використовувати церкву для зміцнення світської влади.

Заняття 2. Тест № 2

1. Томас Гоббс відстоював:

а) абсолютну монархію як ефективну форму держави;

б) республіканський устрій держави;

в) теорію божественного походження держави і влади;

г) суверенітет народу.

2. Джон Локк започаткував основи:

а) ліберального напрямку політичної думки;

б) божественного походження держави і влади;

в) неподільності державної влади;

г) відсторонення народу від політичної діяльності.

3. Ш. Монтеск’є вперше обґрунтував:

а) неподільність і недоторканість державної влади;

б) основну мету діяльності влади – благо народу;

в) необхідність розподілу державної влади за її основними функціями: законодавство, управління (організація виконання законів), контроль та судочинство;

г) необхідність надання державі додаткових повноважень для досягнення політичних цілей.

4. Ж.-Ж. Руссо відстоював ідею:

а) республіканської держави, створеної на основі волевиявлення народу;

б) можливості відступу від принципів моральності політики;

в) необхідності беззаперечної покори владі та її підтримки матеріальними засобами;

г) необхідності постійного удосконалення структури влади.

5. І.Кант вважав, що:

а) право народу не може бути вище права держави;

б) справжнє призначення права полягає у тому, щоб гарантувати в державі умови самореалізації і свободи людини;

в) виконавча влада (монарха) повинна мати пріоритетність, щоб контролювати законодавчу та судову владу;

г) всі гілки влади повинні керувати правом і знаходитись у рівновазі одна до одної.

6. Концепція марксизму у політичній науці:

а) відстоює ідеї поглиблення лібералізму у плані розширення суверенітету народу;

б) базується на необхідності революційної зміни політичної системи буржуазної держави та встановленні прямого народовладдя;

в) політичним авангардом (передовим, провідником народних мас) повинні стати профспілки, які найбільш масові громадські організації пролетаріату;

г) розвиток суспільства повинен здійснюватись на основі послідовного і неухильного реформування політичної та економічної систем.

6. Основними засадами Кирило-Мефодіївського товариства були:

а) знищення кріпацтва, утворення та об’єднання християнських слов’янських республік на федеративних засадах;

б) реформування кріпацтва на основі освіченої монархії та збереженні єдності Російської імперії;

в) економічне і політичне об’єднання слов’янських народів навколо російського престолу на основі їх рівності та верховенства християнської моралі;

г) побудова економічного союзу незалежних християнських держав.

6. Володимир Антонович вважав, що:

а) польський період панування в Україні забезпечив утвердження в ній ідей рівності та демократії;

б) тільки в союзі з російським народом Україна може стати незалежною демократичною державою;

в) український народ нездатний і не хоче будувати власну державу. Допомогти йому в цьому повинні Європейські народи;

г) побудова незалежної національної держави є віковічним прагненням українців.

6. Михайло Драгоманов у своїх політичних поглядах відстоював:

а) необхідність «чистоти засобів», моральності у політиці;

б) революційний шлях перетворень в Україні і Росії та побудови незалежної держави;

в) нерозривність політичних перетворень в Україні і Росії;

г) принцип Н. Макіавеллі «ціль виправдовує засоби» в політиці.

6. Михайло Грушевський вважав, що пріоритетними інтересами в українській державі повинні бути:

а) інтереси еліти суспільства, яка вела б за собою народ;

б) інтереси бізнесу, як активної економічної сили;

в) інтереси трудового народу в цілому, як головної продуктивної сили;

г) вільного селянства, як найбільш масової частини суспільства.